Рішення № 90581903, 24.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року справа № 580/1072/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) із позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та незаконними дії відмову відповідача щодо перерахунку пенсії позивача та виплати заборгованості по пенсії, у зв`язку із невірним розрахунком, індексації пенсії та компенсації втрати частини доходу;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, на які має право позивач (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за особливості проходження служби, доплати за службу в нічний час, надбавки у розмірі 100% від розміру посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) з урахування 100% суми підвищення пенсії;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті пенсії та 2018-2019 роки, у зв`язку з невірним її розрахунком, у розмірі 232813,32 грн;

- стягнути з відповідача па користь позивача заборгованість по виплаті індексації пенсії за 2007-2019 роки у розмірі 44058,13 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати за 2007-2019 роки у розмірі 45735,41 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення законних прав позивача у розмірі 70000,00 грн;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2020 року та в подальшому виплачувати пенсію позивачу з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, на які має право позивач (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за особливості проходження служби, доплати за службу в нічний час, надбавки у розмірі 100% від розміру посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та невідкладно здійснювати перерахунок пенсії позивача у ра зі зміни розміру хоча б одного із наведених у позовній заяві видів грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача надіслати позивачу звіт про виконання судового рішення у місячний строк.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перерахунок його пенсії у 2018 році відповідачем здійснено з порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо розміру та складових грошового забезпечення, яке враховується під час перерахунку пенсії. Згідно з розрахунками позивача: розмір посадового окладу 5500,00 грн. у 2018 році, 5990,00 грн. у 2019 році; розмір окладу за спеціальним званням 1340,00 грн. у 2018 році, 1460,00 грн. у 2019 році; надбавка за вислугу років(45%) 3078,00 грн. у 2018 році, 3350,00 грн. у 2019 році; надбавка за особливості проходження служби 1983,60 грн. у 2018 році, 2160,00 грн. у 2019 році; доплата за службу в нічний час (50%) 2750,00 грн. у 2018 році, 2995,00 грн. у 2019 році; надбавка (100%) 9918,00 грн у 2018 році, 10800,00 грн. у 2019 році. Відтак, за підрахунками позивача, розмір його пенсії у 2018 році мав складати 12284,80 грн., у 2019 році – 13377,50 грн.

Позивач зазначає про безпідставне застосування відповідачем під час перерахунку його пенсії у 2018 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а підставою для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір його, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Позивач також вказує, що відповідно до ст. 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 призначена позивачу пенсія підвищується відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Посилаючись на ч. 2 ст. 55 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992, позивач зазначає, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини Фонду виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації.

Позивач вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача під час перерахунку та виплати його пенсії, він зазнав суттєвого впливу на загальний добробут у своїй сім`ї (недотримання соціальних та майнових благ, які б міг отримати позивач та члени його сім`ї, при правомірних діях відповідача), що змушує позивача, перебуваючи на пенсії, продовжувати працювати та постійно шукати інші джерела доходу для забезпечення належної життєдіяльності. Таким чином, позивач вважає, що йому має бути відшкодовано завдану моральну шкоду у розмірі 70000,00 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12.05.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що вимоги про здійснення перерахунок та виплати перерахованої пенсії, починаючи з 2007 року, заявлено поза межами строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України. Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу за період починаючи з 2007 року до моменту звернення до суду повинні бути залишені без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, відповідач зазначає, що у квітні 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 05.03.2018 №3.3/2270/Ярм, наданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Для перерахунку пенсії враховано всі складові, вказані у довідці. Оскільки спірні додаткові види грошового забезпечення, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не виплачувались, тому ці надбавки правомірно не вказані у довідці про розмір грошового забезпечення.

Відповідач вказує, що пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства, заборгованість відсутня; відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, від 14.08.2019 №804, виплата пенсії позивачу у 2019 році здійснювалась з урахуванням 75% суми підвищення пенсії у розмірі, визначеної станом на 01.03.2018.

Відповідач зазначає, що позивач не звертався до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області із заявою про індексацію пенсії та довідкою про індексацію заробітної плати, підстави для індексації пенсії відповідно до норм чинного законодавства відсутні.

З огляду на відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по пенсійним виплатам, підстави для виплати компенсації втрати частини доходів відсутні.

14.05.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що перерахунок його пенсії у 2018 – 2019 р.р. проведено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”. Згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2020 у справі №640/19648/19 визнано протиправною та нечинною повністю постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Ухвалою суду від 24.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії за період, починаючи з 2007 року до моменту звернення до суду.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що з 02.06.2002 йому призначено пенсію за вислугу років по лінії Державної пенітенціарної служби України відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; розмір пенсії 50 % грошового забезпечення (за 20 років вислуги).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.01.2007.

З січня 2008 року проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови кабінету міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу». Перерахунок здійснено із грошового забезпечення в сумі 2157,19 грн, в т.ч. 805,00 грн. – посадовий оклад; 125,00 грн. – оклад за військове звання; 243,75 грн. – надбавка за вислугу років (25%); 609,38 грн. – надбавка за особливо важливі завдання (50%); 329,06 грн. – премія (15%). Розмір пенсії станом на 01.01.2008 становив 1078,60 грн.

Відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, 10 квітня 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2018, пенсію обчислено у розмірі 50% грошового забезпечення за відповідною посадою.

Перерахунок пенсії здійснено з грошового забезпечення 8275,50 грн., до якого включено: посадовий оклад 4790,00 грн, оклад за військове звання (майор внутрішньої служби) 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (35%) 2145,00 грн.; згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 сума підвищення складає: з 01.01.2018 по 31.12.2018 – 1342,88 грн. (50%); з 01.01.2019 по 31.12.2019 – 2014,31 грн. (75%); з 01.01.2020 – 2685,75 грн. (100%); розмір пенсії позивача після здійсненого перерахунку складає 2794 грн. 88 коп.

Відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у період з січня 2007 року по лютий 2011 року, з жовтня 2011 року по грудень 2019 року позивач працював.

24.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплатити заборгованість по його пенсії у розмірах: індексації пенсії (січень 2007 року – грудень 2017 року) - 43792,13 грн.; індексації пенсії (січень 2018 року – грудень 2019 року) – 266,00 грн.; заборгованість пенсії у зв`язку із невірним розрахунком (за 2018 рік) – 108577,44 грн.; заборгованість пенсії у зв`язку із невірним розрахунком (за 2019 рік) – 113162,28 грн.; компенсація втрати частини доходу (січень 2017 року – грудень 2017 року) 39551,45 грн.; компенсація втрати частини доходу (за 2018 рік) – 9652,38 грн.; компенсація втрати частини доходу (за 2019 рік) – 1039,15 грн.

Листом відповідача від 07.02.2020 №1991/03-15 позивача повідомлено, що він не звертався до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області із заявою про індексацію пенсії та довідкою про індексацію заробітної плати, підстави для індексації пенсії відповідно до норм чинного законодавства відсутні. Пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства, заборгованість відсутня. У 2019 році виплата пенсії здійснювалась з урахуванням 75 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018; у 2020 році – 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо перерахунку пенсії та виплати заборгованості по пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункт 6 постанови № 704);

- надбавка за кваліфікацію особам офіцерського складу особи рядового, сержантського і старшинського складу, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам рядового і начальницького складу (крім осіб начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), які мають клас: перший: у розмірі 5 відсотків посадового окладу (додаток 15 до постанови №704).

При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова КМ України №103).

Пунктом 1 Постанови КМ України №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМ України № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Також, пунктом 6 Постанови КМ України № 103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Постанова КМ України № 45), а саме, у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженому Постановою КМУ № 45,

- пункт 5 викладено в наступній редакції: “Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням”.

- додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Із системного аналізу правових норм вбачається, що до 05.03.2019 Постановою КМ України №103 було визначено складові грошового забезпечення, з урахуванням яких здійснюється обчислення пенсії військовослужбовців, та передбачено поетапність підвищення її розміру.

У період з 2018 року до 05 березня 2019 року Постанова КМ України № 103 була чинною та такою, що підлягала обов`язковому застосуванню в межах спірних правовідносин, оскільки встановлений Кабінетом Міністрів України порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, є обов`язковим для виконання органами державної влади, зокрема відповідачем у справі, який є учасником цих відносин та на якого розповсюджується дія цього нормативно-правового акту, та є обов`язком для виконання.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов`язковими до виконання постановами КМУ, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади. При цьому, ГУ ПФУ не наділено правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від їх положень, якщо вони є чинними і їхня дія не зупинена в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18 та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування судом при розгляді цієї справи.

Перерахунок пенсій у визначеному вище порядку здійснюється органами Пенсійного фонду виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Після 05.03.2019 позивачем не надано до ГУ ПФУ в Черкаській області такої довідки.

Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, позивач розраховує складові грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за особливості проходження служби, доплата за службу в нічний час, надбавка); та просить здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням вказаних змін.

Суд зазначає, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області не наділений правом самостійно визначати розмір складових грошового забезпечення, зокрема, позивачу, а може лише використовувати відомості, надані державним органом, з якого позивач був звільнений зі служби.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та незаконною відмови відповідача щодо перерахунку пенсії позивача та виплати заборгованості по пенсії, у зв`язку із невірним розрахунком; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, на які має право позивач (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за особливості проходження служби, доплати за службу в нічний час, надбавки у розмірі 100% від розміру посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років); стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті пенсії та 2018-2019 роки, у зв`язку з невірним її розрахунком, у розмірі 232813,32 грн; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2020 року та в подальшому виплачувати пенсію позивачу з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, на які має право позивач (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за особливості проходження служби, доплати за службу в нічний час, надбавки у розмірі 100% від розміру посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років).

Враховуючи, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність з 05 березня 2019 року, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії за цим пунктом постанови з 05 березня 2019 року є безпідставною.

Суд зазначає, що дана справа в цій частині позовних вимог відповідає ознакам типової, наведеним в рішенні Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19.

Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.

Враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №160/3586/19.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, суд при розгляді даної справи застосовує висновки сформовані Верховним Судом у справі №160/3586/19.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

14 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (набрала чинності 04 вересня 2019 року), відповідно до пункту 1 якої виплата пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи встановлені обставини справи, з огляду на положення ч. 2 ст. 245 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, суд дійшов висновку визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії у період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом 01 березня 2018 року.

Щодо позовних вимог про індексацію перерахованої пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у період з січня 2007 року по лютий 2011 року, з жовтня 2011 року по грудень 2019 року позивач працював.

Згідно зі ст. 64 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла з 2007 року) призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії та оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1-1, 4 Прядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), <…>.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат) <…>.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

У разі коли особа працює та отримує інший грошовий дохід, в першу чергу індексується оплата праці.

Згідно з п. 9 Порядку №1078 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації.

У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що грошовий дохід фізичної особи індексується виключно у межах прожиткового мінімуму, а дохід в частині, що перевищує розмір прожиткового мінімуму індексації не підлягає. При цьому, зазначені межі бази індексації, тобто максимального розміру доходу, який підлягає індексації, встановлений не для кожного окремого виду доходу, який може бути індексовано, а для сукупного грошового доходу в цілому.

Якщо особа одночасно отримує різні види доходу, зокрема заробітну плату та пенсію, то їх індексація здійснюється в порядку черговості, при цьому в першу чергу індексується заробітна плата. Якщо ж заробітна плата перевищує розмір прожиткового мінімуму, то її індексація здійснюється з розміру, що дорівнює прожитковому мінімуму. У цьому випадку індексація сукупного грошового доходу у межах прожиткового мінімуму вважається виконаною, а тому інші доходи, у тому числі пенсія, індексації не підлягають.

Зазначений висновок відповідає прикладу обчислення суми індексації грошових доходів працюючих пенсіонерів, що наведений Кабінетом Міністрів України в додатку № 3 до Порядку.

Умовою проведення індексації є надання довідки підприємства, де працює особа, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації, з урахуванням тих обставин, що заробітна плата працюючого пенсіонера не буде перевищувати прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №756/12428/15-а.

У спірний період позивач не надавав відповідачу відповідні довідки з місця роботи; матеріали адміністративної справи також не містять таких відомостей. За вказаних обставин, неможливо встановити наявність у позивача права на індексацію його пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про індексацію пенсії позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону №2262 нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі – Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі – Порядок №159).

Відповідно до ст. 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до п. 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 р.

Згідно із п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, то право на компенсацію позивач набуває саме в момент отримання доходу.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями вищевказаного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 по справі за № 487/6923/16-а.

Судовим розглядом встановлено, що позивач в позовній заяві просить нарахувати йому компенсацію на ще невиплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Таким чином, оскільки, відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, то враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі № 404/6317/16-а, від 18.09.2018 по справі № 522/535/17, від 25.10.2018 по справі № 420/1410/17.

Стосовно позовних вимог про стягнення відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення законних прав позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Частиною друга статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як роз`яснено у пунктах 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач повинен зазначити у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під час судового розгляду справи позивачем не надано належних пояснень того, в чому полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідачів та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, у той час як моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягає до задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати у період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом 01 березня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802).

Суддя О.А. Рідзель