Рішення № 90597122, 24.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року справа № 580/1719/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Бердника В.В.(за ордером),

представника відповідача - Білоуса В.Ю. (самопредставництво, витяг),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-2016" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Прайд-2016" (18001, м. Черкаси, вул. Митницька, 18; далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від17.02.2020 №000017320121.

20.07.2020 ухвалою суду перейдено до розгляду справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що за результатами проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Черкаській області складено акт №15/23-00-32-01/40606852 від 23.01.2020 та на підставі виявлених порушень прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафну санкцію. Позивач звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-111 були внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон №481), а саме: частину 20 статті 15 доповнено словами після слова «виробами» доповнити словами «або пальним», а після слова «ліцензій» - словами «на роздрібну торгівлю». Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 23.11.2018 № 2628-111 вказана норма набирає чинності з 1 липня 2019 року. Отже, з 01.07.2019 запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним. Виходячи із норм Закону № 481 та листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу. У зв`язку з тим що Законом № 481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30.05.2019 року направила лист за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 1 липня 2019 року, держава штучно створила для добросовісних платників перешкоди в господарюванні що призвело до накладення штрафу на ТОВ «Прайд-2016». Крім того, до 01.07.2019 Закон №481 не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити, підстав зазначених у позові і додаткових поясненнях.

16.06.2020, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник зазначив, що фактична перевірка позивача призначена та проведена відповідно до вимог Закону. Наказ на проведення перевірки та направлення вручено уповноваженій особі позивача. Позивачем не оскаржувався наказ на проведення перевірки, а посадових осіб відповідача допущено до проведення перевірки. Також звернуто увагу, що в ході здійснення перевірки, відповідачем встановлено факти здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявних ліцензій, в зв`язку з чим застосовано санкції у відповідності до Закону, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Прайд-2016»(ЄДРПОУ 40606852) зареєстровано як юридичну особу, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 026 102 0000 016672 від 30.06.2016, та взято на податковий облік 30.06.2016.

Основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним (Код КВЕД 47.30).

Наказом Головного управління ДПС в Черкаській області від 14.01.2020 № 55 на підставі пп.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР`Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» призначено фактичну перевірку ТОВ «Прайд-2016» за місцем фактичного провадження діяльності: Черкаська область, м. Черкаси, вул Митницька буд. 18, з 14.01.2020 тривалістю 10 діб.

Мета перевірки: дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами фактичної перевірки ТОВ «Прайд-2016», Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено акт №15/23-00-32-01/40606852 від 23.01.2020 (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Прайд-2016» ч. 20 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Акт перевірки направлено відповідачу поштою та вручено, згідно рекомендованого повідомлення 27.01.2020.

На підставі встановлених у Акті перевірки порушень Головним управлінням ДПС у Черкаській області 17.02.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення № 000017320121 про застосування штрафу у сумі 250 000,00 грн. за платежем адмін. штрафи та штрафні санкції.

Позивач оскаржив зазначене рішення до ДПС України (вих № 1/03 від 02.03.2020).

Рішенням Державної податкової служби України від 29.04.2020 №14831/6/99-000805-0606 скарга залишена без задоволення , а ППР без змін.

Позивач, вважаючи протиправним прийняте податкове повідомлення-рішення, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 80.5 ст. 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Пунктом 86.5 ст.86 ПК України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівнику позивача- начальнику АЗС ОСОБА_1 о 15год. 30хв. 14.01.2020 пред`явлено службове посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу № 55 від 14.01.2020.

Крім того, факт відмови від підписання Акта перевірки підтверджується Актом відмови від підписання акта перевірки від 23.01.2020. Факт направлення та отримання Акту перевірки підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення Форма № 119 № 18001014421023.

Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, зокрема фактичної, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №804/1113/16 від 13.03.2018, по справі № 807/2062/17 від 21.02.2019р.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки відбувся допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, суд не бере до уваги доводи позивача щодо наявності процедурних порушень при її здійсненні та оформленні, оскільки в межах розгляду даної справи, оцінці підлягають обставини наявності або відсутності порушень, викладених в Акті фактичної перевірки.

Щодо предмету виявлених порушень та правомірності застосування штрафних санкцій оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначаються Законом України від 19 грудня 1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).

Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України № 481/95-ВР, зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зміни до Закону № 481/95-ВР набули чинності з 01.07.2019.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видається за заявою суб`єкта господарювання, а видача або рішення про відмову у її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до Постанови КМ України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби.

Згідно з пп. 27 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою КМ України від 06.03.2019 №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Прайд-2016» 27.06.2019 звернулось до ГУ ДФС у Черкаській області із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Позивачу 06.08.2019 видано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №21010314201900266 за адресою: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул Митницька буд. 18. Термін дії з 06.08.2019 по 06.08.2024.

Оскільки позивач звернувся до контролюючого органу із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним 27.06.2019, а відповідну ліцензію видано лише 06.08.2019, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено встановлений ст. 15 Закону №481/95-ВР строк видачі відповідної ліцензії, а саме - не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Водночас, суд зазначає, що ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачає право на роздрібну торгівлю суб`єктами господарювання, зокрема, з 01.07.2019 пальним лише за наявності у них відповідної ліцензії, та не пов`язує право на здійснення такої діяльності з фактом подачі заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

З цих підстав суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що саме відповідач не вжив всіх заходів для того, щоб у підприємства станом на 01.07.2019 була ліцензія для провадження господарської діяльності у сфері роздрібного продажу пального.

Крім того, згідно з висновками, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, встановлено здійснення позивачем торгівлі пальним за період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в межах 20 календарних днів з дня одержання документів.

З викладеного слідує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 15 Закону №481/95-ВР є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 250 000,00 грн.

Факт реалізації пального у зазначений період підтверджується даними періодичного звіту на РРО(ФН 30000398644) та не заперечувався представником позивача.

З викладеного вбачається, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 15 Закону №481/95-ВР є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 250 000,00 грн.

Оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем ст. 15 Закону №481/95-ВР у зв`язку із здійсненням у період з 01.07.2019 по 03.07.2019 роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії є обґрунтованими, застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 250 000,00 грн. є правомірним.

Згідно з пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В ході розгляду даної адміністративної справи відповідачем обґрунтовано правомірність прийняття оскаржуваного рішення. У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача та підтверджували обґрунтованість позовних вимог позивач суду не надав.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з огляду на доведену відповідачем правомірність прийнятого рішення, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення та з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар