Рішення № 90619753, 20.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003096

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

представника відповідача Шаркаєвої Х.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом фермерського господарства "Пчани-Денькович" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

фермерське господарство "Пчани-Денькович" код ЄДРПОУ 36738335 місцезнаходження: 81734, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Пчани, вул. Шашкевича, 49 (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002281601.

Ухвалою від 11.09.2019 суд закрив провадження щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002281601 в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 291016,00 грн.

Ухвалою від 30.10.2019 суд залишив позовну заяву без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 1.380.2019.003096 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Пчани-Денькович" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 10.02.2020 суддя прийняв справу до провадження.

Ухвалою від 16.03.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 06.07.2020 суд допустив заміну відповідача у справі Головного управління ДФС у Львівській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте поза межами строку, встановленого пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, оскільки ухвала Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності з частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України набрала законної сили 23.05.2014, а оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято лише 03.11.2014. Позивач вказує, що на дату прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення податкова заборгованість, встановлена в акті від 27.03.2014 погашена. Відтак, податковий орган повинен був врахувати суми, сплачені на погашення такого боргу при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення.

12.08.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Вказав, що податковий орган прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення на підставі акта позапланової виїзної перевірки, яка проводилась в рамках кримінального провадження. За результатами такої перевірки встановлено порушення позивачем пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України. Представник відповідач зазначив, що ухвала Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 отримана Миколаївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області 21.10.2014, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято у межах строку, встановленого пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на підставі підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78, пункту 8.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку фермерського господарства "Пчани-Денькович" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 27.03.2014 №1/2200/36738335.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- вимог пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім зайво задекларовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість та відображено у Деклараціях з податку на додану вартість (скорочена) податок на додану вартість у сумі 582029,61грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті Податкового кодексу України, внаслідок заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість та не відображення їх у Деклараціях з податку на додану вартість (загальна) по операціях з продажу сільськогосподарської продукції, яку було закуплено у населення, а не вироблено на власних чи орендованих виробничих потужностях у сумі 582029,61 грн, а саме по періодах: липень 2013 pоку у сумі 40345,80грн; серпень 2013 pоку у сумі 114540,80грн; вересень 2013 pоку у сумі 122053,80грн; жовтень 2013 pоку у сумі 114986,00грн; листопад 2013 pоку у сумі 95747,19грн; грудень 2013 pоку у сумі 94356,02грн.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області супровідним листом від 25.09.2014 №11533/13-01-08-3016, який отримано відповідачем 21.10.2014, скеровано копію ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі частини четвертої статті 212 Кримінального кодексу України, у зв`язку із погашенням заборгованості перед бюджетом в сумі 582030,00грн, визначеної актом позапланової перевірки фермерського господарства "Пчани-Денькович" від 27.03.2014 №1/2200/36738335, яка проводилась в рамках розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32014140000000048.

За наслідками перевірки, після отримання вказаної ухвали суду, Миколаївська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002281601 (далі - оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 873046,00грн., в тому числі: 582030,00грн. основний платіж та 291016,00грн. штрафні (фінансові) санкції. Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002281601 протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК - України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 58.4 статті 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов`язаний визначити податкові зобов`язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкові повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов`язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених вказаним Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов`язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Отже, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для проведення органом державної податкової служби розрахунку суми грошового зобов`язання з прийняттям податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Як встановив суд, ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 у справі №443/691/14-к ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі частини четвертої статті 212 Кримінального кодексу України, у зв`язку із погашенням заборгованості перед бюджетом в сумі 582030,00грн, визначеної актом позапланової перевірки фермерського господарства "Пчани-Денькович" від 27.03.2014 №1/2200/36738335, яка проводилась в рамках розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32014140000000048.

Слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області супровідним листом від 25.09.2014 №11533/13-01-08-3016 скерувало відповідачу копію ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014.

Вказану ухвалу відповідач отримав 21.10.2014.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач прийняв 03.11.2014.

Таким чином, суд вважає, що відповідач дотримався визначеного пунктом 86.9 статті 86 ПК України строку прийняття податкового повідомлення-рішення, а тому доводи позивача у цій частині є безпідставними.

Надаючи оцінку аргументам позивача про те, що податковий орган повинен був врахувати суми, сплачені на погашення такого боргу при винесенні оскарженого податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що в ухвалі Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 у справі №443/691/14-к встановлено, що ОСОБА_1 , який є керівником фермерського господарства «Пчани-Денькович», платіжним дорученням №186 від 28.03.2014 погасив заборгованість в сумі 582030,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №186 від 28.03.2014. Вказана обставина визнається сторонами.

Суд частково погоджується із аргументами представника відповідача про те, що відповідач встановивши наявність нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження, а саме підстав, які незважаючи на наявність у діях особи складу злочину обумовлюють застосування інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності, на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 27.03.2014 №1/2200/36738335 визначив позивачу суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Разом з тим, суд вважає, що заборгованість у розмірі 582030,00грн, сплачена позивачем не є санкцією у розумінні Кримінального кодексу України, а є сплатою податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яке визначене в акті перевірки від 27.03.2014 №1/2200/36738335.

Тобто позивач виконав покладений на нього ПК України обов`язок щодо сплати податку на додану вартість, що стало підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

З огляду на вказане, суд погоджується із аргументами позивача про відсутність у нього обов`язку зі сплати відповідних сум податкових зобов`язань, оскільки такий вважається виконаним у відповідності до пункту 38.1 статті 38 ПК України.

Отже, суд вважає, що відповідач протиправно не врахував виконання позивачем обов`язку зі сплати податку на додану вартість при визначенні суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У пункті 101 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (заяви № 846/16 та № 1075/16) вказано, що втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі «законну ціль» у «загальному інтересі», але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті «справедливий баланс», який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті, суд повинен, таким чином, встановити, чи покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (див. рішення у справі «Хуттен-Чапська проти Польщі», заява № 35014/97, пункт 167, ЄСПЛ 2006-VIII).

Виходячи з наведеного, враховуючи сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 582030грн, суд дійшов висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення рішення в частині визначення основного платежу у розмірі 582030грн є непропорційним, оскільки прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, становить надмірний тягар для позивача, не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 03.11.2014 №0002281601 в частині визначення основного платежу у розмірі 582030грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 28 липня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик