Рішення № 90617977, 15.07.2020, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1735/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (м. Київ) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (м. Харків) про стягнення 58650,00 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідач), в якій просить стягнути з ПрАТ "СК "Мега-Гарант" на користь ПрАТ "СК "УНІКА" страхове відшкодування в порядку суброгації - 58650,00 грн основний борг. Також позивач просить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору - 2102,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика (позивача), який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, тобто до відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2020 було залишено без руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" та надано йому строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

16.06.2020 позивач надав Господарському суду Харківської області супровідний лист від 12.06.2020 на виконання ухвали суду від 05.06.2020, в якому повідомив, що звіт експерта по даній справі не замовлявся. Копію страхового полісу відповідача ПрАТ "СК "Уніка" також не має можливості надати, оскільки він міститься в матеріалах адміністративної справи та не запитувався у відповідача. Доказом того, що винна особа була застрахована саме в ПрАТ "СК "Мега-Гарант" свідчить витяг з бази МТСБУ, який міститься в матеріалах справи. Доказами сплати страхувальником страхового внеску у повному обсязі свідчить виконання страховиком умов договору страхування в повному обсязі. Тобто згідно страхового акту №0014054/328/розрахунку суми страхового відшкодування, копію якого він додає, страхова сума на момент страхового випадку дорівнює 526000,00 грн, сума утримання складає 0,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у вказаній ухвалі суду було призначено на 15.07.2020 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

03.07.2020 позивач надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Протокольною ухвалою суду від 15.07.2020 задоволено заяву позивача про розгляд справи без участі його представника.

Також позивач надав письмові пояснення.

06.07.2020 відповідач надав заяву про визнання позову та розподілу судових витрат по справі №922/1735/20.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.11.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (страховик) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державним госпрозрахунковим зовнішньоторгівельним підприємством "Спецтехноекспорт" (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО CORPORATE" №011095/4100/0000040 (надалі - договір), предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням зазначеним в додатку №1 наземним транспортним засобом, а саме транспортного засобу Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що підтверджується додатком №1 від 06.11.2018 до договору.

18.08.2019 о 12:18 год у с. Червоне Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу Geely Emgrand X7, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно з постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 25.10.2019, 18.08.2019 о 13:10 год на автодорозі Дніпро - Решетилівка в селі Красне водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Geely Emgrand, державний номерний знак НОМЕР_2 , не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1 , який рухався попереду.

Відповідно до постанови Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 25.10.2019, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення вимог пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 .

Вищевказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У результаті цієї ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "УНІКА", транспортний засіб Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві приватної власності.

21.08.2019 до позивача звернувся страхувальник із заявою №00314054 про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №011095/4100/0000040 від 06.11.2018, що підтверджується копіями заяви №00314054 від 21.08.2019 про настання події, що має ознаки страхового випадку, та пояснень від 21.08.2019 (до заяви №00314054).

Відповідно до рахунку-фактури ФОП Дараган А.А. №2110-1 від 21.10.2019 вартість ремонту транспортного засобу Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1 , становить 58650,00 грн.

18.12.2019 страховиком був складений страховий акт №00314054/328 за договором страхування №011095/4100/0000040 від 06.11.2018, яким визначено розмір страхового відшкодування у сумі 58650,00 грн.

На підставі вищевказаних документів, а саме рахунку-фактури ФОП Дараган А.А. №2110-1 від 21.10.2019, та відповідно до рішення вигодонабувача, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 58650,00 грн шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО для здійснення ремонту, що підтверджується копією платіжного доручення №126915 від 19.12.2019.

Як повідомив суду позивач у листі від 12.06.2020, звіт експерта по цій справі не замовлявся.

Цивільна відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу Geely Emgrand, державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахована у АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" згідно з полісом серії АО №001054298 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який станом на 18.08.2019 є діючим.

Відповідно до цього полісу відповідач взяв на себе обов`язок щодо відшкодування шкоди майну в межах 100000,00 грн, розмір франшизи - 0,00 грн.

Позивач надіслав ПрАТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" заяву №26772 на виплату страхового відшкодування (вих.№7599 від 28.12.2019) та копії необхідних для її розгляду документів, в якій просив здійснити відшкодування шкоди в розмірі 58650,00 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність особи винної в настанні ДТП (власника автомобіля Geely Emgrand, державний номерний знак НОМЕР_2 ), була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" згідно полісу серії АО №001054298 , та на підставі ст. 993, 1187 ЦК України і ст. 27 Закону України "Про страхування", але ПрАТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" відповіді не дало і страхове відшкодування не сплатило.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов`язкового страхування відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України "Про страхування".

Пункт 3 частини 1 статті 988 ЦК України встановлює обов`язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною 2 статті 512 ЦК України встановлено, що крім випадків, визначених в цій статті, кредитор у зобов`язанні може бути замінений і в інших випадках, встановлених законом.

Одним із таких випадків є суброгація - перехід від страхувальника до страховика прав кредитора до боржника, відповідального за настання страхового випадку.

Суброгація встановлена ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №910/2603/17 та Верховним Судом в постанові від 02.05.2018 у справі №909/252/17.

Крім того, у п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, зазначено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже позивач набув право вимоги до страховика цивільної відповідальності (відповідача) стосовно сплаченого страхового відшкодування, оскільки страховик цивільної відповідальності - відповідач взяв на себе відповідальність за заподіяні збитки по страховому полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" та ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров`ю потерпілих.

Оскільки полісом АО/001054298 встановлена франшиза у розмірі 0,00 грн, то сума реальної вартості втраченого майна, тобто матеріальної шкоди, становить 58650,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, страхове відшкодування становить 58650,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів відшкодування потерпілому заподіяної внаслідок ДТП шкоди або сплати позивачу суми страхового відшкодування в сумі 58650,00 грн. Позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

За приписами ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач у заяві №2-07/7 від 02.07.2020 про визнання позову та розподілу судових витрат по справі №922/1735/20 визнає суму страхового відшкодування щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 18.08.2019 за участю транспортних засобів "Subaru Outback", д.н.з. НОМЕР_1 , та "Geely Emgrand Х7", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 у розмірі 58650,00 грн.

Встановивши, що дії відповідача по визнанню позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування у сумі 58650,00 грн не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, перевіривши, чи не обмежений представник відповідача у повноваженнях на їх вчинення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У заяві №2-07/7 від 02.07.2020 відповідач просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з ст. 123, 129, 130 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1051,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" 50% судового збору від суми визнаних відповідачем позовних вимог підлягає поверненню позивачу у разі звернення його до суду з відповідним клопотанням.

Також, суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у свою чергу, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).

За змістом приписів частини 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частиною 4 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/902/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Крім того, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

На підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав копії: договору №1/19ю про надання правової допомоги від 11.12.2019; додатку №1 від 15.05.2020 до договору про надання правової допомоги №1/19ю від 15.05.2020; рахунку №32 від 19.05.2020; акту надання послуг №32 від 22.05.2020; платіжного доручення №001276 від 19.05.2020; ордеру серії КС №138668 від 31.03.2020; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5225/10 від 08.10.2014, а також розрахунок витрат на правову допомогу, в якому загальна вартість робіт (послуг) складає 5000,00 грн, і попередній розрахунок витрат на правову допомогу, яку позивач очікує понести у разі потреби, що становить 5500,00 грн.

Проте, позивач не надав суду договір про надання правової допомоги №1/19ю від 15.05.2020, до якого був укладений додаток №1 від 15.05.2020.

У розрахунку витрат на правову допомогу, в якому загальна вартість робіт (послуг) складає 5000,00 грн, вказані наступні найменування робіт (послуг): 1) повний збір та аналіз усіх документів по страховій справі - 2000,00 грн; 2) дослідження, оцінка документів. Копіювання всіх наявних матеріалів у 2х примірниках для подальшого направлення матеріалів до суду та відповідачу - 1000,00 грн; 3) написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу - 2000,00 грн.

Із акту надання послуг №32 від 22.05.2020 убачається, що адвокатом було надано позивачу такі види правової допомоги як: 1) виїзд у страхову компанію «Уніка», повний збір, повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами по страховій справі на суму 2000,00 грн; 2) дослідження та оцінка переданих клієнтом до бюро документів на предмет належності, допустимості, достовірності цих документів як доказів у судовому провадженні, обрання способу захисту та інтересів клієнта, копіювання всіх наявних матеріалів у 2х примірниках для подальшого направлення матеріалів до суду та відповідачу на суму 1000,00 грн; 3) написання та подання позовної заяви до суду та копію відповідачу на суму 2000,00 грн.

Беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи критерій розумності розміру судових витрат, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

У попередньому розрахунку витрат на правову допомогу, яку позивач очікує понести у разі потреби, зазначені наступні найменування робіт (послуг): 1) підготовка заперечення/пояснення по справі/ відповіді на відзив у суді 1 інстанції - 1000,00 грн; 2) участь у судових засіданнях у разі виклику та/або обов`язкової явки сторін у судовій справі у суді 1 інстанції - 1500,00 грн; 3) підготовка апеляційної скарги на рішення суду 1 інстанції та подання такої скарги до суду - 3000,00 грн.

Заявлені у попередньому розрахунку витрат на правову допомогу, яку позивач очікує понести у разі потреби, у сумі 5500,00 грн не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки позивач не надав доказів надання йому вказаних послуг адвокатом та здійснення позивачем цих витрат, а тому, зважаючи на положення статей 73, 74, 76 80, ч. 8 ст. 129 ГПК України, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, підстави для задоволення цих вимог відсутні.

Керуючись ст. 512, 979, 988, 990, 993, 1166, 1172, 1188 ЦК України, ст. 7, 9, 27 Закону України "Про страхування", ст. 12, 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 46, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 202, 231 - 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8. Код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А. Код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування у сумі 58650,00 грн, судовий збір у сумі 1051,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "27" липня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.