Рішення № 90594699, 27.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 липня 2020 р. Справа № 120/1584/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про: визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 14.04.2020 адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали, позивачем 28.04.2020 подано до суду матеріали на усунення недоліків.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 08.11.2019 йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Отримавши пенсію позивач не погодився з її розміром та звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Листом від 26.11.2019 відповідач повідомив про те, що всі документи, видані на непідконтрольній території України, починаючи з 01.12.2014 вважаються недійсними та не мають юридичної сили. Отже, довідки №№147-150 від 24.12.2014, №15212 від 27.12.2017, №№72-73 від 25.01.2018 не можуть бути враховані при обчислені розміру пенсії. Водночас вказано, що періоди роботи з повним робочим днем під землею з 11.04.1994 по 22.07.2002 також не враховані при обрахунку пенсії.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у зарахуванні періодів роботи з повним робочим днем під землею та не врахуванні при призначенні пенсії вищевказаних довідок позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 04.05.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) відповідно до положень ст. 263 КАС України. Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

25.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній виклав свої заперечення проти позову, які полягають у наступному.

Розмір, пенсії позивача по Закону №1058 залежить від двох показників заробітної плати та коефіцієнта страхового стажу. Відповідно до статті 25 Закону №1058 було визначено індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, який складає 0,37333, що відповідає 37 рокам 04 місяцям 18 дням страхового стажу (стаж зараховано по 14.05.2014), в тому числі стаж за списком №1 становить 13 років 06 місяців 19днів, до якого зараховані періоди з 19.07.1986 по 17.11.1986, з 24.06.1987 по 26.06.1987, з 25.09.1989 по 15.01.1991, з 15.08.2002 по 20.07.2003, з 22.07.2003 по 31.07.2003, з 02.08.2003 по 11.12.2003, з 14.12.2003 по 15.12.2003, з 17.12.2003 по 10.08.2007, з 20.08.2007 по 31.01.2009, з 15.02.2009 по 28.02.2009, які обраховані в подвійному розмірі.

В розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за періоди: з 01.09.2000 по 31.05.2014. Індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,38537, який застосовано до показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 р.р. - 6188,89 грн.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача становить: 6188,89 грн х 1,38537 = 8573,90 грн. Розрахунок пенсії позивача з 08.11.2019 року становить : 3200,89грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону № 1058 (8573,90 грн х 0,37333); 31,28 грн. - доплата за 2 роки понаднормового стажу, обчислених виходячи з мінімального розміру пенсії (1564 грн х 2%). Загальний розмір пенсії становить 3232,17 грн.

Розміри пенсій та передбачених законодавством підвищень і надбавок до них збільшуються автоматично після підвищення прожиткового мінімуму згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018р. №2629-VІІІ розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, з 1 грудня становить 1638,00грн.

Розрахунок пенсії позивача з 01.12.2019р. становить: 3200,89 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону № 1058 (8573,90 грн х 0,37333); 32,76 грн - доплата за 2 роки понаднормового стажу, обчислена виходячи з мінімального розміру пенсії (1638 грн. х 2%). Загальний розмір пенсії становить 3233,65 грн.

Водночас, всі документи (довідки №147,148,149,150 від 24.12.2014, №1512 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018), видані на непідконтрольній Україні території, починаюча з 1 грудня 2014 року, вважаються недійсним та не мають юридичної сили. Відтак, на думку відповідача, вказані вище довідки не можуть бути враховані при обчисленні розміру пенсії позивача.

01.06.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача в якій останній виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Заявою про надання документів від 20.07.2020 відповідач надає до суду копії довідок №147,148,149,150 від 24.12.2014, №1512 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018 та копії наказів №59 від 08.07.2002, за №35 від 02.07.2007, №32 від 25.06.2012 з пенсійної справи ОСОБА_1 .

В силу положень ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи визначені частиною першою цієї статті у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, відповідно до п.п. 2 п. 9 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

При цьому, в період з 15.06.2020 по 14.07.2020 суддя Дмитришена Р.М. перебувала у відпустці, у зв`язку з цим справа вирішується після виходу її з відпустки.

Враховуючи, що інших заяв по суті у встановлений судом строк не надходило, а також беручи до уваги, що в силу ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

08.11.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, яку обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

15.11.2019 позивач звернувся на Урядову "гарячу лінію" відповідача.

Листом за №2005/Л від 26.11.2019 позивача повідомлено про те, що страховий стаж позивача становить 49 років 04 місяців 17 днів (в т.ч. додаткові роки за списком №1 - 20 років), що відповідає коефіцієнту страхового стажу 0,49333. Згідно розрахунку пенсії позивача за віком з 08.11.2019: 4229,76 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 218,96 грн - доплата за 14 років понаднормового стажу; 2410,40 грн - доплата до пенсії згідно Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Так, обчислений розмір пенсії за віком згідно із Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 8573,90 грн - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) становить 6859,12 грн.

Втім, отримавши пенсію у розмірі 3232,17 грн та не погоджуючись з її розміром позивач повторно звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Листом за №2061/Л від 13.12.2019 відповідач повідомив про те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивачу визначено індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, який складає 0,37333, що відповідає 37 рокам 04 місяцям 18 дням страхового стажу (стаж зараховано по 14.05.2014), в тому числі стаж за списком №1 становить 13 років 06 місяців 19 днів, до якого зараховані наступні періоди: з 19.07.1986 по 17.11.1986, з 24.06.1987 по 26.06.1987, з 25.09.1989 по 15.01.1991, з 15.08.2002 по 20.07.2003, з 22.07.2003 по 31.07.2003, з 02.08.2003 по 11.12.2003, з 14.12.2003 по 15.12.2003, з 17.12.2003 по 10.08.2007, з 20.08.2007 по 31.01.2009, з 15.02.2009 по 28.02.2009, які обраховані в подвійному розмірі.

Згідно розрахунку пенсії позивача за віком з 08.11.2019: 3200,89 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 31,28 грн - доплата за 2 роки понаднормового стажу. Загальний розмір пенсії становить 3232,17 грн. Згідно розрахунку з 01.12.2019 загальний розмір пенсії становить 3233,65 грн.

Також вказано, що довідки №147,148,149,150 від 24.12.2014, №1512 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018 не можуть бути враховані при обчисленні розміру пенсії. При цьому, зазначено, що при попередньому обрахунку пенсії були безпідставно враховані періоди роботи з повним робочим днем під землею з 11.04.1994 по 22.07.2002.

За результатами перевірки, пенсійну справу доопрацьовано, періоди роботи з 15.08.2002 по 20.07.2003, з 22.07.2003 по 31.07.2003, з 02.08.2003 по 11.12.2003, з 14.12.2003 по 15.12.2003, з 17.12.2003 по 10.08.2007, з 20.08.2007 по 31.01.2009, з 15.02.2009 по 28.02.2009 зараховано до пільгового стажу, згідно даних персоніфікованого обліку. Тому, відповідь надана листом за №2005/Л від 26.11.2019 містить деякі неточності.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у зарахуванні періодів роботи з повним робочим днем під землею та не врахуванні при призначенні пенсії вищевказаних довідок позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.

Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону України № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни у п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" та викладено їх в такій редакції: Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Судом встановлено, що 08.11.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, яку обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-ІV) та Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Водночас, при обрахунку пенсії пенсійним органом не враховано періоди роботи з повним робочим днем на підземних роботах з 11.04.1994 по 22.07.2002 та вказано, що листом Держкомпраці СРСР від 29.11.1963 роз`яснено, що робітникам зайнятим повний робочий день під землею, пенсії призначаються з урахуванням цих періодів роботи до 01.01.1992 без вимог надання додаткових документів підтверджуючих про те, що вони були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Надаючи оцінку дотриманню позивачем обов`язкової умови про зайнятість повний робочий день на підземних роботах, суд зазначає наступне.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, а також постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", до Списку № 1 віднесені усі професії та посади з повним робочим днем.

Пунктом 2 Порядку №383 визначено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до п. 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , суд встановив наступні обставини.

В період з 11.04.1994 по 05.09.1994 позивач працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві;

В період 28.11.1994 по 05.02.1997 позивач працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві;

З 10.02.1997 по 31.10.1997 позивач працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві;

З 01.11.1997 по 31.01.2000 позивач працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві;

З 18.09.2000 по 22.07.2002 позивач працював електрослюсарем з повним робочим днем під землею на НВПП "Горизонт".

Суд зазначає, що підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній таких записів, подання уточнюючої довідки є необхідним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019 по справі № 337/1297/17.

З огляду на те, що в трудовій книжці містяться відомості про зайняття в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день, суд вважає протиправними дії відповідача у незарахуванні до пільгового стажу позивача періодів роботи з 11.04.1994 по 05.09.1994; з 28.11.1994 по 05.02.1997; з 10.02.1997 по 31.10.1997; з 01.11.1997 по 31.01.2000; з 18.09.2000 по 22.07.2002, тому суд вважає за необхідне такі періоди зарахувати до пільгового стажу позивача відповідно.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування при призначенні пенсії довідок №№ 147, 148, 149, 150 від 24.12.2014, №15212 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018, наказу №59 від 08.07.2002, наказу №35 від 02.07.2007, наказу №32 від 25.06.2012 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці", суд зазначає наступне.

Встановлено судом, що відповідачем не враховано при обчислені розміру пенсії довідки №№ 147, 148, 149, 150 від 24.12.2014, №15212 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018, з огляду на те, що документи, видані на непідконтрольній Україні території, починаючи з 01.12.2014, відтак вважаються недійсними та не мають юридичної сили.

Суд зазначає, що у справі №235/2357/17 Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2018 року у подібних правовідносинах прийшов до висновку, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Відтак, суд вважає, що вказані довідки повинні бути зараховані до стажу роботи позивача, необхідного для призначення пенсії.

Щодо довідки №15212 від 27.12.2017, яку позивач просить зарахувати, то така відсутня у матеріалах позовної заяви. Натомість відповідачем 20.07.2020 подано заяву про надання документів, в якій вказано, що згідно відомостей пенсійної справи довідка №15212 від 27.12.2017, на яку посилається позивач у позові, відсутня, проте наявна довідка №1512 від 27.12.2017.

За наведеного вище, суд вважає вказаний номер довідки №15212 є опискою та зазначає, що вірним номером довідки від 27.12.2017 є №1512.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування при призначенні пенсії довідок №№ 147, 148, 149, 150 від 24.12.2014, №15212 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018, наказу №59 від 08.07.2002, наказу №35 від 02.07.2007, наказу №32 від 25.06.2012 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" та вказує на необхідність врахування таких довідок при обчисленні розміру пенсії.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з дня призначення пенсії, тобто з 08.11.2019, то суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.11.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, яку обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Згідно листа від 26.11.2019 обчислений розмір пенсії за віком згідно із Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 8573,90 грн - середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) становив 6859,12 грн.

Втім, в подальшому обчислений розмір пенсії був зменшений та виплачений в сумі 3232,17 грн.

У відповідь на звернення позивача від 13.12.2019, відповідач вказав, що розмір пенсії залежить від двох показників: заробітної плати та коефіцієнту страхового стажу. Згідно розрахунку загальний розмір пенсії позивача становить 3232,17 грн.

Разом з тим, довідки №147,148,149,150 від 24.12.2014, №1512 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018 не були враховані при обчисленні розміру пенсії, як і не враховані періоди роботи з повним робочим днем під землею з 11.04.1994 по 22.07.2002.

Згідно частини 4 статті 45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з питання правильності розрахунку пенсії, суд дійшов до висновку, що він має право на перерахунок пенсії з 08.11.2019 відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи з повним робочим днем на підземних роботах з 11.04.1994 по 05.09.1994; з 28.11.1994 по 05.02.1997; з 10.02.1997 по 31.10.1997; з 01.11.1997 по 31.01.2000; з 18.09.2000 по 22.07.2002 та щодо неврахування при обчисленні пенсії довідок №№ 147, 148, 149, 150 від 24.12.2014, №1512 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018, наказу №59 від 08.07.2002, наказу №35 від 02.07.2007, наказу №32 від 25.06.2012 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоди роботи з повним робочим днем на підземних роботах, з 11.04.1994 по 05.09.1994; з 28.11.1994 по 05.02.1997; з 10.02.1997 по 31.10.1997; з 01.11.1997 по 31.01.2000; з 18.09.2000 по 22.07.2002.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області врахувати при перерахунку пенсії довідок за №№ 147, 148, 149, 150 від 24.12.2014, №1512 від 27.12.2017, №№72,73 від 25.01.2018, наказу №59 від 08.07.2002, наказу №35 від 02.07.2007, наказу №32 від 25.06.2012 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 08.11.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (27.07.2020)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна