Рішення № 90592064, 14.07.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8638/19

Провадження № 2/359/771/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» липня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін фактор» про визнання кредитного договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

12.09.2019 р. до Бориспільського міськрайонного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Лайм Мані» в особі логотипу Ваша готівочка, ТОВ « Грін фактор», яким просила суд визнати недійсним кредитний договір № ЛМ-00487891 від 27.04.2019 року укладений між нею та ТОВ «Лайм Мані»(а.с.1-9).

В обгрунтовання позову зазначила, що 27.04.2019 р. між нею та відповідачем ТОВ «Лайм Мані» було укладено кредитний договір № ЛМ-00487891, за умовами якого отримала позику у відповідача в розмірі 3297,50грн. На даний час нею сплачено вже 5000 гривень, вважає, що згідно реституції на рахунок цієї компанії нею переплачено 1702,50грн. Вказує, що при укладенні вищевказаного кредитного договору порушені її права як споживача згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», зокрема: - відповідачем ТОВ « Лайм мані» надано фінансову послугу без дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого ст..11 ЗУ «Про електронну комерцію»- порушено порядок укладання електронного договору, а саме відсутність належної оферти або акцепту ;- відповідачем також був порушений п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яке полягає в тому, що позивач вважає несправедливими умови кредитного договору, зокрема умови Договору, що при порушенні Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, в тому числі у разі прострочення терміну платежу згідно п. 5.5 Договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю разовий штраф в розмірі 100 грн.; у разі прострочення терміну платежу згідно п. 5.6 Договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю пеню у розмірі 2,5 % від суми залишку основного боргу за кожен день такого прострочення до дня фактичної повної сплати, оскільки ст..61 КУ передбачено заборону подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і теж саме порушення; - не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України. Одночасно зазначила, що жодного документу на переуступлення права вимоги чи договору між ТОВ «Лайм мані» логотип «Ваша готівочка» та ТОВ «Грін фактор» позивач не отримувала, ТОВ «Грін фактор» будь-яких документів повідомлення про заборгованість позивачу не направляв. Також зважаючи, що 27 червня 2019 року Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг було винесено розпорядження № 1242 яким анульовано ліцензію ТОВ «Лайм мані» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг(крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме, на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що видана розпорядженням Нацкомфінпослуг від 11.07.2017 № 3133 та на надання послуг з факторингу, що видана розпорядженням Нацкомфінпослуг 09.08.2018 № 1411. Тобто, ТОВ «Лайм мані» не мав права заключати будь-які договори про переуступлення права вимоги або договори факторингу з ТОВ «Грін фактор».

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про витребування доказів( а.с.10,11).

Ухвалою від 16.09.2019 р.( а.с.39-41) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Мані»: -інформацію щодо пропозиції укласти електронний договір (оферта) між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛАЙМ МАНІ»;-інформацію щодо реєстрації ОСОБА_1 на веб-сайті ТОВ «ЛАЙМ-МАНІ» (https://vashagotivochka.ua/); - інформацію про заявку на отримання кредиту встановленої форми, заповненої ОСОБА_1 на веб-сайті ТОВ «ЛАЙМ-МАНІ» (https:vashagotivochka.ua/), в тому числі інформацію щодо : прізвища, ім`я, по батькові, РНОКПП, дату народження, паспортні дані, місце реєстрації та місце фактичного мешкання, місце роботи, номер мобільного телефону, а також інформацію про людей, які, в разі необхідності, зможуть підтвердити особу та її фінансовий стан; -інформацію щодо електронного підпису одноразового ідентифікатора, яким підписано укладений договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛАЙМ МАНІ»; -інформацію щодо процедури верифікації ОСОБА_1 під час укладання кредитного договору; -копію кредитного договору № ЛМ-00487891 від 27.04.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛАЙМ МАНІ», -належним чином засвідчений договір факторингу чи договору переуступки права вимоги, укладеного між ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» та ТОВ «ГРІН ФАКТОР».

Ухвалою від 14 листопада 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті (а.с.51).

15.11.2019 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ТОВ «Грін Фактор» (а.с.52-55), згідно якого з позовними вимогами не згодні та вважаємо, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав. Дійсно, 27 квітня 2019 року між ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» та ОСОБА_1 в електронній формі , що регламентується Законом України «Про електронну комерцію», був укладений Кредитний договір № ЛМ-00487891,згідно якого Кредитодавець передає Позичальнику грошові кошти (Кредит) в сумі 4500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах цього договору. Факт отримання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн». Отже, твердження позивача про отримання Кредиту в розмірі 3297,50 грн. за Кредитним договором № ЛМ-00487891 від 27.04.2019 не відповідають дійсності. Щодо ствердження позивача, що Кредитний договір №ЛМ-00487891 від 27 квітня 2019 року є нікчемним, зазначають, що частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно вимог ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» перед укладенням вищевказаного договору Позивач була повідомлена Відповідачем про особу та місцезнаходження Позикодавця та кредитні умови. Також детальний розпис сукупної вартості позики за Договором був наведений в Додатку №1 до вказаного договору, який є невід`ємною його частиною. Твердження Позивача, що вищевказаний договір є недійсним безпідставні, та спростовується наступним. Позивач самостійно обрала електронну форму укладення договору, на момент укладення договору її волевиявлення було вільним та відповідало її внутрішній волі (грошові кошти Позивач отримала на свою банківську картку); позивач усвідомлювала всі умови договору та вважає умови Договору вигідними для себе, (пункт 4.1. Договору). Крім того, Позивач уклавши Договір підтвердила, що ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, що розміщені на сайті Позикодавця. Згідно п. 7.7 Договору Позивач підтвердила, що: отримала від Позикодавця до укладення договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; повідомлена про свої права згідно статті 8 Закону України «Про захист персональних даних»; інформація надана Позикодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання тощо. Також звертають увагу, що умови вказаного Договору не підпадають під сферу дії Закону України «Про споживче кредитування».

06 серпня 2019 року ТОВ «Лайм Мані» відступило право вимоги за договором № ЛМ- 00487891 від 27 квітня 2019 року на підставі договору факторингу на користь нового кредитора, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР», до якого перейшли права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав вимоги, включаю вимоги за основним зобов`язанням по погашенню позики, сплаті процентів за кори ним, сплаті пені, штрафу у відповідності до вимог Кредитного договору. Про відступлення права вимоги за договором № ЛМ-00487891 від 27 квітня 2019 року на підставі договору факторингу на користь нового кредитора ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 06.08.2019 р. Крім того, посилання позивача на відсутність у ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, жодним чином не стосується правовідносин, які виникли в зв`язку з укладанням позивачем Договору ЛМ-00487891 від 27 квітня 2019 року, яким передбачено, що Кредитодавець вправі на свій розсуд та без обмежень уступати (передавати) належні йому за цим договором права будь-яким третім особам, оскільки вказаний Договір було укладено ще до набрання чинності розпорядження, винесеного Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Зазначене розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.06.2019 № 1242 оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» у судовому порядку. У зв`язку з наведеним, просили в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в

повному обсязі.

25.11.2019 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «Лайм Мані»( а.с.74-78), згідно якого З позовними вимогами не згодні та вважаємо, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав. 27 квітня 2019 року між ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» та ОСОБА_1 в електронній формі , що регламентується Законом України "Про електронну комерцію", був укладений Кредитний договір № ЛМ-00487891,згідно якого Кредитодавець передає Позичальнику грошові кошти (Кредит) в сумі 4500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах цього договору. Вказує, що вимоги даного Закону було дотримано, зокрема проведено наступні етапи: 1) пропозиція укласти електронний договір (оферта) була розміщена у мережі інтернет на веб-сайті даного Товариства, 2) на якому зареєструвався клієнт та заповнив заявку встановленої форми, в якій надав інформацію про себе (прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, дату народження, паспортні дані, місце реєстрації та місце фактичного проживання, місце роботи, номер мобільного телефону); 3) Товариством прийнято рішення про видачу кредиту, про що проінформовано клієнта в його особистому кабінеті; 4) в особистому кабінеті укладено кредитний договір, що є доступним для заявника у будь-який час. Договір підписаний з використанням електронного одноразового ідентифікатору, що не суперечить положенням ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 всі вищезазначені етапи для отримання грошових коштів, її заявка була розглянута за даними, які були зазначені в анкеті. Товариством було прийнято рішення видати Клієнту грошові кошти в сумі 4500,00 , які були перераховані 27.04.2019 року через систему прийому платежів "Рlaton" на її особисту банківську карту. Тому, твердження позивача про отримання Кредиту в розмірі 3297,50 грн. за Кредитним договором № ЛМ-00487891 від 27.04.2019 не відповідають дійсності. Щодо ствердження позивача, що Кредитний договір № ЛМ-00487891 від 27 квітня 2019 року є нікчемним, зазначають, що частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно вимог ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» перед укладенням вищевказаного договору Позивач була повідомлена Відповідачем про особу та місцезнаходження Позикодавця та кредитні умови. Також детальний розпис сукупної вартості позики за Договором був наведений в Додатку №1 до вказаного договору, який є невід`ємною його частиною. Твердження Позивача, що вищевказаний договір є недійсним безпідставні, та спростовується наступним. Позивач самостійно обрала електронну форму укладення договору, на момент укладення договору її волевиявлення було вільним та відповідало її внутрішній волі (грошові кошти Позивач отримала на свою банківську картку); позивач усвідомлювала всі умови договору та вважає умови Договору вигідними для себе, (пункт 4.1. Договору). Крім того, Позивач уклавши Договір підтвердила, що ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, що розміщені на сайті Позикодавця. Згідно п. 7.7 Договору Позивач підтвердила, що: отримала від Позикодавця до укладення договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; повідомлена про свої права згідно статті 8 Закону України «Про захист персональних даних»; інформація надана Позикодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання тощо. Також звертають увагу, що умови вказаного Договору не підпадають під сферу дії Закону України «Про споживче кредитування».

06 серпня 2019 року ТОВ «Лайм Мані» відступило право вимоги за договором № ЛМ- 00487891 від 27 квітня 2019 року на підставі договору факторингу на користь нового кредитора, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР», до якого перейшли права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав вимоги, включаю вимоги за основним зобов`язанням по погашенню позики, сплаті процентів за кори ним, сплаті пені, штрафу у відповідності до вимог Кредитного договору. Про відступлення права вимоги за договором № ЛМ-00487891 від 27 квітня 2019 року на підставі договору факторингу на користь нового кредитора ОСОБА_1 було направлено повідомлення від 06.08.2019 р. Щодо ствердження позивача про недійсність договору переуступлення права або факторингу, то відповідно до договору факторингу № ЛМ-00487891 від 27 квітня 2019 року фактором є ТОВ «ГРІН ФАКТОР», яке відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Отже, посилання позивача на недійсність договору факторингу № ЛМ-00487891 від 27 квітня 2019 року у зв`язку з відсутністю у ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, є безпідставними та суперечать чинному законодавству. Вказують, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.06.2019 № 1242 оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» у судовому порядку. Враховуючи зазначене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Згідно направлених до суду письмових пояснень( а.с.117-120), просила суд судовий розгляд здійснювати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надали суду заяву( а.с.126), у якій просили розглядати справу без участі їхнього представника. Згідно поданого відзиву, просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Грін фактор» також у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надали суду заяву (а.с.128), у якій просили розглядати справу без участі їхнього представника. Згідно поданого відзиву, просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, дослідивши відзиви на позовну заяву, заяви, письмові пояснення, письмові матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 27.04.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» та відповідачем ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем укладено електронний кредитний договір № ЛМ-00487891 (а.с.87-92).

Згідно п.п. 1.1, 1.2 Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 4500,00 гривень на умовах зворотності, платності, строковості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах цього договору у термін до 31 липня 2019 року включно.

Пунктом 1.3 кредит надається строком на 16 днів до 12 травня 2019 р. включно, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.Закінчення строку дії цього договору не звільніє сторони від відповідальності за порушення умов, яке мало місце під час дії цього договору.

Згідно п.1.4 проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом:

- у розмірі 2,0% від суми кредиту - плата за користування кредитом в межах строку, зазначеного в п.1.3. договору( п.1.4.1);

-- у розмірі 2,5 % від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом з дня наступного після закінчення користування кредитом з дня наступного після закінчення строку, передбаченого п.1.3 договору до дня фактичного погашення заборгованості, але у будь-якому разі у межах строку дії кредитного договору.(п.1.4.2).

Згідно п.1.7. кредит надається шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський(картковий) рахунок вказаний позичальником.

Сукупна вартість позики для позичальника з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням кредитного договору складає 332% від суми кредиту або 14940 грн (додаток 1до кредитного договору а.с. 92).

Пунктом 4.1 підтверджується, що позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також позичальник підтверджує, що під час укладання договору не знаходиться під впливом обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу тяжких обставин.

Згідно п. 7.3 Позичальник підтверджує, що він ознайомлений та повністю розуміє погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику онлайн ТОВ «ЛАЙМ МАНІ».

На виконання умов кредитного договору, ТОВ «Лайм Мані» грошові кошти в сумі 4500,00грн. перераховало 27.04.2019 року через систему прийому платежів "Рlaton" на особисту банківську карту позивача ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» (а.с.93).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Тому договір укладений між сторонами 27.04.2019 року в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Зазначений кредитний договір було укладено з відповідачем в електронній формі, шляхом використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», що відповідає правилам ч. 1 ст. 205 ЦК України, згідно з якою правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Також встановлено, що 27 квітня 2019 року позивач також було укладено, в електронній формі та підписано електронним підписом з одноразовим електронним ідентифікатором від імені ОСОБА_1 - Детальний розпис сукупної вартості Кредиту (а.с.61), що спростовує твердження позивача, що її не було ознайомлено з умовами кредитування та усіма ризиками. Факт отримання коштів позивачем не заперечується.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також позивач посилається на несправедливі умови договору щодо нарахування разового штрафу в розмірі 100 грн. та пені у розмірі 2,5 % від суми залишку кредиту за кожен день прострочення повернення заборгованості, чим порушено п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.2, п.5 ч.3 ст. 18 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Згідно п. 5.5 договору, у випадку порушення сплати позичальником кредиту у строк, зазначений в п.1.3 договору, позичальник на 15 день зобов`язаний сплатит кредитодавцю штраф у розмірі 100 грн. (а.с.57-60)

Пунктом 5.6 передбачено, що у випадку порушення своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування кредитом нараховується пеня в розмірі 2,5% від суми залишку кредиту за кожен день прострочення повернення заборгованості (а.с.5.8).

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Спірний договір укладений між сторонами 27.04.2019 року, терміном платежу є 12.05.2019, що становить 16 днів, за які позивач повинна сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів». Сторонами визначено, що плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 2% в день.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вище викладене, а саме, що Договір кредиту від 27.04.2019 р. №ЛМ-00487891, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайм Мані» та ОСОБА_1 є короткостроковим, на нього не поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VIII, в судовому засіданні не підтверджено порушення вимоги ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

При вирішенні спору суд також виходить з того, що позивач є особою з повною цивільною дієздатністю, яка цілком усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, а отже, кредитний договір в цілому є таким, що укладений в рамках чинного законодавства України та відповідає положенням ст. 203 ЦК України.

Слід також зазначити, що можливість стягнення неустойки передбачено умовами договору на випадок недобросовісних дій позичальника та порушення взятих на себе зобов`язань за договором. У разі спору, за наявності відповідних підстав розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням вимог ч.3 ст.551 ЦК України.

Суд вважає, що договір позики укладено на принципах добросовісної конкуренції, адже позивач самостійно та добровільно обрала Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайм Мані» в особі займу «Ваша Готівочка» для укладення із ним кредитного договору.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у Законі.

Згідно статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 ЦК України зумовлює його недійсність.

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України, зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому, боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про выступления та не є його стороною.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до пункту 1.1 Договору факторингу № ЛМ-06/08-19 від 06 серпня 2019 року ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» відступило право грошової вимоги до боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, що зазначені в Додатку №1 до цього Договору, - ТОВ «Грін фактор» (а.с.94-100).

Отже, з урахуванням норм діючого законодавства та відповідно до вищевказаного Договору факторингу від 06.08.2019 р., до нового кредитора ТОВ «Грін фактор» перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто збереглися всі ті умови договору, які зазначались при укладенні з первісним кредитором, в тому числі по договору між позивачем та ТОВ «ЛАЙМ МАНІ».

Таким чином, посилання позивача на недійсність договору факторингу у зв`язку з відсутністю у ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, є безпідставним, оскільки неможливість провадження фінансової діяльності з надання фінансових послуг, не позбавляє ТОВ «ЛАЙМ МАНІ» правоздатності на укладення інших правочинів, зокмеа на відчуження права вимоги, в тому числі на укладення договору факторингу, де фактором виступає інша фінансова установа ТОВ «Грін фактор».

За ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку із наведеним Кредитний договір не суперечить вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Конституції України, а протилежні доводи позивача є безпідставними.

Оскільки оспорюваний позивачем Кредиьтний договір не суперечить нормам чинного законодавства України та погоджений сторонами відповідно до ст.ст. 6, 536, 626-628, 1046 та 1048 ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору конрагентів, оплатності користування чужими коштами, а також зважаючи на те, що оспорюваним договором позики не порушуються права позивача, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позивач, у відповідності до ст.. 22 ЗУ « Про захист прав споживачів», звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, тому, у відповідності до вимог ст..141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави в порядку, виначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін фактор» про визнання недійсним кредитного договору№ ЛМ-00487891 від 27.04.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙМ МАНІ», - відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2020 року.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів