Рішення № 90582012, 24.07.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/282/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив :

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.02.2020 року;

- скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 06.02.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову №3/19/18-12/12 по справі про адміністративне правопорушення від 13.02.2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні протокол і припис від 06.02.2020 р. та постанова № 3/19/18-01/12 від 13.02.2020 р. є протиправними, оскільки ним здійснювались і продовжують здійснюватись відповідні заходи щодо усунення порушень, викладених у приписі головного спеціаліста, головного державного інспектора Інспекції управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Драгоморецькою Н.В., однак від незалежних від нього обставин, усунути порушення, а саме привести об`єкт "Реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 " до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом знесення самовільно збудованої будівлі літньої кухні та приведення будівлі літньої кухні та приведення будівлі сараю до попереднього стану згідно правовстановлюючих документів на житловий будинок, не виявляється можливим.

05.03.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/282/20-а відкрито провадження у справі, ухвалено призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 10:30 год. 30.03.2020 р.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (далі – відповідач) надало до суду відзив, в якому вказувало, що в ході проведення позапланового заходу встановлено, що позивачем не виконано вимоги припису від 20.11.2019 р., а саме не приведено об`єкт "Реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на вул. Горіхівській, 23-Д" чим порушено вимоги абз.4 п. 14 Порядку. Також вказували, що позивачем під час здійснення позапланової перевірки буда надана інформація про звернення до Шевченківського районного суду м. Чернівці про визнання права власності на самочинне будівництво та про прийняття ухвали про відкриття провадження по справі 21.01.2020 р. Однак оскільки строк виконання припису визначено два місяці та не передбачено продовження вказаних строків, тому інформація позивача не може розцінюватися як виконання припису. Таким чином спірні протокол, припис від 06.02.2020 р. та постанова № 3/19/18-01/12 від 13.02.2020 р. прийняті в межах та спосіб передбачені законом, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

30.03.2020 р. судовий розгляд по справі не відбувся у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, розгляд справи призначено на 15:00 год. 29.04.2020 р.

29.04.2020 р. судовий розгляд по справі не відбувся у зв`язку з поданим клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи призначено на 12:00 год. 26.05.2020 р.

26.05.2020 р. судовий розгляд по справі не відбувся у зв`язку з поданим клопотанням про відкладення розгляду справи, розгляд справи призначено на 14:30 год. 15.06.2020 р.

15.06.2020 р. судом оголошено перерву до 14:30 год 24.06.2020 р.

24.06.2020 р. представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

03.10.2019 р. до відповідача звернувся громадянин ОСОБА_2 , в якому просив прислати комісію для розгляду порушень ст. 376 ЦК України (самочинне будівництво) та правил добросусідства за адресою АДРЕСА_2 , оскільки на даний час сусід забудував земельну ділянку верандами, одноповерховим будинком та добудував сарай, на що ніякої згоди ним не отримувалося (а.с. 42 на звороті).

На підставі наказів від 05.11.2019 р. №18-01/6-101/19, від 19.11.2019 р. №18-01/6-101.1/19 та направлення на проведення перевірки від 05.11.2019 р. №18-03/7-101/19, від 19.11.2019 р. №18.03/7-101.1/19 в період з 05.11.2019 р. по 20.11.2019 р. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , за результатами якої 20.11.2019 р. складено акт №46 (на звороті а.с. 45 – 53).

За результатами перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій, який діяв на момент вчинення правопорушення".

Крім того в акті перевірки зафіксовано, що ОСОБА_1 протягом 1995 – 2009 р. виконані роботи з реконструкції сараю під літню кухню (літ. В-В1) та у 2009 р. виконані роботи з будівництва літньої кухні (літ. Д) на вул. Горіхівській 23Д у м. Чернівцях без набуття права на виконання будівельних робіт.

У зв`язку із виявленими порушеннями, 20.11.2019 р. посадовою особою відповідача в присутності ОСОБА_1 відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 254, 255 та 256 КУпАП складено стосовно позивача протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 96 КУпАП (а.с. 54 – 55).

Також, 20.11.2019 р., відповідачем винесено припис, яким з метою усунення виявлених порушень вимагав до 20.01.2020 р. привести позивачем об`єкт "Реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 " до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил (на звороті а.с. 55 – 56).

21.11.2019 р. на підставі п. 6, 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрито, про що прийнято постанову №33/373/18-01/12 (на звороті а.с. 57 – 58).

Головний спеціаліст, головного державного інспектора Інспекції управління державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Драгоморецькою Н.В. 20.01.2020 р. звернулася до начальника відповідача із службовою запискою, в якій зазначала, що позивач не поінформував Інспекцію про виконання зазначеного вище припису та просив видати направлення на проведення позапланової перевірки на об`єкті "Реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 " (а.с. 65)

На підставі наказу від 23.01.2020 р. №18-01/6-8/20 та направлення на проведення перевірки від 24.01.2020 р. №18-03/7-8/19, в період з 24.01.2020 р. по 06.02.2020 р. проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , за результатами якої 06.02.2020 р. складено акт №4 (на звороті а.с. 66 – 74).

Під час перевірки встановлено, що позивачем не виконано вимоги припису від 20.11.2019 р., а саме: не приведено об`єкт "Реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 " до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у зв`язку з чим порушив абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У зв`язку із виявленими порушеннями, 06.02.2020 р. посадовою особою відповідача в присутності ОСОБА_1 відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 254, 255 та 256 КУпАП стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 15 год. 00 хв. 13.02.2020 р. у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (на звороті а.с. 74 – 75).

Також, 06.02.2020 р., відповідачем винесено припис, яким з метою усунення виявлених порушень вимагав до 06.04.2020 р. привести позивачем об`єкт "Реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 " до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил шляхом знесення самовільно збудованої будівлі літньої кухні та приведення будівлі сараю до попереднього стану згідно правовстановлюючих документів на житловий будинок (а.с. 76).

13.02.2020 р. відповідачем враховуючи матеріали перевірки, заяву представника позивача від 31.01.2020 р. та заслухавши осіб, які брали участь в розгляді справи, в тому числі ОСОБА_1 визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн (а.с. 77 – 78).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. (далі - Порядок № 553).

Згідно з п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний : допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244).

Пунктом 9 Порядку № 244 визначено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (п. 15 Порядку № 244).

Відповідно до п. 21 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи) (п. 22 Порядку № 244).

Однак, відповідно до п.16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно з п.21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п. 1 ч.6 ст. 2); недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.2 ч.6 ст.2).

За невиконання вимог припису суб`єкти містобудування несуть адміністративну відповідальність згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1646293, позивач є власником 46/100 спільної часткової власності будівлі з нежитловими до нього будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 59).

Так за результатами позапланової перевірки, 20.11.2019 р., відповідачем винесено припис, яким з метою усунення виявлених порушень вимагав до 20.01.2020 р. привести позивачем об`єкт "Реконструкція частини будинку, будівництво будинку та реконструкція сараю на АДРЕСА_1 " до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був ознайомлений із вказаним приписом та його вимогами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем повідомлено відповідача, що на виконання вказаного припису ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Чернівці направлена позовна заява про припинення спільної часткової власності та визначення права власності на самочинне будівництво, стосовно самочинних споруд, яки стосувався припис.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці відкрито провадження у справі № 727/12923/19 та призначено справу до розгляду на 10.02.2020 р. на 14:15 год.

Разом з тим судом встановлено, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.03.2020 р. в справі № 727/12923/19 позовну заяву про припинення спільної часткової власності та визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - залишено без розгляду за заявою представника позивача.

Інших доказів вчинення дій для виконання припису від 20.11.2019 р. позивачем до суду не надано.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не було виконано вимоги припису від 20.11.2019 р., який в свою чергу є законним, то відповідач приймаючи припис від 06.02.2020 р. діяв у межах та спосіб передбачений законом, а тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Відносно позовної вимоги про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2020 р. та постанови №3/19/18-01/12 по справі про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. До адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Слід зауважити, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти, які стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовний характер, а також їх конкретність, зокрема: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Разом з тим, суд наголошує, що оскаржуваний протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за своїм змістом не відноситься до нормативно-правових актів та до актів індивідуальної дії, оскільки лише фіксує факт відповідного правопорушення та може бути доказом у разі вирішення спору щодо оскарження кінцевого рішення за результатами встановлених порушень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід також зауважити, що розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.

При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.

Подібний висновок вже був висловлений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17, від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18 і суд не знаходить підстав для відступу від нього.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуваний протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України та не спричиняє виникнення будь-яких прав чи обов`язків, оскільки, не містить обов`язкових приписів (обов`язку вчинити дії) для позивача, дотримання яких забезпечується правовими механізмами, а відтак, не є правовим актом індивідуальної дії та не може оскаржуватись до адміністративного суду.

Згідно з п. 1 ч.1ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд визнає, що цей позов в частині вимог про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а отже у цій частині позовних вимог провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Стосовно розподілу судових витрат.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією № 8 від 04.03.2020 року (а. с. 21).

Оскільки провадження в справі в частині закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, то суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченої суми судового збору.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування постанови в частині визнання протиправним та скасування припису про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.02.2020 року - відмовити.

2. В частині визнання протиправним Протоколу від 06.02.2020 р. та постанови від 13.02.2020 р. про справі про адміністративне правопорушення від 13.02.2020 р. провадження у справі - закрити.

3. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений згідно квитанції № 8 від 04.03.2020 року судовий збір у сумі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (вул. Б. Хмельницького, 64-А, м. Чернівці, 58008, Код ЄДРПОУ 04062216)

Суддя І.В. Маренич