Ухвала суду № 90586181, 24.07.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25253/19

Провадження №: 1-кп/752/1194/20

У Х В А Л А

24.07.2020 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г.В,

при секретарі -Дем?янюк-Коваленко Н.М.,

провівши в приміщенні суду судове засідання об`єднаного кримінального провадження №12019100010004460, №12019100010008672 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Панащука А.Я.,

захисників Придувалова В.В., Бурлаченко Н.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

встановив:

під час судового розгляду у зв"язку з тим, що строк раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим спливає 07.08.2020 року і до вказаної дати з об?єктивних причин неможливо закінчити судовий розгляд, судом в порядку ст. 331 КПК України було поставлено на обговорення питання доцільності продовження, зміни чи скасування обвинуваченим раніше обраного запобіжного заходу.

Прокурор просив продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України у виді тримання під вартою на 60 діб, посилаючисьна кількість та тяжкість вчинених останніми злочинів, доведеність їх вини зібраними стороною обвинувачення доказів. Крім того, прокурор вважає, що обвинувачені можуть продовжувати вчиняти злочини, ухилитися від суду та впливати на свідків. Інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть.

Захисник Бурлаченко Н.М. просила суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на цілодобовоий домашній арешт, вказуючи на те, що ризики прокурором не доведені, ОСОБА_2 має міцні соціальні зв"язки, постійне місце проживання, позитивну характеристику і не має наміру ухилятися від суду чи іншим чином перешкоджати розгляду справи. Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника, вказавши, що він раніше не судимий.

Захисник Придувалов В.В. також просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вказуючи на те, що прокурором ризики не доведені, обвинувачений визнає свою вину і готовий понести покарання за вчинене, проте до постановлення вироку бажає бути із сім"єю - дружиною та двома неповнолітніми дітьми, підстав тримати його під вартою немає. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника, також вказавши про те, що він раніше не судимий.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, в задоволенні клопотань сторони захисту - відмовити, виходячи із наступного.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що при вирішенні питання, передбаченого ст.331 КПК України, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинувачених, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою.

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні ряду тяжких злочинів проти власності, в тому числі, із застосуванням насильства. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими в інкримінованих їм злочинах, обставини вчинення злочинів, відсутність даних про працевлаштування обвинувачених на даний момент, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, крім того відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судах перебувають інші кримінальні провадження, підозра є обгрунтованою, приймаючи до уваги дані про особи обвинувачених, суд вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо них запобіжний захід без змін, оскільки суду не було доведено підстав зменшення ризиків, та, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать їх належну поведінку. Крім того, на думку суду, продовжує існувати ризик можливого вчинення нових злочинів.

Враховуючи наведене вище, на думку суду, інші види запобіжних заходів, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти наведеним ризикам.

Наведені сторонами захисту доводи враховувались при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та, на думку суду, не свідчать на сьогодні про зменшення ризиків вказаних вище. Тому в задоволенні клопотань сторони захисту слід відмовити. Строк продовженого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 24.07.2020 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 331 КПК України, суд

ухвалив:

продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) діб до 21.09.2020 року включно.

В задоволенні клопотань сторін захисту обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Суддя Г.В. Бондаренко