Ухвала суду № 90579406, 24.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

24 липня 2020 р. Справа № 120/3479/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання незаконною та скасування уніфікованої митної квитанції, витребування з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання незаконною та скасування уніфікованої митної квитанції, витребування з чужого незаконного володіння.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до положень частини 1-2 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В силу частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно п. 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положення вказаної вище статті кореспондують положення статті 245 КАС України, якою визначено повноваження суду при вирішенні справи.

Так, з урахуванням наведеного, з метою належного захисту прав позивача в подальшому, вважаю за необхідне запропонувати останньому привести заявлені позовні вимоги у відповідність до положень статті 5 КАС України, зокрема щодо позовної вимоги "витребувати транспортний засіб з чужого незаконного володіння".

Крім того, суддя звертає увагу, що дана позовна вимога можлива для пред`явлення в порядку цивільного судочинства. Так, статтею 387 Цивільного кодексу України врегульовано право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

В силу частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Згідно частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102 грн.

Абзац 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" визначає, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить:

- визнати незаконною та скасувати Уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії КБ №200242 від 27.11.2019;

- витребувати транспортний засіб Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: WVWZZZ6NZWY046975 з чужого незаконного володіння від ДМС України Подільська митниця Держмитслужби та передати його законному власнику ОСОБА_1 .

Отже, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру до Подільської митниці Державної митної служби України, відтак, сплаті підлягає судовий збір в сумі 1681, 60 грн. (840,80*2).

Натомість, в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1681, 60 грн.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, згідно частин першої другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач, оскаржує та просить скасувати Уніфіковану митну квитанцію МД-1 серія КБ №200242 від 19.11.2019.

При цьому, позовна заява направлена до суду лише 16.07.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).

В порушення даної норми, позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом:

- приведення п.2 прохальної частини позовної заяви у відповідність до вимог ч.1 ст.5 КАС України;

- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 1681, 60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн. 60 коп.) за належними реквізитами щодо його сплати (Одержувач: УК у м. Вінниці/отг м.Вінниця/22030101; Код ЄДРПОУ: 38054707; Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок: UA028999980313181206084002856) або доказів звільнення від його сплати.

У свою чергу, належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Подільської митниці Державної митної служби України про визнання незаконною та скасування уніфікованої митної квитанції, витребування з чужого незаконного володіння, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович