Рішення № 90580668, 21.07.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/1726/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-140150-52 У від 13.11.2019 р. у розмірі 26 539,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 23 серпня і по теперішній час працює на посаді директора ТОВ «Вірлент Компані», йому виплачується заробітна плата, з якої утримуються роботодавцем податки, у тому числі ЄСВ. Позивач з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.12.2019 р. у справі №440/2149/19 (адміністративне провадження №К/9901/28514/19) вважає вимогу про сплату боргу від 13.11.2019 р. №Ф-140150-52 У протиправною.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову (а.с.64). Представник відповідача вказує, що з урахуванням норм діючого законодавства ФОП ОСОБА_1 в автоматичному режимі визначено до сплати: єдиний внесок у розмірі 8 448,00 грн. за 2017 рік, 9 828,72 грн. за 2018 рік та 11 016,72 грн. за 2019 року. Представник відповідача вказує, що в порушення вимог наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період 2013 – 2019 роки «Звіти про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» не подавалися. На думку представника відповідача, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску незалежно від того. чи є вони одночасно найманими працівниками.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій вказано, що у відзиві представник відповідача посилається на загальні вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та вважає, що ФОП ОСОБА_1 , навіть не здійснюючи підприємницьку діяльність, а працюючи найманим працівником, зобов`язаний був сплачувати ЄСВ. Однак, позивач не погоджується із вказаною позицією представника відповідача, оскільки вона суперечить судовій практиці (а.с.69-70).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.59).

03.07.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.67).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 р. витребувано у Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області довідки ОК-5 та ОК-7 за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р. відносно ОСОБА_1 (а.с.77).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.72-73).

На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів начальником ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 р. №Ф-140150-52 У на суму єдиного соціального внеску – 26 539,26 грн. (а.с.7).

Наказом ТОВ «Вірлент Компані» №3 від 23.08.2017 р. ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Вірлент Компані» з 23 серпня 2017 року (а.с.13)

Зі змісту Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлено, що за періоди з січня 2017 року по червень 2017 року, з серпня 2017 року по серпень 2018 року, з липня 2019 року по серпень 2019 року за ОСОБА_1 сплачувався єдиний соціальний внесок роботодавцями ТОВ «Реалагро-Центр» та ТОВ «Вірлент Компані» (а.с.83-85). Натомість у липні 2017 року, у періоди з вересня 2018 року по червень 2019 року, за вересень 2019 року страхові внески за ОСОБА_1 не сплачувалися (а.с.83-85).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом – Закон №2464).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Окрім того, пунктом 4 частини ‘ статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску визначено фізичних осіб-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абз.1 п.1, п.3 ч.1 статті 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом №2464 не врегульовано.

Суд враховує, що необхідними умовами для сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, однак за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому задля досягнення зазначеної мети законодавчо встановлений обов`язок зі сплати фізичними особами-підприємцями мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Так, зважаючи на п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2017 р. №1801-VIII установлено з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату 3200 гривні.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. №2246-VIII установлено з 1 січня 2018 року мінімальну заробітну плату 3723 гривні.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. №2629-VIII установлено з 1 січня 2019 року мінімальну заробітну плату 4173 гривні.

Таким чином, сума мінімального страхового внеску у 2017 році становила 704,00 грн. (3 200,00 грн. х 22%), у 2018 році – 819,06 грн. (3 723,00 х 22%), у 2019 році – 918,06 грн. (4 173,00 грн. х 22%).

У постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №440/2149/19 (провадження №К/9901/28514/19) сформовано правовий висновок відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Верховний Суд зазначив, що інше тлумачення норм Закону №2464 щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Оскільки за періоди з січня 2017 року по червень 2017 року, з серпня 2017 року по серпень 2018 року, з липня 2019 року по серпень 2019 року за ОСОБА_1 сплачувався єдиний соціальний внесок роботодавцями, то відповідачем безпідставно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-140150-52 У від 13.11.2019 р. в частині недоїмки із єдиного соціального внеску у розмірі 16 132,60 грн., а тому в цій частині вимога підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Разом з тим, зважаючи на те, що у липні 2017 року, а також у періоди з вересня 2018 року по червень 2019 року, за вересень 2019 року страхові внески за ОСОБА_1 не сплачувалися, то у нього виникає обов`язок зі сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі за вказані періоди у сумі 10 406,66 грн., а саме: 704,00 грн. за липень 2017 року, 3 276,24 грн. за період з вересня 2018 року по грудень 2018 року (819,06 грн. х 4) та 6 426,42 грн. (918,06 грн. х 7).

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-140150-52 У від 13.11.2019 р. в частині суми недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 10 406,66 грн. є правомірною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 26539,26 грн., з яких задоволено 16 132,60 грн., що становить 60,79%.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (а.с.56).

Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 511,12 грн. (840,80 грн. х 60,79%) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 13 листопада 2019 року №Ф-140150-52 У про сплату боргу (недоїмки) на суму 26 539,26 грн., в частині недоїмки ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 16 132,60 грн.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 511,12 грн. (п`ятсот одинадцять грн. 12 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду – 21 липня 2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт