Рішення № 90594012, 27.07.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1167/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання», Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №14/4-2347-20 від 06.04.2020 року (вх. №1178/20 від 05.05.2020 року) до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (далі - відповідач) про стягнення 29793,79 грн. заборгованості за Договором постачання природного газу №13710/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 року, а саме: 16339,59 грн. пені, 2500,30 грн. 3% річних, 10953,90 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу №13710/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 року в частині своєчасної оплати отриманого у 2016 році природного газу. Враховуючи несвоєчасну оплату отриманого у 2016 році природного газу, позивачем з посиланням на п. 8.2 Договору нараховано відповідачу 16339,59 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 2500,30 грн. 3% річних і 10953,90 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 05.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1167/20 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103273211121, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (правонаступником якого є - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») (за договором - постачальник) та Комунальним підприємством Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (за договором - споживач) 21.12.2015 року укладено Договір постачання природного газу №1370/16-ТЕ-17 з подальшими змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 31.12.2015 року, №2 від 29.01.2016 року, №3 від 31.03.2016 року (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1.,1.2 Договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього Договору. Газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За цим Договором може бути поставлений газ власного видобутку (газ, видобутий на території України та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, ввезеного ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України) (п. 1.3. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 29.01.2016 року).

Згідно п. 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 31.03.2016 року, постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно) газ обсягом до 5,0 тис.куб.м. (п`ять тисяч куб.м).

Відповідно до п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2015 року, постачальник передає споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ «Укртрансгаз» або у точці балансового розмежування (для об`єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ «Укртрансгаз»). Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу (п. 3.4. Договору).

Згідно п.п. 3.5., 3.6. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 31.03.2016 року, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Пунктами 5.1., 5.2 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2015 року, передбачено, що регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. №758. Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов`язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» - 197,5 грн., крім того ПДВ - 20% всього з ПДВ - 237,00 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1968,24 грн., крім ПДВ - 20 %, всього з ПДВ 2361,89 грн.

Додатковою угодою №3 від 31.03.2016 року до Договору сторони погодили викласти п.п. 5.1., 5.2. Договору у наступній редакції: «Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України), на природний газ, який постачається за цим Договором, в період з 01 квітня 2016 року по 31 квітня 2016 року (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. №758, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №234. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором в період з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2124,89 грн.».

Відповідно до п. 5.4. Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (в редакції Додаткової угоди №3 від 31.03.2016 року до Договору).

Згідно п.п. 8.1, 8.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього Договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього Договору від зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до Розділу 12 Договору, Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2016 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 12 Додаткової угоди №3 від 31.03.2016 року до Договору визначено, що дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 квітня 2016 року, а в частині пунктів 4,7,8,9 поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2016 року.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, він передав у власність відповідача у січні-квітні 2016 року природний газ на загальну суму 1144521,79 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками підприємств актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 року, від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року, від 30.04.2016 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач повністю розрахувався за природний газ, переданий за Договором №1370/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 року, що підтверджується доданими до позовної заяви довідками по операціям, сальдо «Бородянкатепловодопостачання КП БСР» та банківськими виписками.

Проте, як зазначає позивач, відповідач обов`язок за договором в частині оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням строку, погодженого сторонами, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 відповідного договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Договором визначено, що у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1. цього Договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1. цього Договору від зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов`язання зі своєчасної оплати отриманого у січні-квітні 2016 року природного газу не виконав, у зв`язку із чим, позивач просить стягнути з відповідача 16339,59 грн. пені (за період з 16.02.2016 по 15.08.2016), 2500,30 грн. 3% річних (за період з 16.02.2016 по 14.03.2017), 10953,90 грн. інфляційних втрат (за період з 01.03.2016 по 28.02.2017) нарахованих на частину заборгованості відповідача за зобов`язаннями січня 2016 року з застосуванням приписів ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» станом на дату остаточного розрахунку.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач невчасно розрахувався за переданий йому природний газ у січні 2016 року, допустивши прострочення. Отже, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 6.1 Договору, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому, вимоги про стягнення 16339,59 грн. пені, 2500,30 грн. 3% річних, 10953,90 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» про стягнення 29793,79 грн. заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07801, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 33710516) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 16339 (шістнадцять тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 59 коп. пені, 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 30 коп. 3% річних, 10953 (десять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 90 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць