Рішення № 90582155, 17.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року Чернігів Справа № 620/1941/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Федорок К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Тарабанька Д.М., представника відповідача Мірошениченко О.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Пенсійного Фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Пенсійного фонду України № 257-0 від 31.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » стосовно звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з 01.06.2019; стягнення з Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі № 620/1941/19 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Пенсійного фонду України від 31.05.2019 № 257-0 «Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019, справу № 620/1941/19 в частині вимог ОСОБА_1 про стягнення з Пенсійного фонду України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 20.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було замінено неналежного відповідача, Пенсійний Фонд України, на належного – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, виключено з кола учасників справи третю особу, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог до позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2019 включно по 11.03.2020 включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що період вимушеного прогулу становить з 07.06.2019 включно по 11.03.2020 включно, оскільки з пунктом 1 наказу Пенсійного фонду України від 31.05.2019 № 257-о, яким його звільнено з посади начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», був ознайомлений 06.06.2019, а приступив до роботи після поновлення на посаді за рішенням суду фактично лише 12.03.2020.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у даній справі може бути тільки за період з 07.06.2019 по 10.06.2019. Вказує, що закінченням періоду вимушеного прогулу є останній день існування Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що правонаступником реорганізованого Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Відповідачем було подано заперечення, аналогічні за змістом відзиву на позовну заяву.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Пенсійного фонду України від 31.05.2019 № 257-о «Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » позивача було звільнено з посади начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (т. 1 а.с. 36).

Наказом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 06.06.2019 № 97-ос «Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 31.05.2019 № 257-о» позивача звільнено 06.06.2019 з посади начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (т. 1 а.с. 37).

Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 620/1941/19 визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Пенсійного фонду України від 31.05.2019 № 257-0 «Про звільнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019 (т. 2 а.с. 59-70).

На виконання вищевказаної постанови, 05.03.2020 Пенсійним фондом України винесено наказ № 44-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », яким позивача поновлено на посаді начальника Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області з 01.06.2019 (т. 2 а.с. 127).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин першої та дев`ятої статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України. Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначає Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074.

Згідно пунктів 4, 6 вищевказаного Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», зокрема, Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Факт припинення 11.06.2019 юридичної особи Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 38-40).

Таким чином права та обов`язки реорганізованого Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України перейшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (частина друга статті 235 Кодексу законів про працю України).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини щодо дати звільнення та дати поновлення позивача на підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2019 по 04.03.2020.

Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.03.2020 по 11.03.2020 включно, то суд зазначає, що позивача на виконання рішення суду було поновлено наказом № 44-о від 05.03.2020, а тому з 05.03.2020 позивачу повинна виплачуватись заробітна плата, а не середній заробіток за час вимушеного прогулу, а дата ознайомлення позивача з наказом про поновлення на роботі не впливає на дану обставину.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 27 Закону України «Про оплату праці»).

Суд звертає увагу, що при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок).

Абзацом третім пункту 3 Порядку передбачено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Як вбачається з пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно абзаців першого та третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.06.2020 № 2500-0506-7/21214 середньоденна заробітна плата позивача становить 734,05 грн. (т. 2 а.с. 126).

Отже, стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2019 по 04.03.2020 в розмірі 137267,35 грн. (187 робочих днів вимушеного прогулу * середньоденну заробітну плату 734,05 грн.).

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак, рішення суду в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 15415,05 грн. (21 робочий день вимушеного прогулу * середньоденну заробітну плату 734,05 грн.) підлягає негайному виконанню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2019 по 04.03.2020 в розмірі 137267 (сто тридцять сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 35 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

В решті позову відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 15415 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 05 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.07.2020.

Суддя Н.М. Баргаміна