Рішення № 90582235, 09.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Київ № 640/20046/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві до про ОСОБА_1 стягнення 170,00 грнта за зустрічним

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2017 № 0031674203 та № 0031694203,

за участю:

від ГУ ДПС - Кокиза Н.В.;

від ОСОБА_1 - Д`яченко І.В.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 269589,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сума податкового боргу є узгодженою та не сплачена платником податків у встановлений строк.

Ухвалою суду від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20046/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 07.02.2019.

У судовому засіданні 07.02.2019 оголошено перерву до 21.03.2019.

19.03.2019 відповідачем подано до суду:

- клопотання про витребування доказів у Головного управління ДФС у м. Києві та ПАТ "ОТП Банк";

- відзив на позовну заяву, за змістом якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернула увагу, що у матеріалах справи та у відповідача за цим позовом відсутні докази, які б свідчили про належне повідомлення кредитором боржника про прощення боргу поза домовленостями, викладеними у додатковому договорі, умови якого не були виконані позичальником. Зазначила, що у акті перевірки відсутні складові прощеної (анульованої) кредитором суми боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і відсотки за користування ним, штрафи, пеню, тощо. У свою чергу, відсутність такої інформації позбавляє можливості надати правову оцінку статусу прощеної (анульованої) суми боргу за фінансовим кредитом, та можливості її віднесення до загального оподатковуваного доходу позивача за цим позовом;

- зустрічний позов, у якому остання просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.12.2017 № 0031674203 та № 0031694203.

Ухвалою суду від 21.03.2019 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 640/20046/18; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; встановлено Головному управлінню ДФС у м. Києві десятиденний строк для подання відзиву на зустрічну позовну заяву; повторно витребувано у Головного управління ДФС у м. Києві належним чином засвідчену копію листа ПАТ "ОТП Банк" від 21.10.2016 № 03-05-19-6/4591 та інформацію про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; відкладено підготовче судове засідання на 18.04.2019.

05.04.2019 представником Головного управління ДФС у м. Києві Кокизою Н.В. подано до суду відзив, за змістом якого просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог. Пояснила, що про проведення перевірки ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення наказу на податкову адресу останньої. Зазначила, що згідно відомостей ЦБД ДРФО ДФС України ОСОБА_1 отримано дохід в сумі 826102,22 грн від ПАТ "ОТП Банк" за ознакою доходу 126. Листом від 21.10.2016 № 03-05-19-6/4591 ПАТ "ОТП Банк" підтверджено суму анульованого боргу в розмірі 826102,22 грн та надано копію додаткового договору до кредитного договору № ML-001/069/2008 від 20.06.2008, який підписано платником податків ОСОБА_1 . Указані обставини, на думку контролюючого органу свідчать про те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про анулювання боргу відповідно до вимог пункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 18.04.2019 адміністративну справу № 640/20046/18 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 30.05.2019.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 30.05.2019, задоволено клопотання представника Головного управління ДФС у м. Києві про зменшення позовних вимог з 269589,90 грн до 170,00 грн, оголошено перерву до 15.08.2019.

26.07.2019 представником ОСОБА_1 Д`яченком І.В. подано до суду клопотання про витребування доказів від ПАТ "ОТП Банк", а саме: податковий розрахунок суми доходу, а також розрахунок визначеного грошового зобов`язання з податку на доходи фізичної особи ОСОБА_1 в розрізі суми анульованого кредиту; суми відсотків, комісії, пені, штрафів, нарахованих за кредитним договором від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 протягом строку його дії та на момент укладання додаткового договору від 28.09.2015; копію рішення ПАТ "ОТП Банк" про списання простроченої заборгованості ОСОБА_1 з наданням повної розшифровки суми, у тому числі із зазначенням сум, з яких складається прощений борг (тіло кредиту, проценти за користуванням тілом кредиту, пеня, штраф); докази належного повідомлення ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу з боку ПАТ "ОТП Банк"; документи, що підтверджують оплату (погашення) по кредиту протягом строку дій кредитного договору від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 з визначенням, у якій сумі і за що саме була проведена оплата (призначення платежу); графік платежів за кредитним договором від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 (Додаток № 1 до кредитного договору); довідку про розмір основного боргу анульованої (прощеної) ПАТ "ОТП Банк" з інформацією про суму анульованого (прощеного) основного боргу, що не була погашена ОСОБА_1 станом на 01.01.2014; інформацію про еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом, наданим відповідно до кредитного договору від 20.06.2008 № ML-001/069/200820, з іноземної валюти у гривню за офіційним курсом Національного банку України з вказівкою: еквіваленту анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях, що не була погашена ОСОБА_1 станом на 01.01.2014 та на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню; інформацію про різницю між основною сумою боргу за кредитним договором від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 в іноземній валюті, визначену за офіційним курсом Національного Банку України на дату зміни валюти зобов`язання за цим кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою вказаного боргу, визначеною за офіційним курсом Національного Банку України станом на 1 січня 2014 року.

08.08.2019 представником ОСОБА_1 Д`яченком І.В. подано до суду відповідь на відзив, за змістом якого останній наголошує на тому, що Головним управлінням ДФС у м. Києві не доведено правомірності прийняття спірних рішень.

У судовому засіданні 15.08.2019 судом долучено до матеріалів справи копію наказу від 04.09.2017 № 8574 та повідомлення про проведення перевірки від 06.09.2017 № 12538/Т/26-15-13-10-12 з доказами направлення останніх на адресу платника податків.

Ухвалою суду від 15.08.2019 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів; витребувано у ПАТ "ОТП Банк" належним чином засвідчені:

- податковий розрахунок суми доходу, а також розрахунок визначеного грошового зобов`язання з податку на доходи фізичної особи ОСОБА_1 в розрізі суми анульованого кредиту;

- суми відсотків, комісії, пені, штрафів, нарахованих за кредитним договором від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 протягом строку його дії та на момент укладання додаткового договору від 28.09.2015;

- копію рішення ПАТ "ОТП Банк" про списання простроченої заборгованості ОСОБА_1 з наданням повної розшифровки суми, у тому числі із зазначенням сум, з яких складається прощений борг (тіло кредиту, проценти за користуванням тілом кредиту, пеня, штраф);

- докази належного повідомлення ОСОБА_1 про прощення (анулювання) боргу з боку ПАТ "ОТП Банк";

- документи, що підтверджують оплату (погашення) по кредиту протягом строку дій кредитного договору від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 з визначенням, у якій сумі і за що саме була проведена оплата (призначення платежу);

- графік платежів за кредитним договором від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 (Додаток № 1 до кредитного договору);

- довідку про розмір основного боргу анульованої (прощеної) ПАТ "ОТП Банк" з інформацією про суму анульованого (прощеного) основного боргу, що не була погашена ОСОБА_1 станом на 01.01.2014;

- інформацію про еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом, наданим відповідно до кредитного договору від 20.06.2008 № ML-001/069/200820, з іноземної валюти у гривню за офіційним курсом Національного банку України з вказівкою: еквіваленту анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях, що не була погашена ОСОБА_1 станом на 01.01.2014 та на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню;

- інформацію про різницю між основною сумою боргу за кредитним договором від 20.06.2008 № ML-001/069/200820 в іноземній валюті, визначену за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за цим кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою вказаного боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014.

У судовому засіданні 15.08.2019 оголошено перерву до 11.09.2019.

Ухвалою суду від 11.09.2019 повторно витребувано у ПАТ "ОТП Банк" документи, що були витребувані ухвалою суду від 15.08.2019; оголошено перерву до 31.10.2019.

Ухвалами суду від 03.10.2019:

- застосовано до Акціонерного товариства "ОТП БАНК" заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 19360,00 грн в дохід Державного бюджету України;

- витребувано у ПАТ "ОТП Банк" документи та оголошено перерву у справі до 31.10.2019.

21.10.2019 до суду від ПАТ "ОТП Банк" надійшли витребувані судом документи.

У судовому засіданні 31.10.2019 оголошено перерву до 11.11.2019.

У судовому засіданні 11.11.2019 оголошено перерву до 28.11.2019.

Ухвалою суду від 28.11.2019 закрито підготовче провадження у справі № 640/20046/18 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 09.12.2019.

У судовому засіданні 09.12.2019 оголошено перерву до 16.01.2020.

У судовому засіданні 16.01.2020 оголошено перерву до 27.02.2020.

У судовому засіданні 27.02.2020 оголошено перерву до 19.03.2020.

18.03.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви у справі.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 19.03.2020 адміністративну справу № 640/20046/18 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 16.04.2020.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 16.04.2020, відкладено розгляд справи на 28.05.2020.

16.04.2020 та 28.05.2020 до суду від представників Головного управління ДПС у м. Києві надійшли клопотання про оголошення перерви у справі.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 28.05.2020, допущено заміну Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві та оголошено перерву до 09.07.2020.

Представник Головного управління ДПС у м. Києві у судовому засіданні підтримала первісні позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 170,00 грн та просила суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти первісних позовних вимог та просив суд задовольнити зустрічних позов.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.06.2008 між позивачем та ЗАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір № МL-001/069/2008, за умовами якого ЗАТ "ОТП Банк" надав позивачу кредитні кошти в сумі 130000,00 доларів США з процентною ставкою 31,57 %, визначивши дату погашення кредиту - 20.06.2035 (том 1 а.с. 69).

28.09.2015 позивач та ПАТ "ОТП Банк" укладено додатковий договір до кредитного договору від 20.06.2008 № МL-001/069/2008.

Згідно пункту 2.1 вказаного додаткового договору сторони домовились, що позичальник до 28.09.2015 зобов`язується погасити боргові зобов`язання в розмірі 46000,00 доларів США, а банк здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 38217,18 доларів США та скасувати пеню, що була нарахована на момент укладання цього додаткового договору.

У період з 15.09.2017 по 21.09.2017 посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів від доходів, отриманих як додаткове благо за період за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 28.09.2017 № 2736/26-15-42-03/2937800720 (том 1 а.с. 25-32).

Актом перевірки зафіксовано порушення:

підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями - неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік;

пункту 163.1 статті 163, пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.17 "д" пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, що призвело до заниження платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого нею як додаткове благо від ПАТ "ОТП Банк" у вигляді суми боргу платника податку анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017:

№ 0031674203 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на 205764,32 грн, у тому числі: 164611,45 грн - за основним платежем та 41152,87 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 16);

№ 0031694203 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на 15489,43 грн, у тому числі: 12391,54 грн - за основним платежем та 3097,89 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 18);

№ 0031684203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на доходи фізичних осіб в сумі 170,00 грн (том 1 а.с. 20).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Насамперед, суд вважає необхідним вирішити первісні позовні вимоги, за якими Головне управління ДПС у м. Києві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 170,00 грн, який виник внаслідок застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на доходи фізичних осіб податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2017 № 0031684203.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Разом з тим, в установлені строки відповідачем не було сплачено нараховані контролюючим органом суми грошових зобов`язань та штрафних санкцій, що підтверджується картками облікового рахунку та не заперечується представником відповідача, а також не подано декларацію.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання в сумі 170,00 грн вважається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві була сформована та направлена відповідачу податкова вимога № 8293-17 від 17.01.2018, яка відповідно до статті 42 Податкового кодексу України вважається врученою відповідачу, проте, вимога залишена останнім без реагування.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти позову у даній частині, доказів оскарження рішення контролюючого органу або погашення боргу у сумі 170,00 грн суду не надав, суд вважає первісний позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Щодо зустрічного позову та підстав, покладених в обґрунтування останнього, суд зазначає наступне.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 начальником Головного управління ДФС у м. Києві було прийнято наказ від 04.09.2017 № 8574, яким призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з 15.09.2017 по 21.09.2017, тривалістю 5 робочих днів (том 1 а.с. 164).

Згідно доданої до матеріалів справи копії фіскального чеку 06.09.2017 контролюючий орган засобами поштового зв`язку надіслав на адресу позивача письмове повідомлення від 06.09.2017 № 12538/Т/26-15-13-10-12 та копію наказу від 04.09.2017 № 8574 (том 1 а.с. 165, 166).

Встановлені обставини свідчать про те, що відповідачем дотримано вимоги статті 79 ПК України в частині своєчасного повідомлення позивача про початок перевірки і у останнього виникло право на проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що до контролюючого органу надійшов лист ПАТ "ОТП Банк" від 21.10.2016 № 03-05-19-6/4591, зі змісту якого вбачається, що відповідно до пункту "д" підпункту 164.2.17 ПК України ПАТ "ОТП Банк" уклав додаткові угоди до кредитних договорів, на підставі яких здійснено списання кредитної заборгованості, у тому числі, з ОСОБА_1 (том 1 а.с. 127).

У зв`язку з неподанням ОСОБА_1 декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік відповідачем було прийнято наказ від 04.09.2017 № 8574.

Зазначені обставини свідчать про наявність у контролюючого органу підстав для проведення перевірки позивача. Крім того, позивач не спростовує зазначені обставини.

Щодо суті порушень, що стали підставою для прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За визначенням підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

За визначенням підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до пункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зі змісту наведених норм вбачається, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

З метою з`ясування структури прощеної суми боргу, судом витребувано у ПАТ "ОТП Банк" відповідну інформацію.

У листі від 11.10.2019 № 68-68-3-2/13132 ПАТ "ОТП Банк" повідомив, що сума прощеного ОСОБА_1 боргу у розмірі 38217,18доларів США (еквівалент 826102,22 грн) є сумою основного зобов`язання (тіла кредиту) (том 1 а.с. 208).

Представник ОСОБА_1 вказує, що курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту) не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Так, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань". Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України "Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню", згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.

Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

З аналізу наведеної норми вбачається, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не включається курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі прощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловленої у постанові від 9 січня 2019 року у справі № 821/707/17 пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України стосується регулювання правовідносин, які складаються щодо прощення (анулювання) кредитором суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті відносно якого відбулась зміна валюти зобов`язання з іноземної у гривню. Проте судами не було встановлено, а матеріали справи не містять будь - яких доказів зміни умов кредитного договору від 25.05.2006 № Ф060511К щодо валюти зобов`язання, а відтак пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Матеріалами справи підтверджено та акцентовано ПАТ "ОТП Банк" у листі від 11.10.2019 № 68-68-3-2/13132, що зміна валюти за зобов`язаннями по кредитному договору від 28.09.2015 № МL-001/069/2008 з іноземної валюти у гривню не здійснювалось, а тому пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано до спірних правовідносин.

Наведене підтверджується й додатковим договором від 28.09.2015 до кредитного договору № МL-001/069/2008 від 20.06.2008.

Крім того, вказаний додатковий договір підписано особисто ОСОБА_1 , а підпункт 2.1.2. містить застереження, у якому позичальник стверджує, що Банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу (в тому числі у разі її зміни), у випадках, передбачених законодавством України.

Також про списання саме тіла кредиту свідчить й рішення Правління ПАТ "ОТП Банк" № 374 від 18.12.2015, яким вирішено сформувати резерв на суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 38217,18 доларів США за кредитним договором № МL-001/069/2008 від 20.06.2008 (позичальник ОСОБА_1).

Відповідно до пункту 70.7. статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось представником ОСОБА_1 , що остання змін відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України у зв`язку зі зміною адреси з: АДРЕСА_1 на: АДРЕСА_2 до контролюючого органу не подавала.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , яка отримала додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та яка була належним чином повідомлена про прощення (анулювання) такого боргу, про що свідчить її підпис у додатковому договорі, зобов`язана була відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідно оскаржувані рішення контролюючого органу є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн та про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 23 липня 2020 року.