Рішення № 9060948, 13.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.10 р.                     Справа № 19/11                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Перекрестній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Щербак І.К., за довіреністю

від відповідача 1: не з”явився

від відповідача 2: не з”явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі відділення “Донецька регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк м. Донецьк

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Вира”, м.Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, м.Донецьк

про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вира”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, м.Донецьк на користь ВАТ ВТБ Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 244 715,15 грн.

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м.Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вира”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, м.Донецьк про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 272161,93 грн. (у тому числі: простроченого боргу –195890,08 грн., несплачених відсотків за користування кредитом – 48 818,81 грн., непрострочених відсотків за користування кредитом –2318,48 грн., пені за несвоєчасну сплату кредиту –13671,94 грн., 3% річних від суми простроченого кредиту за весь час прострочення кредиту – 6766,96 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків –3658,80 грн., 3% річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків –1036,86 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на кредитний договір № 2.47/07-СК від 06.12.2007 р., договір поруки № 2.47/07-ДП від 06.12.2007 р., невиконання позичальником та поручителем прийнятих на себе зобов’язань; ст. ст. 526, 527, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України.

Заявою (вх.02-41/10186) позивач просив вжити, на підставі ст.ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачам, в межах ціни позову в розмірі 272161,93 грн. та судових витрат, сплачених позивачем.

Судом не задоволено клопотання про забезпечення позову з огляду на те, що позивачем не наведено фактів, та не надано доказів розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог про забезпечення позову; не наведено і доказів забезпечення збалансованості інтересів сторін у разі застосування заходів забезпечення позову.

Заявами вих. № 677/300-04-2 від 07.04.2010 р., № б/н від 12.04.2010 р. Позивач повідомив про зміну позовних вимог, та просить суд стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 244 715,15 грн.

Повідомив, що в період провадження у справі були погашені сума трьох процентів річних, частково пеня, відсотки за користування кредитом. Станом на 02.04.2010р. відповідач 1 має заборгованість перед позивачем, яка складається з: 195890,08 грн. – суми простроченого кредиту, що залишилась неповернутою позичальником; 48344,73 грн. – відсотків по кредиту, нарахованих та несплачених за користування кредитом за період з 01.11.2008р. по 31.03.2010р.; 96,60 грн. – відсотків за користування кредитом, нарахованих з 01.04.2010р. по 01.04.2010р.; 383,74 грн. – несплаченої пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вира”, в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надіслав.

На запит суду, Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради надана Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої станом на 05.03.2010 р. в Реєстрі наявний запис про Товариство з обмеженою відповідальністю „Вира”, ідентифікаційний код 05248785, місцезнаходження: 83003, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, проспект Ілліча, буд.89.

Відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надіслав.

На запит суду, Управлінням державної реєстрації Донецької міської ради надана Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої станом на 31.03.2010 р. в Реєстрі наявний запис про Товариство з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, ідентифікаційний код 33967241, місцезнаходження: 83023, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Ходаковського,буд.6 кв.58.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв’язку з неявкою відповідачів в судові засідання.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представника позивача, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о.

06.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вира” (Відповідач 1, позичальник) був укладений кредитний договір № 2.47/07-СК (надалі кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі 250000,00 грн. зі строком користування по 05.05.2009р., та платою за користування кредитом 18 % річних.

Банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання(п.2.1 кредитного договору).

Кредит надається після набуття чинності кредитного договору протягом 30 банківських днів за умови підписання з банком договорів щодо забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором (п.2.3 кредитного договору).

Банк надає позичальнику кредит для оплати поточних витрат позичальника та для здійснення його статутної діяльності. ( п.2.5 кредитного договору).

Відповідно до п.3.1 кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно графіку повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною кредитного договору (надалі графік).

При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за такою формулою: Р=(D*Q):100:365(366), де Р=сума процентів за один день користування кредитом; D = сума заборгованості кредитом; Q = розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів. При нарахуванні процентів враховується день зарахування коштів рахунку на позичковий рахунок і не враховується день повернення кредиту або частини ( п.3.2 кредитного договору).

Погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобов’язань за кредитним договором суми заборгованості на поточний рахунок позичальника та списанням банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобов’язань позичальника (п.3.3 кредитного договору).

Погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом може здійснюватися поручителем, майновим поручителем, гарантом та будь-якою іншою особою (п.3.6 кредитного договору).

Банк зобов’язується, зокрема, надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на строк, що встановлені в п.1.1 кредитного договору та в порядку і на умовах, встановлених кредитним договором (п.4.1 кредитного договору).

Позичальник зобов’язується, зокрема, повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором ( п.5.1 кредитного договору).

У разі настання строку виконання будь-якого зобов’язання позичальника за кредитним договором та/або у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов’язань за кредитним договором банк має право на договірне списання суми боргу з рахунків позичальника та/або звернути стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов’язань позичальника, вимагати виконання зобов’язань за кредитним договором від поручителя (гаранта) (п.7.1 кредитного договору).

У разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів – пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов’язань. ( п.8.1 кредитного договору).

Відповідно до п.8.3 кредитного договору забезпеченням виконання зобов’язань позичальника перед банком по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування та інших видатків за кредитним договором є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії.

Договори, угоди та документи, що оформленні з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, є його невід’ємною частиною (п.8.4 кредитного договору).

Кредитний договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.9.2 кредитного договору).

Факт видачі кредиту підтверджується випискою про рух грошових коштів за рахунком ТОВ „Вира” за період з 01.01.00 по 28.01.10р.

06.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, в особі заступника директора з роздрібного бізнесу Донецької філії ВАТ ВТБ Банк, Товариством з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд” (надалі поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вира” (надалі позичальник) був укладений договір поруки № 2.47/07-ДП, згідно п. 1 якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 2.47/07-СК від 06.12.2007р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч., що збільшують основне зобов’язання), надалі все разом – кредитний договір.

Поручитель має право самостійно виконувати зобов’язання за кредитним договором (п.3 договору поруки).

У разі невиконання зобов’язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники (п.4 договору поруки).

Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків ( п. 5 договору поруки).

Сторони договору встановлюють, що у разі відсутності коштів у поручителя для виконання своїх зобов’язань за цим договором, банк має право звернути стягнення на майно поручителя згідно норм чинного законодавства ( п.7 договору поруки).

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з умовами кредитного договору ( у т.ч. про строки виконання зобов’язань за кредитним договором) (п.8 договору поруки).

У разі виконання поручителем в повному обсязі зобов’язання за кредитним договором до поручителя переходять усі права банка за кредитним договором (п. 10 договору поруки).

Цей договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором. (п.11 договору поруки).

У зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором № 2.47/07-СК від 06.12.2007р. Позивачем на адресу ТОВ “Вира” направлено вимогу вих. № 1245/300-08-2 від 09.07.2008 р. з повідомленням про наявність невиплачених внесків відповідно до графіку, та вимогою про повернення кредиту у повному обсязі, сплату відсотків за користування кредитом, а також сплату штрафних санкцій за неналежне виконання своїх зобов’язань, передбачених розділом 5 кредитного договору.

04.09.2008 р. на адресу ТОВ “Віта-Голд” направлено вимогу № 1753/2/300-09-2 з повідомленням про невиконання позичальником ТОВ “Вира” зобов’язань за кредитним договором та проханням ( з посиланням на договір поруки) про повернення кредиту у повному обсязі, сплату відсотків за користування кредитом, а також сплату штрафних санкцій за неналежне виконання своїх зобов’язань, передбачених розділом 5 кредитного договору.

Вимоги позивача залишені відповідачами без відповіді та задоволення.

На час вирішення спору відповідачами не надано доказів повної сплати заборгованості за кредитним договором № 2.47/07-СК від 06.12.2007 р.

Станом на 02.04.2010 р. заборгованість відповідача 1 за кредитним договором становить 195890,08 грн. – за кредитом; 48 441,33 грн. – по відсотках за користування кредитом за період з 01.11.2008р. по 01.04.2010 р. включно; 383,74 грн. – несплачена пеня за несвоєчасне повернення кредиту, які вимагаються позивачем до стягнення солідарно з відповідачів.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 2.47/07-СК від 06.12.2007 р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою договір № 2.47/07-ДП від 06.12.2007р. є договором поруки, правовідносини за яким регулюються параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ст. 554 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання ( ст. 556 Цивільного кодексу України).

Наявність заборгованості за кредитним договором № 2.47/07-СК від 06.12.2007 р. в сумі 195890,08 грн. по кредиту, 48441,33 грн. по відсотках за користування кредитом підтверджується матеріалами справи. Доказів виконання Відповідачем 1 та/чи відповідачем 2 прийнятих на себе зобов’язань перед Позивачем, до матеріалів справи не додано. Тому, господарський суд робить висновок про те, що повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом не здійснено до теперішнього часу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України).

Порушення відповідачем 1 зобов’язань за кредитним договором № 2.47/07-СК від 06.12.2007 р. стало підставою для нарахування пені, яка обґрунтовано вимагається позивачем до стягнення в сумі 383,74 грн. за прострочення повернення кредиту.

Відповідачами не надано доказів повноти та своєчасності виконання зобов’язань за кредитним договором, тому вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 2.47/07-СК від 06.12.2007р. у сумі 195890,08 грн. по кредиту, в сумі 48441,33 грн. по відсотках за користування кредитом, 383,74 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ в особі відділення „Донецька регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вира”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, м.Донецьк про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вира”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, м.Донецьк заборгованості за кредитним договором № 2.47/07-СК від 06.12.2007 р. у розмірі 244715,15 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вира”, м.Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Віта-Голд”, м.Донецьк 195 890,08 грн. неповернутого кредиту згідно кредитного договору № 2.47/07-СК від 06.12.2007р., 48 441,33 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 383,74 грн., 2 447,15 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Текст рішення оголошено в судовому засіданні 13.04.2010 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя