Рішення № 90580906, 24.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3812/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885), з вимогами:

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період перебування позивача на військові службі та період з 31.10.2017 по 12.06.2019, що становить 2 роки 8 місяців 06 днів + 1 рік 7 місяців 12 днів = 4 роки 3 місяці 18 днів;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 з 12.06.2019 року з урахуванням загального страхового стажу - 34 роки 4 місяці 23 дні та стаж по списку № 1-12 років 6 місяців 26 дні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 дійсно в період з 01.10.2014 по 20.11.2014, з 04.01.2015 по 06.03.2015 та з 11.05.2015 по 12.07.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі/районах проведення антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, на підставі наказів Командира військової частини 3002 від 01.10.2014 № 232 дск, від 04.01.2015 №2дск, від 11.05.2015 №112дск. Зазначає, що згідно ст. 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Таким чином позивач вважає, що вислуга років складає 2 роки 08 м. 06 днів. Довідка, в якій указаний період участі в бойових діях, є підставою для зарахування трудового та страхового стажу з розрахунку 1 місяць за 3 місяці.

При призначенні пенсії пенсійний фонд не врахував стаж роботи за період з 31.10.2017 року по 12.06.2019 року, тобто до загального стажу та стажу по Списку №2 не було зараховано даний період, а це 1 рік 7 місяців 12 днів. Відповідач по справі не зараховує даний період роботи до стажу необхідного для розрахунку пенсії при призначенні такої з 12.06.2019, посилаючись на те, що роботодавець Відокремлений підрозділ «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» не сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Вважає, що відповідач безпідставно не зарахував для призначення пенсії період роботи з 31.10.2017 по 12.06.2019, тобто до загального стажу та стажу по Списку №1 1 рік 7 місяців 12 днів.

Враховуючи вказане вище, позивач зазначає, що відповідач при призначенні пенсії 12.06.2019 року зобов`язаний був врахувати період перебування позивача на військові службі та період з 31.10.2017 по 12.06.2019, що разом становить 2 роки 8 місяців 06 днів + 1 рік 7 місяців 12 днів= 4 роки 3 місяці 18 днів, тобто при призначенні пенсії загальний страховий стаж мав становити 34 роки 4 місяці 23 дні та стаж по списку № 1 - 12 років 6 місяців 26 дні. Фактично пенсійний фонд мав на підставі постійних скарг перевірити стаж, проте такий не був перевірений і тому розмір пенсії призначений із 12.06.2019 є меншим. Позивач просить суд позовні вимоги задоволити повністю.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

На адресу суду 15.06.2020 за вх. № 29593 відповідачем скеровано копію матеріалів пенсійної справи. Того ж дня 15.06.2020 за вх. № 29596 відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідач вказує, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 12.06.2019 на підставі положень п.1ч.2 ст.114 Закону №1058. Отже, період військової служби в особливий період позивачу зараховано до страхового стажу та до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на

пільгових умовах. Чинним законодавством не передбачено зарахування у трикратному розмірі періоду проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо періоду роботи позивача з 01.11.2017 по 30.04.2019, то відповідач зазначає, що такий не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з повним робочим днем на підземних роботах за Списком №1, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу” ОСОБА_2 ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля”. Період роботи позивача з 01.05.2019 по 31.05.2019 не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з повним робочим днем на підземних роботах за Списком №1, оскільки за вказаний звітний місяць відсутні відомості про суму заробітку для нарахування пенсії та відсутні відомості про сплату страхових внесків роботодавцем. Період роботи з 01.06.2019 по 12.06.2019 не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з повним робочим днем на підземних роботах за Списком №1, оскільки при призначенні пенсії зарахуванню підлягає останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії (п.4.3 Порядку). Представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволені позову.

06.07.2020 за вх. № 33344 представником позивача подано відповідь на відзив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 12.06.2020 звернувся у Червоноградський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою встановленого зразка про призначення пенсії та пакетом документів.

За результатами розгляду заяви від 12.06.2019 відділом з питань призначення та перерахунку пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 21.06.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 12.06.2019 на підставі положень п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

16.05.2020 із адвокатським запитом на виконання доручення клієнта ОСОБА_1 , звернувся ОСОБА_3 .

За результатами розгляду запиту від 16.05.2020 відділом з питань перерахунків пенсій №5 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області скеровано відповідь від 25.05.2020.

16.09.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою довільного зразка у якій просив надати розрахунок призначеної пенсії.

За результатами розгляду заяви від 16.09.2019 Червоноградським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області скеровано відповідь від 01.10.2019.

Не погоджуючись з тим, що при призначенні пенсії пенсійний фонд не зарахував до стажу для обрахунку пенсії з 12.06.2019 року як загального так і пільгового роботи за Списком № 1 - 2 роки 08 місяців 06 днів (участь в АТО) та не врахував стаж роботи за період з 31.10.2017 року по 12.06.2019 року (шахта ВП «Червоноградська»), тобто до загального стажу та стажу по Списку №1 не було зараховано даний період, а це 1 рік 7 місяців 12 днів, не погоджуючись з позицією суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду .

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі по тексту - Закон №1058).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закон №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

В силу частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМ України № 637 від 12 серпня 1993 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Списки №1 та №2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року- застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року.

Щодо позовних вимог позивача про зарахування періоду роботи з 31.10.2017 по 12.06.2019 до загального стажу та стажу по Списку №1 суд зазначає таке.

Так, згідно записів трудової книжки БТ-ІІ №2077635, 31.08.2017 позивач переведений підземним гірником п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці № 1 ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля”.

Суд встановив, що разом із заявою про призначення пенсії за Списком №2 позивач подав такі документи: трудову книжку БТ-ІІ №2077635; військовий квиток, довідка про джерела доходів з 01.07.2000, довідка що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, документ про місцепроживання особи, копії наказів, результати атестації робочих місць, посвідчення учасника бойових дій, та ін.

Відповідно до вимог чинного законодавства позивач надала оформлену трудову книжку, в якій є відповідні записи про переведення позивача підземним гірником п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці № 1 ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” (а.с.52).

Трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначеному підприємству. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останньої за відповідними посадами. Записи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають. За наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пільгової пенсії за віком і не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 .

Отже, право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування позивача на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1.

Крім того, відповідач у відзиві не заперечує, що протягом періоду з 31.10.2017 по 12.06.2019, позивач виконував роботи, які передбачувані Списком 1.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на неможливість зарахування періоду роботи з 31.10.2017 по 30.04.2019 до страхового стажу та до стажу роботи з повним робочим днем на підземних роботах за Списком №1, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу” ОСОБА_2 ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” (копія довідки форми ОК-5 ) та період роботи позивача з 01.05.2019 по 31.05.2019, оскільки за вказаний звітний місяць відсутні відомості про суму заробітку для нарахування пенсії та відсутні відомості про сплату страхових внесків роботодавцем.

Окрім того, відповіді на адвокатський запит позивача, ВП «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля» повідомила, що ОСОБА_1 в період роботи з 31.10.2017 по 12.06.2019 працював за професією гірник очисного забою 5 розряду, що відноситься до списку №1 і йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата у період з 31.10.2017 по 12.06.2019 згідно даних бухгалтерського обліку було сплачено страхові внески до пенсійного фонду.

Щодо періоду роботи з 01.06.2019 по 12.06.2019, то як вбачається позивач звернувся до органу пенсійного фонду 12.06.2019. Оскільки при призначенні пенсії зарахуванню підлягає останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії (п.4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637,), відповідачем не зараховано до страхового стажу та до стажу роботи з повним робочим днем на підземних роботах за Списком №1 даний період.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Таким чином інформація, яка міститься в копії трудової книжки про пільговий стаж позивача є достатньою для його врахування при призначення пільгової пенсії позивачу.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Суд звертає увагу, що відсутність відомостей про сплату страхових внесків ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” за застраховану особу ОСОБА_1 (копія довідки форми ОК-5 ) та відсутність відомостей про суму заробітку для нарахування пенсії не може бути причиною відмови в зарахування періоду перебування позивача на роботі, які передбачувані списком №1.

Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав у даній частині позовних вимог.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на викладене, для належного захисту порушеного конституційного права позивача на соціальний захист, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати період роботи з 31.10.2017 по 12.06.2019 для призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 у ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля”.

Щодо позовних вимог позивача про зарахування періоду військової служби з 28.08.2014 по 22.07.2015 з розрахунку 1 місяць за 3 місяці суд зазначає таке.

Згідно документів пенсійної справи період військової служби в АТО з 28.08.2014 по 22.07.2015 зараховано до страхового стажу, а також до пільгового стажу роботи за Списком №1 на підставі довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та території цілісності України від 23.07.2015 №878; довідки про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески від 21.11.2018 №539.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За правилами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей № 530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду у справі №348/347/17 від 05.06.2018.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що при наданні відповіді за результатами розгляду заяви від 17.09.2019 за вх. № 151/П-20 Червоноградським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, тобто, без урахування всіх обставин, відтак, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Так, положеннями ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003р. № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "HasanandChaush v. Bulgaria", заява №. 30985/96).

Отже, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо вбачається з п.4 ч.2 ст.245 КАС України.

З урахуванням наведеного, з метою ефективного та належного захисту порушеного права позивача за встановлених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо розрахунку пенсії з урахуванням документів пенсійної справи.

При цьому, суд наголошує, що відповідач при розгляді відповідної заяви позивача повинен врахувати висновки суду викладені у цьому рішенні.

Щодо вимоги позивача про зобов`язння Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 з 12.06.2019 з урахуванням до загального страхового стажу та стажу за списком №1 період з 31.10.2017 по 30.05.2019., в даному випадку є передчасною, оскільки передує вимога про зарахування стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1 період 31.10.2017 по 12.06.2019 у ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” та період з 01.10.2014 по 20.11.2014, з 04.01.2015 по 06.03.2015 та з 11.05.2015 по 12.07.2015 безпосередньої участі в антитерористичній операції.

У відповідності лиш після зарахування такого стажу до пільгового виникає право на перерахунок.

Щодо позовних вимог позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 з 12.06.2019 року з урахуванням загального страхового стажу - 34 роки 4 місяці 23 дні та стаж по списку № 1-12 років 6 місяців 26 дні., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача щодо призначення пенсії, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

В свою чергу дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Таке право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,- задоволити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати період роботи з 31.10.2017 по 12.06.2019 для призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі Списками №1 (№2) у ВП “Шахта “Червоноградська” ДП “Львіввугілля” та період з 01.10.2014 по 20.11.2014, з 04.01.2015 по 06.03.2015 та з 11.05.2015 по 12.07.2015 безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо розрахунку стажу при призначені пенсії з урахуванням висновків суду викладені у цьому рішенні.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати зі сторін не підлягають стягненню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.