Рішення № 90597262, 27.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/447

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 липня 2020 року № 826/12555/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"

До Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

Головного управління ДПС у м. Києві

Про стягнення коштів у розмірі 245 626,34 грн.

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" пеню в розмірі 245 626,34 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 06.10.2015 року по 07.08.2018 року.

Ухвалою суду від 16.08.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.09.2018 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві до суду подано відзив на адміністративний позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (код 30579869), місцезнаходження: 02098, м.Київ, ВУЛИЦЯ БЕРЕЗНЯКІВСЬКА, будинок 29, 1 ПОВЕРХ, ЛІТЕРА Б, зареєстроване в якості юридичної особи 27.09.1999 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Дніпровському районі; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

20.08.2015 року ТОВ "Аскоп-Україна" подало до ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року (№ 9175584058 від 20.08.2015 року), в рядку 23.2 якої заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 441 774,00 грн.

Разом з податковою декларацією ТОВ "Аскоп-Україна" у відповідності до вимог п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" - зазначає, що сума ПДВ в розмірі 441 774,00 грн. на момент звернення до суду не відшкодована з бюджету, що призвело до порушення права товариства на її одержання та до виникнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

У зв`язку з порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 441 774,00 грн. ТОВ "Аскоп-Україна" відповідно до вимог п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України нарахувало на суму такої бюджетної заборгованості пеню за період з 06.10.2015 року по 07.08.2018 року в розмірі 245 626,34 грн., що підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що враховуючи порядок відшкодування податку на додану вартість та ненадходження до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві інформації з Реєстру заяв повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість про здійснення відшкодування ТОВ "Аскоп-Україна" податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2015 року у сумі 441 774,00 грн., підстави для стягнення з Державного бюджету пені у розмірі 245 626,34 грн. відсутні.

ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (припинено 06.12.2019 р., правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" не передбачені видатки бюджету саме на сплату пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з ПДВ.

Жодний нормативно-правовий акт не визначає пеню, на раховану на суму бюджетної заборгованості, як заборгованість бюджету та необхідність її стягнення з Державного бюджету України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені ст. 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 р. №39, у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.10 та 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У відповідності до п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

П. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Поряд з цим, п. 6 Порядку № 39 встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст. 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

При цьому згідно з п. 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, та протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. №26 затверджено ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою згідно з додатком.

Відповідно до п. 3, 4 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з п. 200.23 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно, неподання контролюючим органом до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набуває статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

В даному випадку згідно з матеріалами справи, враховуючи, що ДПІ у Дніпровському районі у визначені податковим законодавством не було подано висновок до органу Державної казначейської служби України із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 441774,00 грн, що підлягає бюджетному відшкодуванню, ТОВ "Аскоп-Україна" звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 414774,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Аскоп-Україна", стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Аскоп-Україна" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 414774,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2020 р. у справі №826/900/16 позовні вимоги задоволено. Вказане рішення залишене без змін постановою апеляційної інстанції від 08.07.2020 р.

Суд враховує висновки суду по вказаній справі в порядку ч. 4 ст. 78 КАС України.

Оскільки нарахування пені в порядку п. 200.23 Податкового кодексу України має похідний характер від наявності чи відсутності бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, а така заборгованість встановлена під час розгляду справи №826/900/16, у позивача є підстави для нарахування пені згідно вказаного положення Податкового кодексу України.

Ні ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, ні Головне управління ДПС у м. Києві проти розміру та розрахунку пені у загальній сумі 245 626,34 грн., який проведений позивачем у позовній заяві, жодних заперечень не надали, а судом не встановлено невідповідності проведеного розрахунку положенням п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Оскільки ПДВ не було відшкодовано вчасно, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України починаючи з 06.10.2015 року.

В свою чергу, відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виклав правову позицію, згідно з якою ст. 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (ст. 13) (див. рішення у справі Vilvarajah and Others цит. вище у пар. 73, п. 39, пар. 122). http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58004

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд зазначає, що суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України, а не з податкового органу, а тому з метою повного і ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути вищевказані суми пені саме з Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням викладеного відповідачем у даному випадку допущено протиправну бездіяльність у вигляді необґрунтованого нескерування до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві відповідного висновку, що має наслідком задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (код 30579869, місцезнаходження: 02098, м.Київ, ВУЛИЦЯ БЕРЕЗНЯКІВСЬКА, будинок 29, 1 ПОВЕРХ, ЛІТЕРА Б) пеню в розмірі 245 626,34 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету податку на додану вартість за період з 06.10.2015 року по 07.08.2018 року .

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (код 30579869, місцезнаходження: 02098, м.Київ, ВУЛИЦЯ БЕРЕЗНЯКІВСЬКА, будинок 29, 1 ПОВЕРХ, ЛІТЕРА Б) судові витрати у розмірі 3 684,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код 43141267, 04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 27.07.2020 р.