Рішення № 90581228, 24.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3621/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату основного розміру пенсії за віком з 01 жовтня 2017 року встановленого розпорядженням від 24.11.2017 року у сумі 11648,91 грн з доплатою за понаднормативний стаж.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 06.09.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком у розмірі 10740,00 грн. На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який був введений в дію з 01.10.2017 року, позивачу було перераховано пенсію за віком, розмір якої залишився незмінним. У зв`язку з цим, 29 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про надання детальної інформації щодо суми нарахованої пенсії з 06.09.2017 року та виплати недонараховану суму пенсії з 01.01.2018 року.

Також позивач зазначає, що у кінці березня 2020 року позивач отримав від відповідача листа № 1698-1621/М-02/8-1500/20 від 06.03.2020 року, в якому зазначено, що пенсію було призначено з 06.09.2017 та її розмір становив 11740,75 грн., де: 11649.68 грн. основний розмір пенсії; 91,84 грн. - доплата за 7 років понаднормативного стажу та виплачувалась пенсія у розмірі 10740,00 грн. з обмеженням максимальної величини. З 01.10.2017 пенсію перераховано, розмір пенсії склав 10740,00 грн., де: 8629,39 грн. основний розмір пенсії, 91,84 грн. - доплата за 7 років понаднормативного стажу; 2018.77 грн. - доплата до попереднього розміру пенсії. З 26.09.2019 року розмір пенсії склав 10740,00 грн., де: 10572,44 грн. - основний розмір пенсії; 118,08 грн. - доплата за 9 років понаднормативного стажу; 49,48 грн. - доплата до попереднього розміру пенсії.

Позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно не виплачувалась пенсія у розмірі, який був встановлений на дату призначення пенсії, що призвело до недоотримання пенсії і заниження розміру пенсії при перерахунку, що суперечить Конституції України

При цьому позивач зазначає, що Пенсія ОСОБА_1 за даними розпорядження 860669 від 24.11.2017 була призначена у розмірі 11648.91 грн. та виплачувалась у сумі 10740,00 грн. враховуючи тимчасові обмеження максимальної величини пенсії до 31 грудня 2017 року, встановлені ч. 3 ст. 27 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З 1 жовтня 2017 року основний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 8629,39 грн, що підтверджується листом відповідача від 06.03.2020 року №1698-1621/М-02/8-1500/20.З з ч. 4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Тобто, на думку позивача, виходячи з вищевказаної норми права розмір призначеної пенсії ОСОБА_1 у сумі 11648,91 грн. повинен був залишитись незмінним і починаючи з 01 січня 2018 року виплачуватись в повному обсязі з урахуванням доплати за понаднормативний стаж у зв`язку зі збільшенням максимальної величини пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність до 13730,00 грн.

Від відповідача 12.06.2020 року надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 35-37), в якому представник відповідача зазначив, що Головне управління не погоджується з вимогами, викладеними у адміністративному позові. В обґрунтування своєї позиції, представник відповідача зазначає, що Позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком з 06.09.2017 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями згідно Закону України «Про внесення змін до деяких актів України відносно підвищення пенсій», як працюючий пенсіонер.

Представник відповідача вказує, що згідно матеріалів пенсійної справи страховий стаж на момент призначення пенсії склав 42 роки 4 місяці 23 дні, із кратністю 1.35 — 0,57263. Стаж врахований по 31.07.2017 р. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи зазначені в трудовій книжці. Пенсію обчислено згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 р. по 31.07.2017 р., середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 20339,58 грн., із застосуванням середньої заробітної плати в країні за 2016 р. — 3764,40 грн, коефіцієнт заробітку — 5,40314. Розмір пенсії на момент призначення склав 11740,75 грн., а саме: 11649,68 грн - основний розмір пенсії; 91,84 грн. - доплата за понаднормовий стаж за 7 років.

При цьому, представник відповідача зазначає, що згідно ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Так, розмір пенсії з обмеженням максимальної величини склав 10740 грн. до 01.10.2017.

Разом з тим, представник Головного управління ПФУ в Одеській області вказує, що розпорядженням від 24.11.2017 року проведено допризначення пенсії. Страховий стаж склав 42 роки 5 місяців 23 дні, з урахуванням кратності 1,35 — 0,57263. Пенсію обчислено згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 р. по 31.08.2017 р., середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 20269,04 грн., із застосуванням середньої заробітної плати в країні за 2016 р. — 3764,40 грн., коефіцієнт заробітку — 5,38440. Відповідно до п. 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких актів України відносно підвищення пенсій» від 03.10.2047 року № 2148-VIII), пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін де деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абз. 1 цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Таким чином, з 01.10.2017 року при проведенні масового перерахунку розмір пенсії склав 10740,00 грн. (8629,39 грн. — основний розмір пенсії; 91,84 грн. - доплата за понаднормовий стаж 7 років; 2018,77 грн. — доплата до старого розміру пенсії), коефіцієнт стажу без врахування кратності 1,35 із врахуванням кратності 1% — 0,42417. Пенсію обчислено згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.08.2017рр., середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 23802,69рн., із застосуванням середньої заробітної плати в країні за 2017р. — 4404,35грн., коефіцієнт заробітку — 5,40436.

Також представник відповідача зазначає, що у зв`язку з тим, що розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.10.2017 року зменшився, а органи Пенсійного фонду України не мають права допустити порушення ст. 22 Конституції України, тобто звуження змісту прав і свобод позивача, то Головним управлінням з 01.10.2017 року щомісячно здійснювались доплати до старого розміру пенсії.

Представник відповідача зазначає, що 26.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою № 5350 щодо перерахунку пенсії по стажу і заробітній платі. З 01.10.2019 року в результаті перерахунку стаж позивача складає 44 роки 5 місяців 23 дні. Перерахунок по заробітній платі проводити було недоцільно, у зв`язку із зменшенням СМЗ (21965,68грн, коефіцієнт — 4,98727). Станом на 01.02.2020 після перерахунку пенсії позивача її розмір складав 10740 грн. (10572,44 грн. - основний розмір пенсії + 118,08 грн. - доплата за понаднормовий стаж 9 років + 49,48 грн. - доплата до старого розміру пенсії).

Крім того, представник відповідача зазначає, що особам, пенсії яких обчислені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію яким розраховано із заробітку за нормами статті 40 Закону №1058, за зверненнями які надійшли до 31 грудня 2019 року, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсії за матеріалами пенсійних справ - 4404,35 грн. Тобто розрахунок заробітної плати з 01.05.2020 проведено із величини 4888,83 грн (4404,35 грн х 1,11), при перерахунку застосована величина оцінки одного року страхового стажу - 1 %. Таким чином, з 01.05.2020 позивачу проведено перерахунок пенсії згідно вищевказаних норм чинного законодавства України та розмір її з 01.05.2020 становить 11853,50 грн.

На підставі викладеного представник позивача вважає, що з огляду на те, що пенсію позивачу розраховано вірно, згідно норм чинного законодавства України, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правомірними та законними, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Представник позивача 12.06.2020 року надала відповідь на відзив (а.с. 76-79), в якій висловила незгоду з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на адміністративний позов. При цьому зазначила, що відповідач зобов`язаний був виплачувати позивачу пенсію саме у раніше встановленому розмірі, а не в розмірі яким пенсія позивача була обмежена, а саме 10740,00 грн. замість 11649,68 грн.

Також представник позивача зазначила, що до спірних правовідносин не застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

На підставі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, Головним управлінням ПФУ в Одеській області позивачу призначена пенсія в розмірі 11760,44 грн. та оформлено протоколом від 13.11.2017 року. При цьому до виплати призначено 10740,00 грн. (а.с. 41).

Відповідно до розпорядження від 24.11.2017 року №860669 (вид перерахунку – допризначення пенсій) загальний розмір пенсії позивача за віком складає 11740,50 грн., з 06.09.2017 року до виплати підлягає 10740,00 грн, а з 01.10.2017 року до виплати підлягає 8720,65 грн. (а.с. 56)

Також відповідно до розпорядження від 24.11.2017 року №860669 (вид перерахунку – масовий перерахунок (індивідуальний)) здійснений розрахунок пенсії за новою формулою на 01.10.2017 року, в якому відсутній коефіцієнт стажу з урахуванням кратності, загальний розмір пенсії позивача за віком складає 8720,65 грн. (з урахуванням доплати за понаднормативний стаж), з 01.10.2017 року до виплати підлягає 10740,00 грн. (а.с.59).

Позивач, 01.10.2019 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з збільшенням стажу та заробітку, якщо доцільно. (а.с. 72)

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 26.09.2019 року, здійсненому у зв`язку з уточненням середньомісячної заробітної плати, розмір пенсії з надбавками складає 10740,00 грн., в тому числі розмір пенсії за віком 10096,39 грн., доплата за понаднормативний стаж – 91,84 грн. та доплати до старого основного розміру пенсії – 551,77 грн. (з/б а.с. 65)

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 26.09.2019 року, здійсненому у зв`язку зі зміною стажу, розмір пенсії з надбавками складає 10740,00 грн., в тому числі розмір пенсії за віком 10572,44 грн., доплата за понаднормативний стаж – 118,08 грн. та доплати до старого основного розміру пенсії – 49,48 грн. (з/б а.с. 68).

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 26.09.2019 року, здійсненому у зв`язку зі зміною стажу та заробітку, розмір пенсії з надбавками складає 10426,35 грн., в тому числі розмір пенсії за віком 9756,50 грн., доплата за понаднормативний стаж – 118,08 грн. та доплати до старого основного розміру пенсії – 551,77 грн. (а.с. 69).

Відповідно до протоколу за період 01.10.2019 – 31.10.2019 – індивідуальний перерахунок, позивач отримує пенсію в розмірі 10740,00 грн., в т.ч. основний розмір 10690,52 грн. та доплата до старого розміру – 49,48 грн. (а.с. 74).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявою від 21.02.2020 року, в якій просив повідомити у письмовому вигляді з наданням детальної інформації про суми нарахованої пенсії з 01.10.2017 року та з 26.09.2019 року та надати засвідчені копії рішень про призначення та про перерахунок пенсії. Також позивач у листі зазначив, що у разі, якщо основний розмір його пенсії, розрахованої до 01.10.2017 року становить більше 10740,00 грн. (обмеження максимального розміру пенсії до 31.12.2017 року), то різницю між призначеним розміром пенсії та отриманої з 01.01.2018 року просить донарахувати та виплатити. (а.с. 12).

Листом від 06.03.2020 року №1698-1621/М-02/8-1500/20 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило позивача, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону на підставі наданих документів при страховому стажі 42 роки 5 місяців, середньомісячній заробітній платі 20269,04 грн., обчисленій за період з 01.07.2000 по 31.08.2017 (коефіцієнт заробітку 5,38440) та її розмір з 06.09.2017 становив 11740,75 грн., де: 11649,68 грн. — основний розмір пенсії; 91,84 грн. — доплата за 7 років понаднормативного стажу. З обмеженням максимальної величини розмір пенсії склав 10740, 00 грн.

З 01.10.2017 пенсію перераховано згідно із змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148 та розмір пенсії склав 10740,00 грн., де: 8629,39 грн. — основний розмір пенсії; 91,84 грн. — доплата за 7 років понаднормативного стажу; 2018,77 грн. — доплата до старого розміру пенсії.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 26.09.2019 пенсію перераховано при страховому стажі 44 роки 5 місяців (стаж враховано по 31.08.2019), середньомісячній заробітній платі 23802,69 грн., обчисленій за періоди з 01.07.2000 по 31.08.2017 та її розмір складав 10740,00 грн., де: 10572,44 грн. — основний розмір пенсії; 118,08 грн — доплата за 9 років понаднормативного стажу; 49,48 грн. — доплата до старого розміру пенсії.

Перерахунок по заробітній платі з 2017 по 2019 рр. недоцільний, оскільки зменшується коефіцієнт заробітку (4,98727). (а.с. 13).

Отже суть спору полягає в тому, що позивач вважає протиправними дії пенсійного органу щодо виплати йому пенсії з 01.01.2018 року в розмірі 10740,00 грн., а не в розмірі 11648,91 грн., оскільки саме в такому розмірі позивачу була призначена пенсія з 06.09.2017 року та обмежена максимальним розміром 10740,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами та доповненнями) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України №1058-IV (в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України №1058-IV (в редакції чинній на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії), розмір пенсії за віком за віком визначається за формулою:

П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст.25 Закону України №1058-IV коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Отже, як встановлено судом, на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.09.2017 року про призначення пенсії та відповідно до протоколу призначення пенсії, відповідачем здійснено розрахунок пенсії, розмір якої становив 11740,75 грн., в т.ч. основний розмір пенсії за віком 11648,91 грн. та доплата за понаднормативний стаж - 91,84 грн., разом з тим, враховуючи положення ч. 3 ст. 26 вказаного Закону, відповідачем призначено пенсію ОСОБА_1 у максимальному розмірі 10740,00 грн.

Таким чином, доводи позивача, що йому пенсію призначено в розмірі 11648,91 грн. є необґрунтованими та такими що не відповідають матеріалам пенсійної справи.

В подальшому, відповідно до п. 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких актів України відносно підвищення пенсій» від 03.10.2047 року № 2148-VIII), пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін де деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абз. 1 цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

З протоколу перерахунку пенсії позивача (за новою формулою на 01.10.2017 року) від 24.11.2017 року вбачається, що відповідачем здійснений розрахунок пенсії ОСОБА_1 без застосування коефіцієнта стажу з урахуванням кратності 1,35, та загальний розмір пенсії за віком складає 8720,65 грн., в т.ч. пенсія за віком 8628,81 грн., доплата за понаднормативний стаж – 91,84 грн., що в цілому менше раніше призначеної на 2019,35 грн. у зв`язку з чим, відповідачем продовжено виплату пенсії позивачу у раніше встановленому розмірі 10740,00 грн.

Як вбачається з подальших перерахунків пенсії позивача, її розмір був меншим ніж 10740,00 грн., а тому відповідач продовжував здійснювати доплату до розміру раніше призначеної пенсії 10740,00 грн.

Суд, при прийнятті даного рішення, враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги у конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

З урахуванням нормативного аналізу та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що дії відповідача є правомірними, а позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя П.П. Марин

.