Рішення № 90618655, 07.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Справа № 160/3588/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група “ТНП” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова група “ТНП” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/400091/2 від 25.10.2019 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00171.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ “Торгова група “ТНП” з метою митного оформлення товарів подало до Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, контракт, рахунки-фактури (інвойси), пакувальні листи, коносаменти та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.05.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова група “ТНП” митної декларації № UA110180/2019/418228 від 16.10.2019 р., а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

07.07.2020 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що надані документи у своїй сукупності підтверджують числові значення складових митної вартості. Відповідач при винесенні рішення про коригування митної вартості та у ході прийняття такого рішення порушив вимоги Митного кодексу України щодо застосування методів визначення митної вартості, оскільки застосування другорядного методу визначення митної вартості не обґрунтовано. Отже, відмова митниці у визнанні митної вартості з урахуванням доданих документів є необґрунтованою, а також є втручанням в зовнішньоекономічну діяльність та порушення принципу свободи підприємницької діяльності.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова група “ТНП” (м. Дніпро) та компанією Zhu Zhou Win Ceramic Co., LTD, (Китай) укладено контракт № WW TNP 20180710 від 10.07.2018 року на поставку на умовах FOB товару, асортимент, номенклатура, кількість та ціна якого визначаються в специфікаціях.

Згідно з п.п.2.2 контракту, вартість товару включає вартість самого товару, вартість експортного пакування та маркування, транспортування до порту отправки, вантажних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші ватрати в країні вивозу.

Оплата за товар здійснюється 100% оплатою не пізнише 30 днів з дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання покупцем копії коносамента (п. 6.1 контракту).

З метою митного оформлення товарів ТОВ “Торгова група “ТНП” до Дніпропетровської митниці ДФС України подано електронну митну декларацію № UA110180/2019/417507 від 16.10.2019 р. на товар посуд столовий чашки порцелянові декоровані в асортименті вартістю 25894,08 доларів США, згідно товаросупровідних документів: накладна № 40336570 від 28.09.2019 р., рахунка-фактури 2019WW209A від 17.08.2019 р., специфікація № 2 від 25.06.2019 р.

На підтвердження митної вартості товару ТОВ “Торгова група “ТНП” надано до митного органу: зовнішньоекономічний контракт № WW TNP 20180710 від 10.07.2018 року, інвойс 2019WW209A від 17.08.2019 р., договір транспортного експедирування № 987/425-19 від 22.08.2019 р., укладений з ПП «Кота Логістик», платіжні доручення від 03.07.2019 р. та від 28.08.2019 р.

Митна вартість товару підприємством визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2. якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3. виписку з бухгалтерської документації; 4. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ “Торгова група “ТНП” надано пояснення та додаткові документи: проформу інвойс WW19SC209А від 20.06.2019 року, додаткову угоду № 1 від 22.08.2019 р. до договору транспортного експедирування № 987/425-19 від 22.08.2019 р., платіжне доручення № 591 від 23.10.2019 р. про сплату послуг експедитора згідно рахунку № 9316 від 01.10.2019 р., лінійний коносамент № 584925504, лист-розяснення від експедитора № 1-231019 від 23.10.2019 р., прайс-лист від виробника від 25.06.2019 р.

Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UA110000/2019/400091/2 від 25.10.2019 року, яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, та скориговано вартість товару до 52270,96 доларів США.

Обставини прийняття вказаного рішення:

1. до митного оформлення надано рахунок-інвойс від 17.08.2019 року № 2019WW209A, специфікацію від 25.06.2019 року № 2 та лист від 11.10.2019 року з уточненим комерційним інвойсом, пакувальним листом та уточненим сертифікатом якості. Вказані найменування артикулів у рахунку-інвойсі від 17.08.2019 року № 2019WW209A та специфікації від 25.06.2019 року № 2 не відповідають відомостям у листі ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO.. LTD від 11.10.2019 року. Наприклад: у інвойсі № 2019WW209A та специфікації № 2 «Набір чашок 360мл, артикул 21-272-061/1», у листі зазначено - «Чашка 360мл з порцеляни, артикул 21-272-061»;

2. у наданому банківському рахунку від 03.07.2019 року є посилання на документ №WW19SC209A від 20.06.2019 року, що до митного оформлення не надавався;

3. з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано Договір ТЕО № 987/425-19 від 22.08.2019 року; рахунок № 9316 від 01.10.2019 року; довідку №0110/2019/1 від 01.10.2019 року; заявку №1 від 22.08.2019 року. Надана декларантом заявка на перевезення № 1 від 22.08.2019 року не відповідає вимогам п.2.4.2 Договору ТЕО №987/425-19 від 22.08.2019 року (а саме: відсутній код згідно УКТ ЗЕД, відсутня вага нетто, вид та спосіб упаковки, місце завантаження).

4. відповідно до п.3.1. Договору ТЕО послуги Експедитора та інші витрати сплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого Експедитором рахунку протягом терміну, зазначеного в такому рахунку. У рахунку № 9316 від 01.10.2019 року терміни оплати не вказані.

5. у наданій копії декларації країни відправлення вказано номер коносаменту №ЕА41908171921, що не відповідає коносаменту зазначеному у гр.44 ЕМД №UА110180/2019/417507;

6. у рахунку № 9316 від 01.10.2019 року зазначено вартість навантажувально- розвантажувальних робіт з контейнером № TRLU8138760 - 6792,13 грн., проте інформація щодо місця надання вказаних послуг у рахунку відсутня. Зазначена сума навантажувально-розвантажувальних витрат при здійсненні розрахунку митної вартості товару декларантом не врахована.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00171.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Дніпропетровської митниці ДФС нову ВМД, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що представником позивача у поданому позові зазначалось, що найменування артикулів у рахунку-інвойсі від 17.08.2019 року № 2019WW209A та специфікації від 25.06.2019 року № 2 не відповідають відомостям у листі ZHU ZHOU WTN WIN CERAMIC CO., LTD від 11.10.2019 року, у зв`язку з тим, що чашки в наборі мають артикул відмінний від чашок, що постачаються поштучно.

Оскільки спірний товар було поставлено поштучно постачальником ZHU ZHOU WTN WIN CERAMIC CO., LTD було надано уточнений комерційний інвойс, дані якого відповідають даним у рахунку-інвойсі від 17.08.2019 року № 2019WW209A та специфікації від 25.06.2019 року № 2 щодо найменування артикулів.

В підтвердження зв`язку між проведеною оплатою за товар, згідно банківського рахунку від 03.07.2019 року де наявне посилання на документ WW19SC209A від 20.06.2019 року, позивачем було надано проформу інвойс WW19SC209A від 20.06.2019 року, за якою здійснювалась передоплата за товар згідно спецификації № 2.

Судом встановлено, що наданою бухгалтерською довідкою № 1 по взаємовідносинам з ZHU ZHOU WTN WIN CERAMIC CO., LTD підтверджено митну вартість товарів, оскільки позивачем сплачено рахунок за товар у строки, які встановлені у специфікації № 2 від 25.06.2019 року, на суму 25894,08 доларів США.

Згідно листа ПП «Кота Логістик» № 1-231019 від 23.10.2019 р., вантажно-розвантажувальні роботи контейнера № TRLU8138760 вартістю 6792,13 грн. (без ПДВ) були проведені на території України. До моменту перетинання кордону України додаткові витрати щодо цього контейнера з оплати зберігання, вантажно-розвантажувальних робіт або інших транспортих витрат, не включені у вартість фрахту, не понесені.

На підставі викладено суд вказує, що зазначена сума навантажувально-розвантажувальних витрат - 6792,13 грн. (без ПДВ) при здійсненні розрахунку митної вартості товару декларантом не має бути врахована.

Також позивачем у поданому позові зазначалось, що згідно з інформацією від постачальника номер ЕА41908171921 - це не є номер коносаменту, а є відвантажувальним номером (loading number), який генерується системою морської лінії.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (комерційні рахунки, прайс-лист, митна декларація країни відправлення) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 року у справі № 809/4367/15.

Проте у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні, а навелено лише дату на номер ЕМД, за якою здійснено коригування.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були в наявності документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням № UA110000/2019/400091/2 від 25.10.2019 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група “ТНП” підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2909,81 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2338 від 27.03.2020 року та № 2436 від 21.04.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2909,81 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. , 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група “ТНП” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови – задовольнити повністю.

Визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2019/400091/2 від 25.10.2019 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110180/2019/00171.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 43350935) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група “ТНП” (пр..Слобожанський, буд.31Д, м. Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 40861807) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2909,81 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 липня 2020 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков