Рішення № 90618616, 24.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Справа № 160/5245/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , позивача-3: ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Міністерство соціальної політики України, Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради", Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради" про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2020 року позивач-1: ОСОБА_1 , позивач-2: ОСОБА_2 , позивач-3: ОСОБА_3 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Міністерство соціальної політики України, Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1 Дніпропетровської обласної ради", в якій просять:

визнати незаконним та скасувати Рішення Дніпропетровської обласної ради від 27 березня 2020 року № 590-22/VII «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», в частині, а саме п. 22 Про реорганізацію Комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради" (юридична адреса: вул. Поля, 27, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, Україна) шляхом приєднання до Комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" (юридична адреса: вул. Упорна, 1а, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, Україна).

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що на XXII сесії Дніпропетровської обласної ради 27 березня 2020 року було прийнято Рішення № 590-22/VII «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», в якому зокрема пунктом 22 вирішено про Реорганізацію КЗ „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1" Дніпропетровської обласної ради" шляхом приєднання до Комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради".

Позивачі стверджують, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням законних прав та інтересів інвалідів, без попереднього обговорення доцільності реорганізації закладу, в порушення Конвенція про права осіб з інвалідністю, якою визначено, що під час розробки й застосування законодавства й стратегій, спрямованих на виконання цієї Конвенції, і в рамках інших процесів ухвалення рішень з питань, що стосуються осіб з інвалідністю, держави-учасниці тісно консультуються з особами з інвалідністю, зокрема дітьми з інвалідністю, й активно залучають їх через організації, що їх представляють.

Крім того, Рішення №590-22 в частині п.22 було прийнято всупереч визначеному порядку, не враховані інтереси територіальної громади міст Дніпропетровської області у процесі прийняття оскаржуваного рішення, думку територіальних громад, прийняттю цього рішення не передувало обговорення доцільності реорганізації закладу, порушено право територіальної громади проводити громадські слухання та не дотримано відповідачами Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03 листопада 2010 року.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

Також вказаною ухвалою до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради".

17 червня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову, враховуючи наступне.

Так, оскаржуване позивачем рішення прийняте із врахуванням подання Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про реорганізацію Комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради" від 23.03.2020 та висновків та рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства обласної ради згідно з протоколом засідання постійної комісії обласної ради № 73 від 24 березня 2020 року.

Реорганізація інтернату є одним з етапів на шляху до виконання Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, передбаченою постановою КМУ від 9 серпня 2017 р. № 526-р „Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу".

Прийняттю вказаного рішення передували процеси аналізу доцільності реорганізації інтернату №1 шляхом приєднання до інтернату №2 та включали такі характеристики:

обидва заклади мають один профіль;

за місцем розташування заклади знаходяться на території одного району на відстані 50 км від районного центру;

у обох закладах поступово зменшується кількість дітей.

Крім того, представник відповідача зазначив, що Дніпропетровською обласною радою жодним чином не порушено порядок та процедуру прийняття оскаржуваного рішення.

Також у відзиві представник відповідача наголосив, що реорганізація закладу жодним чином не порушила прав та інтересів вихованців/підопічних, оскільки заклад продовжує стале функціонування і реорганізація не вплинула на можливість реалізації вихованцями їхніх конституційних прав.

17 червня 2020 року на адресу суду від представника третьої особи - Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли наступні письмові пояснення.

На сесії Дніпропетровської обласної ради прийнято рішення від 27.03.2020 № 590-22/УИ "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" щодо реорганізації КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 1" ДОР" шляхом приєднання до КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 2" ДОР" за умови збереження кількості вихованців.

Прийняття рішення стосовно об`єднання закладів не передбачає переведення вихованців та підопічних.

На даний час КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 1" ДОР" працює в штатному режимі. Вихованці та підопічні проводять час відповідно до затвердженого режиму дня, забезпечена їх денна зайнятість, в повному обсязі надаються соціальні та медичні послуги.

Фінансування за рахунок коштів обласного бюджету здійснюється у повному обсязі, зменшення видатків на утримання вихованців та підопічних не планується.

Рішенням сесії від 05.06.2020 № 611-23АПІ "Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області" затверджено передавальний акт (за результатами реорганізації КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 1" ДОР" шляхом приєднання до КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 2" ДОР") та статут у новій редакції КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 2" ДОР".

Проект Програми "Регіональний план реформування системи інституційного догляду та виховання дітей з одночасним розвитком послуг для дітей та сімей з дітьми в громадах Дніпропетровської області на 2020 - 2027 роки" (далі - Проект Програми) погоджено розпорядженням Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 03 лютого 2020 року, № Р-55/0/3-20 та направлено на розгляд до Дніпропетровської обласної ради.

Проект рішення обласної ради "Про програму "Регіональний план реформування системи інституційного догляду та виховання дітей з одночасним розвитком послуг для дітей та сімей з дітьми в громадах Дніпропетровської області на 2020 - 2027 роки" оприлюднено на офіційному сайті обласної ради 12.03.2020.

Програму „Регіональний план реформування системи інституційного догляду та виховання дітей з одночасним розвитком послуг для дітей та сімей з дітьми в громадах Дніпропетровської області на 2020 - 2027 роки" затверджено рішенням сесії обласної ради 05.06.2020 № 600-23/V.

В переліку заходів на 2020-2021 роки передбачено трансформацію КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 1" ДОР", очікуваним результатом мало стати реінтеграція вихованців в рідні сім`ї, форми альтернативного догляду.

Враховуючи те, що на даний час на рівні територіальних громад мережа альтернативних стаціонарному догляду послуг для дітей та осіб з інвалідністю в достатній мірі не розвинена, реінтегрувати вихованців в рідні сім`ї, форми альтернативного догляду не має можливості.

Об`єднання закладів проведено з метою підвищення якості надання соціальних послуг, соціалізації вихованців і підопічних, зокрема КЗ "Верхньодніпровський ДВІ № 1" ДОР" для їх подальшої інтеграції у суспільство за наявності альтернативних стаціонарному догляду послуг на рівні територіальних громад.

Подальша трансформація закладу в центр для осіб з інвалідністю з інтелектуальними порушеннями запланована на 2023-2024 роки.

Треті особи - Міністерство соціальної політики України, Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради", Комунальний заклад "Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради" не скористалися своїм правом та не надали пояснення стосовно суті позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року. (Далі - Закон №280) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі статтею 10 Закону №280 обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Частиною 1 статті 17 Закону №280 визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону № 280 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону № 280 органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частин 4, 5 статті 60 Закону №280 обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону №280 до компетенції обласної ради відноситься вирішення питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статутів Комунальний заклад „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради" та Комунальний заклад „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради" засновані на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебувають в управлінні Дніпропетровської обласної ради.

Організаційно-методичне забезпечення та впровадження державної політики у сфері діяльності Закладу здійснюється департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Так, відповідно до чинного законодавства України Дніпропетровською обласною радою було прийнято рішення від 27 березня 2020 року № 590- 22/VІІ «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», згідно з п.22 якого вирішено реорганізувати Комунальний заклад „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради" (юридична адреса: вул. Поля, 27, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, Україна) шляхом приєднання до Комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" (юридична адреса: вул. Упорна, 1а, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, Україна) (далі - оскаржуване рішення, рішення обласної ради).

Зазначене рішення прийняте із врахуванням подання Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про реорганізацію Комунального закладу «Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1» Дніпропетровської обласної ради" від 23.03.2020 та висновків та рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства обласної ради згідно з протоколом засідання постійної комісії обласної ради № 73 від 24 березня 2020 року.

З вищезгаданого подання вбачається, що на другому етапі Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки передбачено реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей, зокрема шляхом їх ліквідації, реорганізації.

Так, розпорядженням КМУ України від 9 серпня 2017 р. № 526-р «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу" затверджено Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки (далі - Національна стратегія).

Згідно з Національною стратегією курс України на європейську інтеграцію вимагає перегляду пріоритетів державної політики у сфері охорони дитинства, впровадження успішних підходів із світової практики захисту прав дітей, які базуються на забезпеченні прав і найкращих інтересів дитини, спрямовуються на підтримку сім`ї, створення умов для виховання та розвитку дітей у сім`ї або середовищі, максимально наближеному до сімейного.

II етап (2019 - 2024 роки) - реалізації Національної стратегії, зокрема, передбачає:

реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей, зокрема шляхом їх ліквідації, реорганізації у заклади денного перебування дітей;

припинення практики влаштування дітей віком до трьох років до закладів інституційного догляду та виховання дітей;

зменшення кількості дітей, які виховуються в закладах інституційного догляду та виховання дітей, зокрема шляхом влаштування їх до сімейних форм виховання;

скорочення мережі загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги, спеціалізованих шкіл-інтернатів, гімназій-інтернатів, ліцеїв-інтернатів, колегіумів-інтернатів, санаторних шкіл-інтернатів, спеціальних шкіл-інтернатів, дитячих будинків-інтернатів, дитячих будинків, будинків дитини, навчально-реабілітаційних центрів із цілодобовим перебуванням дітей та кількості дітей, які в них виховуються та навчаються.

Відповідно до статутів Комунальний заклад „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради" (далі - інтернат 1) та Комунальний заклад „Верхньодніпровський дитячий будинок - інтернат №2" Дніпропетровської обласної ради" (далі - інтернат 2) засновані на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та перебувають в управлінні Дніпропетровської обласної ради.

Обидва заклади є стаціонарними соціально-медичними установами, які призначені для постійного (понад шість місяців) проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованців) та осіб з інвалідністю до 35 років ( далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров`я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначених установах незалежно від наявності осіб, зобов`язаних згідно із законом їх утримувати.

Згідно зі статутами інтернатів 1 та 2 основними завдання їх діяльності є: забезпечення прав та інтересів, денної зайнятості, належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, залучення до життєдіяльності територіальної громади, реабілітації та надання медичної допомоги вихованцям/підопічним; надання таких соціальних послуг як стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів, соціально-психологічна реабілітація; проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до індивідуального плану реабілітації, а також планових профілактичних, санітарно-протиепідемічних та оздоровчих заходів.

Отже, спрямованість діяльності обох закладів є тотожною.

Зважаючи на те, що основні функції з реалізації державної політики в регіоні у сфері забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, зокрема, особам з інвалідністю здійснює департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, останнім було проведено аналіз та обґрунтування доцільності реорганізації Комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат №1" Дніпропетровської обласної ради" шляхом приєднання до Комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради".

Згідно з аналізом та обґрунтуванням доцільності реорганізації інтернату 1 шляхом приєднання до інтернату 2, наданим Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА, пропозиція щодо реорганізації закладів, гуртувалася на підставі наступного:

1) Заклади мають один профіль (вихованці віком від 4 до 18 років з помірною, тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або тяжкими розладами психіки, та особи з інвалідністю віком від 18 до 35 років з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами).

Крім цього, відповідно до статутів, затверджених рішенням сесії обласної ради від 25.10.2019 № 516-18ЛЛІ, в закладах створені відділення підтриманого проживання.

2) Заклади знаходяться на території одного району:

КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 2" ДОР" - в м. Верхньодніпровськ, КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 1" ДОР" - в с. Мишурин Ріг, на відстані 50 км від районного центру.

3) Заклади обслуговуються службами одного Верхньодніпровського району (казначейство, служба у справах дітей, управління соціального захисту населення, орган опіки, заклади охорони здоров`я, житлово- комунальні служби).

4) В рейтингу 57 закладів Дніпропетровської області, який у 2018 році проводився Національним офісом з деінституціалізації при Уповноваженому Президента України з прав дитини, КЗ "Верхньодніпровський ДБІ № 1" ДОР" мав найнижчий рейтинг. При визначенні рейтингу закладів враховувались такі показники: місце розташування, технічні характеристики будівель, структура штату, дані про дітей (вік, стан здоров`я, тривалість перебування в закладі, інформація про батьків), надання соціальних, освітніх та медичних послуг.

5) Поступове зменшення дітей в інтернатних закладах. Загальна кількість вихованців та підопічних обох закладів - 294 особи, з них дітей віком до 18 років - 70 осіб, що становить 24%.

Крім того, у вищезгаданому аналізі доцільності реорганізації відображено очікуваний результат проведення реорганізації закладів. Не можна розглядати реорганізацію зазначених закладів окремо один від одного, так як обидва ці заклади виконують єдині завдання та мають тотожну мету своєї діяльності. Цей процес покликаний досягти максимального економічного та соціального ефекту та забезпечення виконання покладених на заклади такого типу завдань. Зокрема, у результаті приєднання інтернату 1 до інтернату 2 матиме місце збільшення штату медичного персоналу, педагогічних та соціальних працівників (на 13, 75 посад) за рахунок скорочення чисельності керівного складу, технічних службовців та господарсько-обслуговуючого персоналу; за рахунок вивільнених приміщень буде забезпечено дотримання будівельних норм на 1 вихованця (8-10 кв. м.); матиме місце економія коштів шляхом зменшення витрат на паливно-мастильні матеріали, ефективне використання майна закладів, яке обліковується у них на балансі; можливість залучення підопічних до працетерапії (укладення трудових договорів); соціалізація підопічних; залучення дітей інтернату 1 до занять за відповідними освітніми програмами з використанням навчальних кабінетів на базі інтернату 2.

Що стосується тверджень позивачів про порушення їх права територіальної громади на громадські слухання та недотримання Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03 листопада 2010 року, суд має зазначити, що відповідно до п. 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03 листопада 2010 року ( далі - Порядок 996 ) в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо визначеного переліку проектів нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, оскаржуване позивачами рішення не є нормативно-правовим актом, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, а є актом індивідуальної дії, оскільки вказаним рішенням регулюються правовідносини між конкретними суб`єктами, вказаним рішенням визначено окрему процедуру проведення реорганізації юридичної особи з метою вчинення реєстраційних дій, тобто мають разовий характер. Отже, оскаржуване рішення не входять до переліку актів, які повинні проходити обговорення з громадськістю.

Крім того, відповідач не порушив порядок та процедуру прийняття оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до статті 47 Закону постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Постійні комісії за дорученням ради, голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради або за власною ініціативою вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності та їх посадових осіб, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України „Про доступ до публічної інформації".

Згідно з Положенням про постійні комісії Дніпропетровської обласної ради VII скликання, викладеного в новій редакції рішення обласної ради від 19.02.2016 р. № 13-2/VІІ, до компетенції постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства належать вивчення, попередній розгляд, підготовка висновків та проектів рішень з питань щодо ефективного управління та розпорядження об`єктами житлово-комунального господарства, а також підпорядкованими підприємствами, установами, закладами, що належать до обласної комунальної власності

У відповідності до приписів Закону 24 березня 2020 року відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства обласної ради згідно з протоколом засідання постійної комісії обласної ради № 73 від 24 березня 2020 року.

На зазначеному засіданні постійної комісії розглядався проект „Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області", за результатами розгляду якого було вирішено, зокрема „Реорганізувати комунальний заклад „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1" Дніпропетровської обласної ради" (юридична адреса: вул. Поля, 27, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, Україна) шляхом приєднання до комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" (юридична адреса: вул. Упорна, 1а м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, Україна) за умови збереження кількості вихованців.

Також рішенням було передбачено:

доручити керівникові комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 2" Дніпропетровської обласної ради" здійснити всі необхідні заходи щодо приймання-передачі майна згідно з чинним законодавством;

строком заяви кредиторами претензій установити 2 (два) місяці з моменту оприлюднення повідомлення про рішення стосовно реорганізації юридичної особи;

створити комісію з реорганізації комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1" Дніпропетровської обласної ради" у складі:

ОСОБА_4 (ідентифікаційний код) - голова комісії;

ОСОБА_5 (ідентифікаційний код) - член комісії;

ОСОБА_6 (ідентифікаційний код) - член комісії;

ОСОБА_7 (ідентифікаційний код) - член комісії.

Пунктом 22.4. рішення передбачено доручити голові комісії з реорганізації комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1" Дніпропетровської обласної ради" в установлений законодавством термін повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації комунального закладу.

Крім того, згідно п. 22.5 рішення комісію з реорганізації комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1" Дніпропетровської обласної ради" зобов`язано:

провести інвентаризацію майна комунального закладу;

після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення їх вимог у встановленому законом порядку скласти передавальний акт, який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань комунального закладу „Верхньодніпровський дитячий будинок-інтернат № 1" Дніпропетровської обласної ради";

передавальний акт подати на затвердження обласній раді;

здійснити інші заходи, передбачені чинним законодавством.

Крім іншого у позовній заяві позивачі стверджують, що оскаржуваним рішенням порушено права та не враховані інтереси вихованців/підопічних.

Суд вимушений не погодитись із даним твердженням, оскільки, як вбачається з пояснень відповідача, заклад продовжує стале функціонування і реорганізація не вплинула на можливість реалізації вихованцями їхніх конституційних прав. Пріоритетом для обласної ради є забезпечення прав дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю до 35 років які проживають на території області щодо:

надання медичної допомоги, в тому числі надання невідкладної медичної допомоги за наявності медичних показань, забезпечення у разі потреби консультування, стаціонарного лікування в закріплених закладах охорони здоров`я вторинного і третинного рівня надання медичної допомоги, в тому числі спеціалізованих закладах охорони здоров`я МОЗ та установах Національної академії медичних наук, щорічного оздоровлення та/або санаторно-курортного лікування супутніх захворювань за наявності показань та відсутності протипоказань;

проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю/особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ;

отримання освітніх послуг відповідно до рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру;

проведення заходів, спрямованих на адаптацію вихованців/підопічних у новому середовищі та залучення їх до життєдіяльності територіальних громад, а також культурно-масових та індивідуальних заходів з нагоди подій в особистому житті;

організації денної зайнятості і можливості вибору виду роботи або творчого заняття відповідно до особистих уподобань вихованця/підопічного з урахуванням рекомендацій лікаря-психіатра та індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю/особи з інвалідністю;

захисту прав і представництва інтересів відповідно до законодавства, здобуття ними певного освітнього рівня, сприяння фізичному і психічному;

розвитку дітей, забезпечення у процесі навчання й системного виховання кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров`я та інше.

Приймаючи рішення по справі, суд враховує, що позивачами не надано доказів того, що у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення будь-яким чином порушились права або відбулось погіршення процесу реабілітації, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги вихованцям/підопічним інтернатів чи відбувся будь-який негативний вплив на них.

Реорганізація закладу жодним чином не вплинула на можливість реалізації вихованцями їхніх конституційних прав. Доводи позивачів про недоцільність реорганізації інтернату не є свідченням порушення прав позивачів.

Крім того, вирішення питання щодо доцільності реорганізації закладів комунальної форми власності є прерогативою обласної ради, а не суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням сукупності викладених обставин та враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник