Рішення № 90597363, 20.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/599

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15:56

20 липня 2020 року м. Київ № 640/22054/18

за позовомОСОБА_1 до 3-я особа Міністерства юстиції України Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області про зобов`язання вчинити діїСуддя О.В.Головань

Секретар І.В.Галаган

Представники:

Від позивача: не з`яв.

Від відповідача: Бурла В.Е.

Від 3-ї особи: не з`яв.

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України про (після збільшення позовних вимог) стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.12.2015 по 31.07.2018 в сумі 461 224,57 грн.

В судовому засіданні 20.07.2020 р. оголошено резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 наказом Міністерства юстиції України від 22.07.2014 р. № 1432/к призначений на посаду начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області зі збереженням 9 рангу державного службовця в порядку переведення з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 р. № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу. Покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

П. 2 наведеної постанови установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2015р. № 115/5 "Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України" перейменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Крім того, затверджено Типову структуру головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (пп. 1, 2 наказу).

Також вказаним наказом затверджено зміни до деяких нормативно-правових актів, зокрема, до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 1707/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 р. за № 759/19497 (п. 5 наказу).

Як вбачається з Витягу протоколу засідань Кадрової комісії Міністерства юстиції України від 07.02.2015р., яка була утворена наказом відповідача від 05.02.2015 № 209/к, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02.02.2015 р. № 139/5 "Про затвердження переліку головних територіальних управлінь юстиції", у зв`язку із впровадженням нових структур та штатної чисельності головних територіальних управлінь юстиції в областях та місті Києві від 06.02.2015 р. проводиться засідання Кадрової комісії щодо підбиття підсумків добровільного тестування та вивчення професійних, ділових якостей керівних працівників головних управлінь юстиції в областях та у місті Києві для зайняття посад головних територіальних управлінь юстиції в областях та у місті Києві.

Зазначеною комісією прийнято рішення попередити позивача про скорочення посади начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області та запропонувати посаду головного спеціаліста відділу реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

08.02.2015 р. Міністром юстиції України Петренком П.Д . запропоновано ОСОБА_1 зайняти посаду головного спеціаліста відділу реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та попереджено про наступне звільнення з займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України після закінчення 2-х місячного строку у разі відмови позивачем обійняти запропоновану посаду.

З 30.03.2015 р. позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності та 02.06.2015р. приступив до виконання службових обов`язків та написав заяву на ім`я Міністра юстиції України, якою відмовився від запропонованої посади.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.06.2015 р. № 1796/к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2015 р. у справі № 826/12916/15 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2015 р. № 1796/к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04 червня 2015 року, присуджено до стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2015 року по 04 грудня 2015 року в розмірі 18219,96 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 р. та постановою Верховного Суду від 04.07.2018 р. у вказаній справі судове рішення залишене без змін.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.08.2018 р. №3206/к "Про поновлення" скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2015 р. №1796/к "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено його на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04.06.2015 р.

У грудні 2018 р. ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва в порядку ч. 2 ст. 235 КЗпП про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.12.2015 по 31.07.2018 в сумі 461 224,57 грн.

При розрахунку заявленої до стягнення суми позивач посилається на Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, зокрема, середньоденна заробітна плата за час вимушеного прогулу, визначена у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2015 р. у справі № 826/12916/15, становить 141, 24 грн., посадовий оклад за останні два місяці роботи складав 1291, 19 грн.

Оскільки протягом періоду затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді неодноразово здійснювалося підвищення посадових окладів державних службовців середньоденний заробіток підлягає коригуванню відповідно до п. 10 Порядку №100, а саме.

Відповідно до Додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016р. №292 затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці, згідно з якою посадовий оклад посад державної служби, віднесених до 6 групи, на 2016 р. складав 4997 грн.

Відповідно до Схем посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 р. №15, посадовий оклад державної служби, віднесених до 6 групи, складає 5300 грн.

Відповідно до Схем посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 р. №24, складав 7300 грн.

Таким чином, середній заробіток розраховується наступним чином:

з 05.12.2015 р. по 31.12.2015 р. - 141, 24 грн/роб.день х 19 =2 683, 56 грн.;

з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. - 141, 24 грн/роб.день х 4997/1291,19=546, 61 грн/роб.день х 251 = 145 517, 25 грн.;

з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. - 141, 24 грн/роб.день х 5300/1291, 19 грн. = 579, 75 грн/роб.день х 248 = 198 035, 44 грн.;

з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 р. - 141, 24 х 7300/1291,19 = 798, 53 грн/роб.день х 144 = 114 988, 32 грн.

Загальний розмір середнього заробітку становить 461 224,57 грн.

Відповідач - Міністерство юстиції України - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що з огляду на неоднозначність судової практики, він очікував на касаційний розгляд справи № 826/12916/15, і позивача було поновлено на посаді лише після ухвалення постанови Верховного Суду від 04.07.2018 р.

Щодо розрахунку середньої заробітної плати, то середньоденна заробітна плата становить 141 24 грн. як це визначено у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2015 р. у справі № 826/12916/15.

У відповідності з аб. 7 п. 2 Порядку №100 у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

З 01.05.2016 р. набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII, і згідно з листом Мінсоцполітики від 29.06.2016 р. №784/13/84-16 підвищення посадових окладів державних службовців є зміною структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів, що підтверджується судовою практикою.

Тобто, застосувати коефіцієнт коригування можна лише у випадку, коли для розрахунку середнього заробітку враховується попередньо отримана заробітна плата, посада працівника наявна у штатному розписі з 01.05.2016 р. та не відбулася зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладі, що в даному випадку відсутнє.

Також відповідач посилається на неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки з врахуванням положень ст. 236 КЗпП України, ст. 383 КАС України позивач мав звернутися до суду першої інстанції, який розглядав спір, із заявою про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

3-я особа - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області - проти задоволення позовних вимог заперечила, підтримавши позицію відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 1-3 ст. 5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Вказаним Законом особливості поновлення на посаді державних службовців не визначено, тому це питання регулюється трудовим законодавством.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

В даному випадку позивача поновлено на посаді постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2015 р. у справі № 826/12916/15, якою визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2015 р. №1796/к про звільнення ОСОБА_1 , присуджено до стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2015 року по 04 грудня 2015 року в розмірі 18219,96 грн.

Фактично вказане судове рішення виконано у серпні 2018 р., коли наказом Міністерства юстиції України від 16.08.2018 р. №3206/к "Про поновлення" скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.06.2015 р. №1796/к "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено його на посаді начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Черкаській області з 04.06.2015 р.

Відповідно, за період з 05.12.2015 р. по 31.07.2018 р. позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як встановлено під час розгляду справи № 826/12916/15, Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності; саме на Міністерство юстиції України було покладено обов`язок з поновлення позивача та присуджено до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2015 року по 04 грудня 2015 року.

Відповідно, саме з відповідача підлягає до стягнення і середній заробіток за період по час фактичного поновлення позивача на посаді.

Щодо розміру середньої заробітної плати суд зазначає наступне.

Порядок обчислення середнього заробітку для визначення оплати вимушеного прогулу визначений у Порядку №100.

Згідно з п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з п. 10 Порядку №100, зокрема, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у п. 6, 7 і 8 розділу IV Порядку №100 визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

В даному випадку у період невиконання судового рішення про поновлення позивача на посаді згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. №292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році", 18.01.2017 р. №15 "Питання оплати праці державних органів", 25.01.2018 р. №24 "Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2018 році" відбулися зміни в законодавстві стосовно розміру окладу та структури заробітної плати державних службовців, у зв`язку з чим з урахуванням приписів Порядку №100, розрахунок має бути зроблено з врахуванням розміру заробітної плати на посаді, прирівняній до посади позивача.

До вказаного висновку також дійшов Верховний Суд при розгляді аналогічної справи №2340/3019/18 (постанова від 11.06.2020 р.) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89757527

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для відхилення наведеного позивачем розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.12.2015 по 31.07.2018 в сумі 461 224,57 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Присудити до стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.12.2015 по 31.07.2018 в сумі 461 224,57 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 27.07.2020 р.