Ухвала суду № 90587453, 22.07.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3970/20

ун. № 759/8167/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву адвоката Власенка Дмитра В`ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Коновал Зулейха Фаатівна (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, 23/25) про визнання договору недійним,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.04.2020р. матеріали вказаної позовної заяви направлено до Святошинського районного суду м. Києва.

Позивач звернувся із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.05.2012 року, серія та номер : 837, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Вельбоєнко А.П.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.07.2013р., індексний номер: 3859909, винесене приватним нотаріусом КМНО м. Київ - Коновал З.Ф. про право власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

17.07.2020р. адвокатом Власенко Д.В. подано заяву про забезпечення позову в якій просить заборонити органам реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно ,у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 102158701109.

В обгрунтування заяви посилався на те, що на веб-сайті міститься стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1», в якій засоби масової інформації підтверджують, що спірне майно, яке тривалий час використовувались під пансіонат «ІНФОРМАЦІЯ_3», виставлено на продаж за 102 мільйона російських рублів. Крім того, в соціальній мережі Facebook ще з ІНФОРМАЦІЯ_2 також розміщене оголошення про продаж спірного майна за ціною 1 600 000,00 доларів США. Дані оголошення підтверджують наміри відповідача відчужити спірне майно. У такому разі ОСОБА_1 знову змушена буде звертатись до суду із новим позовом про витребування майна із незаконного володіння. Судові спори можуть тривати декілька років, протягом яких ОСОБА_1 може понести мільйонні збитки у вигляді упущеної вигоди, так як вона не може здавати спірні приміщення в оренду під пансіонат «ІНФОРМАЦІЯ_3» чи їх продати.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Види забезпечення позову визначені у ст. 150 ЦПК України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 6 Постанови визначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Оскільки, судом об`єктивно встановлено, що між сторонами у справі дійсно виник цивільно-правовий спір, проте не було надано до суду належних та допустимих доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, та що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, суд відмовляє у задоволенні заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви адвоката Власенка Дмитра В`ячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Коновал Зулейха Фаатівна (03115, м. Київ, вул. Пушиної Феодори, 23/25) про визнання договору недійним.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко