Ухвала суду № 90592070, 22.07.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1368/19

Провадження 1КП/359/133/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі Степаненко А.О.,

з участю прокурора Пророченка О.С.,

захисника - Титаренка Д.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в залі суду об`єднані кримінальні провадження №12019110100000090 від 10.01.2019 та №12020110100001304 від 11.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сулимівське, Бориспільського району Київської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 08.11.2018 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської за ч.2 ст.185, 70,72 КК України до 2 роки 25 днів позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в :

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .. Обґрунтовуючи подане клопотання, зазначив, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України: ризик переховуватися від суду; незаконно впливу на потерпілу та свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 не погодився з доводами прокурора, зазначив, що після зміни запобіжного заходу він їздив на судові засідання на велосипеді, і те, що він знову опинився під вартою, вважаю непорозумінням, він косив траву у потерпілої, але поблизу впав стовп електроопори, било струмом, він взяв у неї телефон, щоб повідомити.

Захисник Титаренко Д.М. також заперечував проти клопотання, вважає, що оскільки запобіжний захід щодо ОСОБА_1 був обраний на досудовому слідстві, то правильним було б ставити питання про обрання запобіжного заходу, або зміну раніше обраного його підзахисному домашнього арешту. Він вважає, що домашній арешт буде достатнім заходом для забезпечення належної поведінки оскільки перебуваючи на волі жодних скарг він потерпілої та свідків на протиправний вплив з боку його підзахисного не поступало.

Заслухавши думку учасників кримінального процесу та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За змістом ч.2 цієї статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді від 12 червня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, водночас у зв`язку з необхідністю оголошення перерви в судовому засіданні завершити судовий розгляд до завершення строку тримання під вартою обвинуваченого не видається за можливе.

Проаналізувавши відомі суду фактичні дані, які характеризують обвинуваченого, наявні у нього незняті та непогашені судимості, в тому числі той факт, що він обвинувачується у вчиненні крадіжок чужого майна за двома окремими епізодами, останній з яких мав місце після зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, та під час іспитового строку, встановленого вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської від 08.11.2018, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч.2 ст.185, 70,72 КК України до 2 років 25 днів позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Ця обставина переконливо свідчить про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. З пояснень ОСОБА_1 він не працевлаштувався, оскільки втратив паспорт. Крім того, себе обвинувачений називає «бомжом», оскільки без його відома була відчужена належна йому квартира в м.Києві. Крім того, з пояснень обвинуваченого вбачається, що він не визнає своєї вини, вважає, що сталось непорозуміння зокрема щодо показань, яка надала в ході досудового слідства потерпіла та свідки. У своїй сукупності, наявність ознак рецидиву злочинів, відсутність постійного джерела доходів, знайомство з потерпілою та свідками, дають підстави суду дійти висновку, що на даній стадії судового розгляду, коли потерпіла та свідки не допитані, існує ризик впливу на потерпілу та свідків з боку обвинуваченого, а також постає ризик ухилення від суду, зважаючи на тяжкість злочинів, у яких ОСОБА_1 обвинувачується, та усвідомлення ним перспективи можливого скасування звільнення від покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду від 08.11.2020 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу на даний час відсутні, та вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою оскільки встановлені на досудовому слідстві ризики продовжують існувати та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Суд враховує, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, і що цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд погоджується, що жоден інший запобіжний захід не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вже змінювався запобіжний захід на домашній арешт, що призвело до того, що йому висунуто нове обвинувачення за вчинення злочину під час перебування під домашнім арештом.

Суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 (справа № 3-208/2018(2402/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184, 193,194, 196, 197, 201, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19 вересня 2020 року включно.

Утримувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Залишити раніше визначений розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63060 гривень та роз`яснити, що обвинувачений, або інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок Бориспільського міськрайонного суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код ЄДРПОУ: 26268119; розрахунковий рахунок; 37312095018661; банк отримувача: (ГУ ДКЄУ) Держказначейська служба України м. Київ; код банку (МФО): 820172).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до суду по першому виклику; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватись з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні про обставини, що є предметом судового розгляду.

Строк дії ухвали до 24.00години 19.09.2020 року.

Повний текст ухвали буде оголошений 24.07.2020 о 13.00 год.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, для обвинуваченого та захисника - з моменту вручення копії ухвали.

Суддя І. В. Муранова-Лесів