
"23" липня 2020 р.
642/593/20
2/642/578/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної О.В.,
при секретарі Добронос Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" про оплату договорів надання послуг та договорів подряду, -
встановив:
31.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. харкова із вказаним позовом, у якому просиал стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківський завод залізобетонних виробів» заборгованість по договорах за 2016-2017 роки в загальній сумі 21830,69 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона працювала на Державному підприємстві Міністерства оборони України «Харківський завод залізобетонних виробів» . Оплата визначалась окремо кожного місяця. Але кошти за виконану роботу вона не отримала. Заборгованість за договорами склала вказану суму. Неодноразово вона зверталася до відповідача щодо виплати заборгованості, але їй повідомляли про фінансові труднощі. Вона також письмово зверталась до відповідача, але відповіді так і не отримала. Тому вона була вимушена звернутися до суду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 04.02.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження по справі , копія позову та долучених до нього документів, неодноразово направлялася відповідачеві за місцем його реєстрації та знаходження, в тому числі було повідомлено про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду.
Відповідачем в установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено ряд договорів.
Договір надання послуг № 43 від 30.12.2016 року укладений між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" , відповідно до умов якого, а саме п.п. 1.1. виконавець зобов`язується надати послуги з виконання та ведення кадрової документації, а замовник зобов`язується оплатити їх на умовах цього договору. У розділі 2 вказаного договору встановлена вартість та умови сплати. Так, вартість послуг визначається за фактом їх надання за результатами кожного календарного місяця на підставі акту приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі наданих послуг підписується сторонами Договору до 5-го числі місяця наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов`язаний виплатити Виконавцеві вартість робіт готівкою у національній валюті України протягом 10 днів з моменту підписання такого акту.
Відповідно до Акту приймання-здачі роботи по договору № 43 від 30 грудня 2016 року за роботу, виконану виконавцем по договору про надання послуг від 30.12.2016 року № 43 за січень 2017 року замовник сплачує виконавцю 1365 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй було сплачено лише частину коштів, та залишилася заборгованість у розмірі 465,69 грн.
За аналогічним договором про надання послуг № 3 від 31.01.2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" та відповідно до Акту приймання-здачі роботи по договору № 3 від 31 січня 2017 року за роботу, виконану виконавцем по договору про надання послуг від 31.01.2017 року № 3 за лютий 2017 року замовник сплачує виконавцю 1365 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда № 30 від 28 квітня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 31.05.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у травні 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда № 46 від 31 травня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 30.06.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у червні 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда № 52 від 30 червня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 31.07.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у липні 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда № 54 від 31 липня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 31.08.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у серпні 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда № 55 від 31 серпня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 30.09.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у вересні 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда № 60 від 28 вересня 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 31.10.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у жовтні 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда № 68 від 01 листопада 2017 року укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 30.11.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у листопаді 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
Відповідно до договору підряда б/н від 30 листопада 2017 укладеного між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" замовник доручає, а підрядник зобов`язаний власною працею та на свій ризик виконати роботи по виготовленню та веденню кадрової документації. Відповідно до п. 7 даного договору замовник виплачує винагороду у розмірі 2500 грн.
Сторонами складено та підписано Акт від 31.12.2017 року щодо виконання підрядником ОСОБА_1 замовлених робіт у грудні 2017 року, та зазначено що виплаті підлягає 2500 грн.
Позивачем зазначено, що за даним договором їй грошові кошти сплачено не було.
06 вересня 2019 року ОСОБА_1 направила лист керівництву ДП МОУ «Харківський завод залізобетонних виробів» у якому зазначала про наявність заборгованості перед нею у зв`язку із невиплатою за виконану роботу за вказаними договорами. Зазначений лист відповідачем було отримано 11.09.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, як зазначено позивачем жодної відповіді вона так і не отримала, грошові кошти до теперішнього часу не виплачені.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Так у ч. 1 ст. 843 ЦК України зазначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно із ст. 853 ЦК України - замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно із ч. 2 ст. 873 ЦК України робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позивач свої зобовязання за вищезазначеними укладеними договорами виконала належним чином, а відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати після підписання актів виконаних робіт не здійснив, доказів сплати суду не надав. Таким чином суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем підлягає стягненню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 268, 274-279, 280, 288 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги — задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Державного підприємства Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" (код ЄДРПОУ 084945270; юридична адреса: 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 220) заборгованість в загальній сумі 21 830 (двадцять одна тисяч вісімсот тридцять ) грн. 69 коп., яка складається з заборгованості
- за договором надання послуг № 43 від 30.12.2016 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" у розмірі 465 (чотириста шістдесят п`ять) грн. 69 коп.,
- за договором про надання послуг № 3 від 31.01.2017 рокуукладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" у розмірі 1365 (одна тисяча триста шістдесят п`ять) грн.;
- за договором підряда № 30 від 28 квітня 2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів"у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.;
- за договором підряда № 46 від 31 травня 2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів"у розмірі 2500(дві тисячі п`ятсот) грн.;
- за договором підряда № 52 від 30 червня 2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.;
- за договором підряда № 54 від 31 липня 2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів"у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот)грн.;
- за договором підряда № 55 від 31 серпня 2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.;
- за договором підряда № 60 від 28 вересня 2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.;
- за договором підряда № 68 від 01 листопада 2017 року укладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів"у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот)грн.;
- за договором підряда б/н від 30 листопада 2017 рокуукладеним між ОСОБА_1 та Державним підприємством Міністерсвта оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн..
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 23.07.2020 року.
Суддя Бородіна О.В.
Судове рішення № 90585029, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 23.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 642/593/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: