Ухвала суду № 90598955, 24.07.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1426/20

Провадження№ 1-кс/311/598/2020

24.07.2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю: слідчого Кулебякіної Ю.М., прокурора Стельмащук Д.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кулебякіної Ю.М., погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Стельмащук Д.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має повну загальну освіту, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 05.02.2020 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.1 ст.249 КК України до 1 року обмеження волі на підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік. З 25 березня 2020 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Василівському РВ філії ДУ «Центр пробації» м.Дніпрорудне, -

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020081190000166 від 17 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

24 липня 2020 року слідчий СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кулебякіна Ю.М. звернулася до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Стельмащук Д.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що слідчим відділенням Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020081190000166 від 17 березня 2020 року, та в ході якого встановлено, що 16.03.2020 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, у селі Балки Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, через огорожу, виготовленої з сітки рабиця, висотою 1 метр 20 см, повторно проник на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 , звідки таємно, викрав металеву арматуру довжиною 2 метри 40 см діаметром 17 мм, металеву арматуру довжиною 3 метри 90 см у вигляді трикутника 2 штуки, металеву арматуру довжиною 3 метри 90 см у вигляді трикутника 1 штука, металеву арматуру довжиною 4,5 метри діаметром 10 мм, металеву трубу діаметром 100 мм довжиною 1 метр зі слідами корозії, товщиною металу 1 мм – 3 штуки, металевий лист 1 м 10 см Х 60 см-2 штуки, металевий кут довжиною 3, 3 метри діаметром 15 мм у вигляді хреста, металевий лист розміром 1 метр 10 см Х 1 м товщиною металу 10 мм зі слідами корозії,металеве корито розміром 1 метр Х 40 см глибиною 27 см, металеву бочку розміром 1 метр Х 0,64 см, металеву арматуру довжиною 4 метри 10 см діаметром 10 мм, металеву арматуру довжиною 3,2 метри діаметром 15 мм, металеву арматуру довжиною 32 м діаметром 15 мм, металеву арматуру в формі трикутника довжиною 3 м 90 см діаметром 10 мм у вигляді трикутника, металеву конструкцію у вигляді швелера довжиною 2 метри 90 см шириною 30 см, металеву трубу довжиною 1 м 90 см діаметром 100 мм товщиною металу 10 мм, металеві арматури довжиною 2, 6 метри діаметром 15 мм-2 штуки, металеві арматури довжиною 2,7 метри діаметром 15 мм – 3 штуки, металеві арматури довжиною 2,8 метри діаметром 15 мм, вагою 657 кг 800 грам, загальною вартістю 2368 гривень 08 копійок, після чого зник з місця скоєння злочину разом з викраденим майном, та розпорядився ним за власним розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальну шкоду у розмірі 2368 гривень 08 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину передбаченому ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікується, як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

30 червня 2020 року о 18 годині 01 хвилині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст.185 КК України

Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 16.03.2020 року під час якого в період з 21.00 годині по 22 годину 00 хвилин проведено огляд місця події а саме неогороджена ділянка місцевості напроти домоволодіння АДРЕСА_3 , в ході огляду були виявлені оглянуті та вилучені металеві арматура довжиною 2 метри 40 см діаметром 17 мм, металева арматура довжиною 3 метри 90 см у вигляді трикутника 2 штуки, металеву арматура довжиною 3 метри 90 см у вигляді трикутника 1 штука, металева арматура довжиною 4,5 метри діаметром 10 мм, металева труба діаметром 100 мм довжиною 1 метр зі слідами корозії, товщиною металу 1 мм – 3 штуки, металевий лист 1 м 10 см Х 60 см-2 штуки, металевий кут довжиною 3, 3 метри діаметром 15 мм у вигляді хреста, металевий лист розміром 1 метр 10 см Х 1 м товщиною металу 10 мм зі слідами корозії, металеве корито розміром 1 метр Х 40 см глибиною 27 см, металева бочка розміром 1 метр Х 0,64 см, металева арматура довжиною 4 метри 10 см діаметром 10 мм, металева арматура довжиною 3,2 метри діаметром 15 мм, металева арматура довжиною 32 м діаметром 15 мм, металева арматура в формі трикутника довжиною 3 м 90 см діаметром 10 мм у вигляді трикутника, металева конструкція у вигляді швелера довжиною 2 метри 90 см шириною 30 см, металева труба довжиною 1 м 90 см діаметром 100 мм товщиною металу 10 мм, металева арматура довжиною 2, 6 метри діаметром 15 мм-2 штуки, металеві арматури довжиною 2,7 метри діаметром 15 мм – 3 штуки, металеві арматури довжиною 2,8 метри діаметром 15 мм, вагою 657 кг 800 грам, в ході якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснив, що викрав вказані металеві вироби з території домоволодіння АДРЕСА_2 . Вищевказаний лом чорного металу переданий під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 ;

- показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ;

- пред`явленням особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 ;

- висновком судової товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання сировини та споживчих товарів», згідно якого ринкова вартість 657 кг 800 грам чорного металу на момент скоєння кримінального правопорушення а саме на 16 березня 2020 рік складає 2 368 грн. 08 коп.;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого він пояснив як він 16.03.2020 року скоїв крадіжку металевих виробів з території домоволодіння АДРЕСА_2 у ОСОБА_14 та визнав свою вину в повному обсязі.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотанні зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ОСОБА_1 , та на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за котре передбачене покарання до 10 років позбавлення волі. Водночас, ОСОБА_1 постійного місця роботи не має, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, що свідчить про відсутність об`єктивних факторів, які могли б забезпечити постійне перебування підозрюваного ОСОБА_1 у визначеному місці проживання, а усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинений злочин, останній, перебуваючи на волі, матиме безперешкодну можливість переховуватися від слідства та суду з метою уникнення цього покарання.

Також слідчий зазначає, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 офіційного та неофіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно корисною працею не займається, 05.02.2020 року ОСОБА_1 був засуджений Енергодарським районним міським судом в Запорізькій області за ч.1 ст.249 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на 1 рік. Але під час випробувального терміну ОСОБА_1 на шлях виправлення не став знаходячись на свободі, продовжив займатись злочинною діяльністю та знову скоїв тяжкий злочин.

Крім того, як зазначає слідчий, наявним є ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що свідок ОСОБА_15 підтримує сталі зв`язки з підозрюваним ОСОБА_1 та безпосередньо був присутній при вчиненні останнім крадіжки. Таким чином, між підозрюваним та свідком склався певний емоційний зв`язок та залежність від спілкування один з одним, а тому підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, перебуваючи на свободі, зможе словесно або іншим чином вплинути на потерпілого та свідків, провокуючи у останніх бажання змінити або відмовитись від своїх показань, ризик чого з огляду на особу підозрюваного є дійсним та наявним.

Слідчий у клопотанні зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з тих підстав, що при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на до десяти років позбавленням волі, відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, є ризик того, що підозрюваний може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності. Крім того, особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також те, що підозрюваний не має місця роботи, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи, обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, виникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, репутацію підозрюваного, відсутність соціальних зв`язків, наявність судимості, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а також те, що є достатні підстави для обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою унеможливлення його подальшого ухилення від суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень підозрюваним ОСОБА_1 слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання у повному обсязі. Просять клопотання задовольнити за викладеними у ньому підставами.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання слідчого заперечує та просить обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання та зобов`язується з`являтися до слідчого, та суду за першим же викликом. Просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Вислухавши пояснення та думку слідчого і прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, виходячи з принципів об`єктивності, справедливості та розумності, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

30 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та доданими до клопотання матеріалами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Разом з тим, слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п.61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину проти власності, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому відповідно до санкції вказаної статті, а також розуміючи невідворотність вчиненого та кримінальної відповідальності за скоєне, може залишити місце проведення досудового розслідування, тим самим ухилитися від кримінального переслідування.

Судом оцінено також особу та репутацію підозрюваного ОСОБА_1 , який раніше судимий за вчинення умисного злочину проти довкілля, судимість за який на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, підозрюється у вчиненні корисливого злочину в період випробувального строку, встановленого вироком Енергодарського міського суду від 05.02.2020 року та на теперішній час ОСОБА_1 знову підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, що свідчить про небажання ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_1 стає промислом та джерелом для існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_1 інших, зокрема корисливих, кримінальних правопорушень. Крім того, на теперішній час у підозрюваного ОСОБА_1 стійкі соціальні зв?язки відсутні: у зареєстрованому шлюбі він не перебуває, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні підозрюваного ОСОБА_1 немає, він ніде офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, статусу безробітного немає, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає. Тому, є наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення.

Також наявний ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки свідок ОСОБА_15 підтримує сталі зв`язки з підозрюваним ОСОБА_1 та безпосередньо був присутній при вчиненні останнім крадіжки. Таким чином, між підозрюваним та свідком склався певний емоційний зв`язок та залежність від спілкування один з одним, а тому підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, перебуваючи на свободі, зможе словесно або іншим чином вплинути на потерпілого та свідків, провокуючи у останніх бажання змінити або відмовитись від своїх показань, ризик чого з огляду на особу підозрюваного є дійсним та наявним.

Тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення свідчить про об`єктивну можливість підозрюваного залишити місце проведення досудового розслідування з метою переховування від слідства та уникнення кримінальної відповідальності. На теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України, віднесено до категорії тяжких. Підозрюваний ОСОБА_1 даний час не одружений, будь-які особи, які б перебували на утриманні ОСОБА_1 відсутні, певного місця роботи він не має, регулярного доходу та постійного джерела прибутку у ОСОБА_1 немає. Тому, у зв`язку з чим, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість покарання та не маючи сталих соціальних зв`язків зможе безперешкодно залишити місце проведення досудового розслідування з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У справі ОСОБА_16 проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року» термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінальному правопорушенні (злочину), у об`ємі як вимагає Закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити злочин, оскільки підтверджується наданими стороною обвинувачення матеріалами, детальний перелік яких міститься у клопотанні, та долученими до нього доказами.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.2 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення); та п.1 (наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України) – переховуватися від органу досудового розслідування та суду; п.3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; п.5 (вчинити інше кримінальне правопорушення).

Також, слідчий суддя враховує характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його молодий вік, матеріальний та сімейний стан.

Будь-яких документів про наявність на теперішній час медичних протипоказань утримання підозрюваного ОСОБА_1 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано та в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання стороною захисту не доведено.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею, з урахуванням особи та репутації обвинуваченого ОСОБА_1 , який офіційно не працевлаштований, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, міцні соціальні зв`язки у підозрюваного відсутні, ОСОБА_1 не одружений, неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб на його утриманні немає.

Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочин проти довкілля, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку, та на теперішній час знову обвинувачується у скоєнні злочину проти власності, який відноситься до категорії тяжких злочинів, вчиненим у період випробувального строку, що у своїй сукупності засвідчує доведеність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а поряд з наведеними обставинами і очікуване покарання, вказує на ризик переховування від органу досудового розслідування.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим під час розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого Кулебякіної Ю.М. про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід – тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кулебякіної Ю.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Підозрюваного ОСОБА_1 - взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали – з 15 годин 00 хвилин 24 липня 2020 року.

Термін дії ухвали закінчується о 15 годині 00 хвилин 21 вересня 2020 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, рахунок отримувача UA378201720355249002000001205, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування)

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити слідчому СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кулебякіній Ю.М.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 , учасникам судового провадження, для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО