Вирок № 90598853, 27.07.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1681/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді Іванова А.П.,

за участі секретаря Боти О.І.,

прокурора Голича М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Свиди О.Г.,

захисника Кракосевича І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019070170001348 від 09.11.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Львова, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, має на утриманні одну малолітню дитину, перебуває в цивільному шлюбі та має на утриманні вагітну цивільну дружину, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

Безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, суд ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

09 листопада 2019 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «Н-13» сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» в напрямку міста Перечин, Закарпатської області, на відстані 11,7 м від електроопори №143, нехтуючи встановленими Правилами дорожнього руху України, діючи всупереч вимогам п. п. 1.1, 1.3, 1.10 «безпечна швидкість»; 2.3 «б», 10.1; 14.2 «в» та 14.6 «г» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, та за умов недостатньої видимості у напрямку руху прийняв рішення та здійснив маневр, а саме виїхав на зустрічну смугу руху для подальшого обгону транспортних засобів, які рухались попереду нього, де надалі допустив лобове зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в передню центральну частину автомобіля в той момент, коли остання рухалась по своїй смузі руху в напрямку села Кам`яниця Ужгородського району.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, перелому середньої третини лівого стегна, перелому лівого наколінника, травматичного вивиху основних фаланг правої стопи та тупої травми живота. Під час обстеження потерпілої ОСОБА_3 в КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради була встановлена вагітність на 25 тижнів. Надалі у зв`язку з великою крововтратою, поєднанням важких травм, гіповолемічним шоком у пацієнтки ОСОБА_3 в терміні 25 тижнів діагностовано антенатальну загибель плода 11.11.2019. Дані тілесні ушкодження та антенатальна загибель плода відносяться до тяжких тілесних ушкджень та виникли внаслідок ДТП.

Своїми діями водій ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці порушив вимоги:

п. 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;

пункту 1.3 (учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими),

п. 1.10 безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

пункту 2.3 «б» (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 14.2 «в» Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

п. 14.6 «г» Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.

Порушення правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі ПДР), а саме порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 1.1, 1.3, 1.10, 2.3 «б», 10.1, 14.2 «в», 14.6 «г» ПДР України є умовою та причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що наступили як результат дорожньо-транспортної пригоди у вигляді отримання тяжких тілесних ушкоджень громадянкою ОСОБА_3

II. Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, натомість надав покази, згідно яких він фактично вину визнав частково. Так він пояснив, що працював експедитором на фірмі «Медфарм» і 09.11.2019 року керував автомобілем «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 та їхав з м. Чоп в м. Перечин і поспішав до закриття аптеки, щоб встигнути вивантажити товар, рухався із швидкістю 80-90 км/год. На дорозі, після того, як він проїхав міст, побачив, що попереду повільно рухається вантажний автомобіль лісовоз і за ними колона із 5-6 автомобілів, він зменшив швидкість до 60-70 км/год. Оскільки колона їхала із швидкістю 30-40 км/год, а він поспішав, то він вирішив здійснити обгін цієї колони. Суцільну смугу дорожньої розмітки було майже не видно. Він виїхав на зустрічну смугу руху для обгону та почав обганяти колону, рухаючись із швидкістю 50-60 км/год. Приблизно за 300 метрів до закритого повороту з обмеженим оглядом він побачив попереду перешкоду для руху, нібито дах зустрічного автомобіля, він ввімкнув правий покажчик повороту і намагався повернутись до своєї смуги руху, але оскільки там рухались автомобілі, які він обганяв, і його ніхто не пропустив це йому не вдалось. Він почав пригальмовувати та зменшив швидкість приблизно до 40 км/год. В цей час він побачив, як із закритого повороту назустріч йому виїхав автомобіль зі швидкістю приблизно 80-90 км/год. Він застосував екстрене гальмування, ввімкнув понижену передачу, але уникнути зіткнення не вдалось і автомобілі зіткнулись. Під час зіткнення швидкість його автомобіля була приблизно 40 км/год. Крім того він звернув увагу на те, що після ДТП на стрілка спідометра автомобіля потерпілої показувала 100-105 км/год. Зазначив, що потерпіла, будучи вагітною, перед ДТП могла вживати препарати, що знижують її реакцію. Внаслідок чого вона врізалась в майже стоячий автомобіль під його керуванням. Він добровільно відшкодував потерпілій витрати на лікування у розмірі приблизно 86000 гривень. Просив суворо його не карати, оскільки на його утримання знаходиться вагітна цивільна дружина, малолітня дитина від попереднього шлюбу та батьки похилого віку.

ІІІ. Позиція потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що 09.11.2019 вона на автомобілі «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 рухалась із м. Перечин в м. Ужгород. В автомобілі знаходилась на задньому сидінні пасажир - її мати ОСОБА_4 Швидкість руху її автомобіля не перевищувала 70 км/год. Коли вона проїхала закритий поворот з обмеженим оглядом то побачила, що прямо їй назустріч рухається мікроавтобус білого кольору зі швидкістю приблизно 90 км/год. Вона застосувала екстрене гальмування та інстинктивно повернула кермо праворуч з метою уникнути зіткнення, але на повній швидкості білий мікроавтобус своєю передньою частиною врізався в передню частину її автомобіля. Від виникнення небезпеки до зіткнення пройшли долі секунди. Від удару вона на якусь мить втратила свідомість. Зазначає, що ніякий вантажний автомобіль лісовоз назустріч не рухався. В ДТП вона отримала численні тілесні ушкодження та була перервана її вагітність. На лікування витратила значні кошти. Обвинуваченим ОСОБА_1 їй відшкодовано приблизно 60000 гривень. Однак обвинувачений ОСОБА_1 не вибачився перед нею. Відшкодовувати її подальші витрати на лікування відмовляється. Вважає, що фактично ОСОБА_1 не визнав своєї вини, з його боку відсутнє щире каяття у вчиненому злочині і тому вона вважає, що він заслуговує суворого покарання, пов`язаного із позбавленням волі і позбавленням права керування транспортними засобами.

ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала в якості пасажира в автомобілі «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала її донька ОСОБА_3 . Вони рухались із м. Перечин в м. Ужгород із невеликою швидкістю. Під час руху в автомобілі вона із донькою не розмовляла, щоб не відволікати її від керування. Проїжджаючи закритий поворот донька скрикнула і вона побачила, що прямо назустріч їхньому автомобілю швидко рухається великий автомобіль. З моменту, коли вона побачила зустрічний автомобіль до зіткнення пройшло не більше секунди. Під час ДТП вона головою вдарилась об підголівник переднього сидіння і отримала тілесні ушкодження, від яких тривалий час лікувалась.

Із протоколу огляду місця події від 09.11.2019 (а.с. 102-116) видно, що місцем ДТП є автодорога «Н-13» сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» в напрямку міста Перечин, Закарпатської області, на відстані 11,7 м від електроопори №143. На місці ДТП виявлено пошкоджені автомобілі «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 та «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 , уламки деталей автомобілів та розбитого скла. До протоколу додана схема ДТП, на якій відображено розташування слідів ДТП, згідно з якої гальмівний шлях автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 становить відповідно 19,2 м та 16,7 м, гальмівний шлях автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 становить 16 м. Місце зіткнення позначено на схемі на полосі руху автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 . До протоколу додана фототаблиця із якої видно, що на ділянці вчинення ДТП чітко проглядається суцільна лінія дорожньої розмітки.

З висновку судово-медичної експертизи №464 від 27.12.2019 (а.с. 125-128) видно, що причиною смерті плоду стала внутрішньоутробна аноксія плоду до початку пологів, внаслідок травматичного відшарування правильно розташованої плаценти з утворенням ретроплацентарної гематоми, що підтверджується даними гістологічного дослідження. Загибель плоду могла настати протягом доби після ДТП і знаходиться в причинному зв`язку з ДТП, яка мала місце 09.11.2019.

