Ухвала суду № 90582027, 23.07.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1015/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

20.07.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради з такими позовними вимогами:

визнати рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року про перейменування вулиці Оршівську на вулицю ОСОБА_2 протиправним;

скасувати рішення Чернівецької міської ради 70 сесії VII скликання №1760 від 20.06.2019 року про перейменування вулиці Оршівську на вулицю ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

В позовній заяві позивач вказує, що із змістом оскаржуваного рішення та документами, які стали підставою для його винесення, вона ознайомилась 04.02.2020 року із листа за №Т-203-01/10.

Судом встановлено, що ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Пунктом 2 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів, до яких відносяться і рішення місцевих рад, і передбачає що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті місцевої ради, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що стали підставою для звернення до суду з даним позовом, позивач могла та повинна була дізнатися з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення на сайті місцевої ради.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що 13.09.2019 року позивач зверталась до секретаря Чернівецької міської ради із зверненням в якому просила, разом з іншими мешканцями вулиці, повернути вулиці попередню назву - Оршівська.

Таким чином, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що стали підставою для звернення до суду з даним позовом, позивач мала дізнатись з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення на сайті місцевої ради та не пізніше 13.09.2019 року, а тому шестимісячний строк встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до суду з даним позов тривав до 13.03.2020 року, однак позивач звернувся до суду з даним позовом - 20.07.2020 року.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, звертаючись до суду поза межами шестимісячного строку, позивачем не подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази в підтвердження таких обставин.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, окрім іншого: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, в порушення наведених вимог, в позовній заяві позивач не вказав код ЄДРПОУ відповідача, та номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв`язку третіх осіб.

Крім того, у позовній заяві вказано відомості про третіх осіб на стороні позивача, які мають брати участь у даній справі, що розглядається судом як заява про залучення до участі в справі третіх осіб, однак у відповідності до ч. 4 ст. 49 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Крім того, відповідно до згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 2102,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюються у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить одну вимоги немайнового характеру за яку необхідно сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.

В якості доказу сплати судового збору позивачем надано суду квитанцію №ПН1564722 від 02.07.2020 року на суму 840,80 грн, проте суд не приймає вказану квитанцію, як належний та допустимий доказ сплати судового збору.

Так, судом встановлено, що відповідно до відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судовий збір за квитанцією №ПН1564722 від 02.07.2020 року на суму 840,80 грн був сплачений позивачем при звернені до Чернівецького окружного адміністративного суду у адміністративній справі №600/748/20-а, у зв`язку з чим не може бути доказом сплати судового збору у адміністративній справі №600/917/20-а.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 161 КАС України. З огляду на викладене, є достатні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення її недоліків, у встановлений судом строк.

У зв`язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску;

- вказати код ЄДРПОУ щодо відповідача;

- вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти щодо третіх осіб;

- у відповідності до ч. 4 ст. 49 КАС України у заяві про залучення третіх осіб зазначити, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі;

- надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 840,80 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Григораш