З додаткового висновку судово-медичної експертизи №59 від 05.02.2020 (а.с. 129-137) видно, що згідно з даних медичної документації до виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень відносяться: ЗТГК, ЗТЧП, травматичний розрив правої долі печінки. Гемоперитонеум. Вагітність 25-26 тижнів. Травматичний шок ІІ ст. Закритий сегментарний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням. Відкритий уламковий перелом верхнього полюсу лівого наколінника зі зміщенням. Травматичний вивих основної фаланги І-ІІ пальців правої стопи. Перелом 8-го ребра зліва з незначним зміщенням. Токсичний гепароз помірної активності.

Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або ударянні об такі, яким могли бути виступаючи частини салону транспортного засобу під час ДТП.

По давності виникнення вказані тілесні ушкодження вкладаються в час ДТП, яка мала місце 09.11.2019 не суперечать обставинам справи.

Дані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Вагітність І, 25-26 тижнів. Антенатальна загибель плоду. Ретроплаценторна гематома - були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновку судової автотоварознавчої експертизи №13/6 від 13.01.2020 (а.с. 140-162) вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 становить 93650 гривень.

З протоколу огляду від 10.01.2020 (т. 2 а.с. 21-31) видно, які механічні пошкодження отримав в ДТП автомобіль «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно з висновку судової автотоварознавчої експертизи №13/5 від 28.01.2020 (а.с. 165-187) вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 становить 61437,41 гривень

Згідно з висновку судової інженерно-транспортної експертизи №10/20 від 14.01.2020 (а.с. 190-202) гальмівна система автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 знаходилась в працездатному стані та могла виконувати функції, що передбачені конструкцією. Система рульового керування, система освітлення і світлової сигналізації та ходова частина знаходились на момент огляду в непрацездатному стані, внаслідок ДТП.

Згідно з висновку судової інженерно-транспортної експертизи №10/19 від 14.01.2020 (а.с. 205-218) гальмівна система, система рульового керування, система освітлення і світлової сигналізації та ходова частина автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 знаходились на момент огляду в непрацездатному стані, внаслідок ДТП.

Згідно з висновку судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічного дослідження №10/21 від 15.01.2020 (а.с. 221-203) зіткнення автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 з автомобілем «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 відбулося на смузі руху по напрямку до м. Ужгорода в межах слідів «гальмівний шлях переднього лівого колесу ТЗ 1» та «гальмівний шлях правого переднього колеса ТЗ 1» (на схемі умовні позначення 8 та 9 відповідно) та початку фіксації сліду «осередок уламків та скла» (на схемі позначення 6) при цьому автомобіль «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 рухався по смузі руху в напрямку до м. Ужгорода паралельно осьовій лінії.

В момент первинного контактування автомобіль «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 передньою частиною (більше зліва) контактував з передньою частиною (більше зліва) автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому кут між поздовжніми осями транспортних засобів в момент первинного контактування міг бути у межах 180°-185° по відношенню до автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди №10/560 від 21.01.2020 (а.с. 233-244) водій автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 10.1, 11.3 ПДР України. Технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів полягала у дотримані водієм «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1 та 11.3 ПДР України. Водій автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 своїми односторонніми діями не мала технічної можливості зупинити транспортний засіб до місця зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування. В даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти зіткненню транспортних засобів полягала у дотриманні водієм автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1 та 11.3 ПДР України. На момент проведення дослідження причин технічного характеру, які б завадили водію ОСОБА_1 діяти у відповідності до вказаних вимог ПДР України, експертам невідомі. Водій автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 своїми односторонніми діями не мала технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування. Таким чином, в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам пунктів 10.1 та 11.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної пригоди.

З листа Служби автомобільних доріг у Закарпатській області №1380/02-21 від 21.11.2019 року з додатком (т. 1 а.с. 16-18) видно, що ділянка автодороги «Н-13» сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» на ділянці від км 230+000 до км 233+000 забезпечена всіма необхідними засобами організації дорожнього руху.

V. Оцінка Суду.

Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суду надано такі докази: показання потерпілої ОСОБА_3 , показання свідка ОСОБА_4 , протокол огляду місця події від 09.11.2019, висновок судово-медичної експертизи №464 від 27.12.2019, висновок додаткової судово-медичної експертизи №59 від 05.02.2020, висновок судової автотоварознавчої експертизи №13/6 від 13.01.2020, висновок судової авто товарознавчої експертизи №13/5 від 28.01.2020, висновок судової інженерно-транспортної експертизи №10/20 від 14.01.2020, висновок судової інженерно-транспортної експертизи №10/19 від 14.01.2020, висновок судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічного дослідження №10/21 від 15.01.2020, висновок судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди №10/560 від 21.01.2020.

Зі сторони захисту обвинувачений надав зізнавальні показання, однак фактично заперечував деякі обставини вчинення ДТП, а саме стверджував, що рухався в момент ДТП зі швидкістю 40 км/год, а потерпіла зі швидкістю 90-105 км/год, що колона рухалась менше 40 км/год, суцільна смуга дорожньої розмітки не була видна, потерпіла ОСОБА_3 будучи вагітною, можливо перебувала під впливом препаратів, що знижують реакцію, і тому вона врізалась в майже стоячий автомобіль. Його захисник адвокат Кракосевич І.Р. надав суду докази того, що обвинувачений ОСОБА_1 в теперішній час має на утриманні малолітню дитину (а.с. 57), вагітну дружину (а.с. 56), позитивно характеризується за місцем попередньої роботи у ТОВ фірма «Медфарм», частково відшкодував потерпілій спричинену матеріальну шкоду (а.с. 66-74), має батьків похилого віку, які потребують догляду і утримання (а.с. 46-91).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в даній конкретній ситуації знаходить, що стороною обвинувачення доведена:

подія кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити із показань обвинуваченого, потерпілої, свідка, а також із відповідного протоколу огляду місця події.

винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, вчинення кримінального правопорушення, можливо встановити протоколом огляду місця події, висновками експертиз, показаннями обвинуваченого, потерпілої, свідка.

Суд вважає, що в судовому засіданні беззаперечно доведено, що саме перетин суцільної лінії дорожньої розмітки із виїздом автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 на зустрічну смугу руху для здійснення обгону колони автомобілів, без належного переконання, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, без обрання безпечної швидкості, яка б дала змогу вчасно зупинити автомобіль при виникненні небезпеки, знаходяться у причинному зв`язку із подальшим зіткненням з автомобілем під керуванням потерпілої ОСОБА_3 , який рухався без перевищення швидкості по своїй смузі руху, внаслідок якого ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, зазнала травматичне переривання вагітності і вимушена тривалий час лікуватись, витрачаючи на своє лікування значні кошти.

Суд не приймає твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що суцільну лінію дорожньої розмітки не було видно, оскільки ці його покази спростовуються дослідженим в судовому засіданні: протоколом огляду місця події від 09.11.2019 з фототаблиці до якого видно наявність чітко вираженої і помітної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1. Також суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він рухався перед зіткненням зі швидкістю 40 км/год, а потерпіла ОСОБА_3 рухалась із швидкістю 90-105 км/год, оскільки це його твердження спростовується висновком судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди №10/560 від 21.01.2020 року із якого видно, що мінімальна швидкість автомобіля «Renault» моделі «Master» державний номерний знак НОМЕР_1 , при зафіксованій довжині сліду гальмування, становить не менше 61,7-64,5 км/год, а мінімальна швидкість автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «С180» державний номерний знак НОМЕР_2 становить 56,6-59,1 км/год, крім того, він повинен був вибрати таку швидкість, щоб у разі небезпеки повністю контролювати автомобіль. Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що колона рухалась менше 40 км/год і тому він вирішив її обігнати, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки саме невиконання ОСОБА_1 вимог п. 11.3 ПДР України, згідно з якого він міг би виїхати на смугу зустрічного руху лише для обгону та об`їзду перешкоди, або зупинки чи стоянки на зустрічній смузі, і призвело до зіткнення з автомобілем потерпілої. В свою чергу, при визначених Правилами дорожнього руху умовах, в межах дії дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» дозволений обгін поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год, але це не стосується розглядуваної ситуації і ніяким чином не дозволяє обгін колони автомобілів. Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що потерпіла могла перебувати під випливом лікарських препаратів, що знизили її реакцію є голослівним, нічим не підтвердженим, спрямованим лише на штучне створення наявності певної вини потерпілої ОСОБА_3 в скоєнні ДТП.

Вказані твердження обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як намагання зняти із себе частину вини за скоєне ДТП, перекласти частину вини на потерпілу ОСОБА_3 та відповідно уникнути кримінальної відповідальності або значно її зменшити.

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР (т. 2 а.с. 11-14) будучи водієм із стажем, перетинаючи суцільну лінію дорожньої розмітки, виїжджаючи на смугу зустрічного руху, в умовах обмеженої видимості проїзду, розумів можливі наслідки такої поведінки, тому суд вважає, що необережна вина ОСОБА_1 виражена у формі кримінальної протиправної самовпевненості.

При цьому суд враховує, що всі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України оцінені судом, як кожен окремо, так і в своїй сукупності.

Сукупність проаналізованих доказів, крім твердження обвинуваченого про нібито визнання ним своє вини, доводять цілком його вину у скоєнні ДТП, під час якого травмована ОСОБА_3 , яка внаслідок ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження і в якої була перервана вагітність. Докази узгоджуються між собою, не суперечать одне одному.

Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), що йому інкримінується, вони передбачені як джерела доказування у КПК, зібрані у відповідності з чинним кримінально процесуальним законодавством.

Отже суд, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за частиною другою статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

VІ. Призначення покарання.

Суд не може визнати обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 щире каяття, оскільки факт його щирого каяття у вчиненні злочину не знайшов своє підтвердження під час судового розгляду. Відсутнє повне і беззаперечне визнання ОСОБА_1 факту вчинення злочину, суд не побачив щирий жаль з приводу заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок ДТП потерпілій, відсутній осуд обвинуваченим ОСОБА_1 своєї поведінки, навпаки обвинувачений ОСОБА_1 фактично звинувачує потерпілу ОСОБА_3 у скоєнні ДТП.

При цьому суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 часткове відшкодування заподіяної потерпілій матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК враховує:

ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із статтею 12 КК України за ч. 2 ст. 286 КК України є тяжким злочином;

особу винного, його вік, наявність на утриманні однієї малолітньої дитини та вагітної дружини, наявність постійного місця проживання та батьків похилого віку;

відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставини, що пом`якшує таке, а саме часткове відшкодування потерпілій матеріальної шкоди;

те, що він раніше не судимий.

Окрім наведених вище мотивів при призначенні покарання ближче до нижньої межі санкції статті, в даному конкретному випадку, судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, часткове відшкодування спричиненої потерпілій шкоди, позиція сторони обвинувачення яка просила обрати покарання у вигляді позбавленням волі строком на чотири роки, позицію потерпілої, яка не наполягала на найсуворішій мірі покарання та просила суд призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на шість років.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки.

Враховуючи обставини вчиненого злочину та його наслідки, а саме те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, в тому числі до переривання вагітності, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.

VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК.

Процесуальні витрати по справі в розмірі 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 31 копійку за проведення експертиз покладаються на ОСОБА_1 відповідно до статті 124 КПК.

Суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк його перебування під вартою з 09.11.2019 по 11.11.2019 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України як один день попереднього ув`язнення до одного дня позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Арешт, накладений на автомобіль марки «Renault» модель «Master» д.н.з. НОМЕР_1 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , скасувати.

Арешт, накладений на автомобіль марки «Mercedes» модель «C 180» д.н.з. НОМЕР_2 та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , скасувати.

Речові докази: автомобіль марки «Renault» модель «Master» д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки «Mercedes» модель «C 180» д.н.з. НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , які зберігаються на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Ужгородському РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, повернути власникам, або іншим особам за дорученням власника.

Стягнути з ОСОБА_1 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) гривень 31 копійку процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П Іванов