Рішення № 90578325, 16.07.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1060/19

№ пров. 2/544/33/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 липня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ступніка С.В. (діє на підставі ордеру),

представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Гордієнка Ю.П. (діє на підставі ордеру),

представника третьої особи АТ «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії – Галенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії АТ «Полтаваобленерго», про встановлення факту належності майна померлому та витребування майна з чужого незаконного володіння,

у с т а н о в и в :

Позивач у серпні 2019 року звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала, що з 16.09.2008 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є спадкоємицею майна померлого за заповітом та прийняла спадщину шляхом подачі нотаріусу заяви про отримання спадщини. До складу спадщини, у тому числі, входить комплектна трансформаторна підстанція, напругою 10/0,4 кВ. Належність майна спадкодавцю підтверджується, зокрема, актом про готовність об`єкта, договором про постачання електричної енергії № 1236 від 24.05.2016, додатком № 4 до вказаного договору (однолінійна схема). Зазначає, що відповідно до договору дарування від 15.08.2007 ОСОБА_3 отримав в дар від ОСОБА_4 незакінчений будівництвом торгівельний комплекс А-1 (готовність 28%) та земельну ділянку з цільовим призначенням для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності площею 0,150 га, на якій розміщено вказаний комплекс. В подальшому торгівельний комплекс було здано в експлуатацію та 12.01.2010 зареєстровано право власності. До складу комплексу, який розташовано по АДРЕСА_1 входить нежитлова будівля торгівельного комплексу «А-1», сарай «В», замощення «І», огорожа № «1-3».Відповідно до договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016 право власності на об`єкт, розташований по АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі торгівельного комплексу «А-1», сараю «В», замощення «І», огорожі № «1-3», перейшло до ОСОБА_2 . Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 0,1500 га, право власності на землю під торгівельним комплексом та прилеглу територію перейшло до ОСОБА_2 . Згідно до інформації з ДРРП на нерухоме майно від 30.05.2019 до складу об`єкту нерухомого майна входили нежитлова будівля «А-1», сарай «В», замощення «І», огорожа № «1-3». При цьому комплектна трансформаторна підстанція напругою 10/0,4 кВ не була ні предметом договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016, ні будь-яких інших правочинів, за якими цей пристрій міг перейти у власність ОСОБА_2 . Спірний об`єкт є комплектною трансформаторною підстанцією в металевому корпусі, знаходиться і функціонує в системі електричних мереж Пирятинського району Полтавської області. На даний час комплектною трансформаторною підстанцією незаконно володіє та користується ОСОБА_2 , який вважає, що вона належить йому, та відповідно не визнає (оспорює) право позивача.

13 вересня 2019 року до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ОСОБА_5 зазначив, що за договором купівлі-продажу від 21.10.2016 до ОСОБА_2 перейшло право власності на об`єкт, розташований по АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі торгівельного комплексу «А-1», сараю «В», замощення «І», огорожі № «1-3». Проте, при підготовці відповідних документів для укладення договору виявилося, що сарай «В» фактично відсутній, а для забезпечення електропостачання Торгівельного комплексу та інших господарських будівель і споруд, зі слів ОСОБА_3 , ним було встановлено трансформатор № 1272397.У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не вніс відповідних змін у технічну документацію на Торгівельний комплекс, та не зареєстрував своє право власності на Трансформатор, але при цьому наполягав на укладенні договору, ОСОБА_2 погодився укласти договір на умовах «відсутності» трансформатора у технічній та правовстановлюючій документації на Торгівельний комплекс, однак, сплативши при цьому ОСОБА_3 грошові кошти і за Торгівельний комплекс, і за Трансформатор. Вже після укладення договору, на замовлення ОСОБА_2 було виготовлено технічну документацію на Торгівельний комплекс з урахуванням відсутності сараю «В» та наявності трансформатора, і на підставі цього внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_2 і на трансформатор. На даний час ОСОБА_2 є власником трансформатора. ОСОБА_1 не надала до Пирятинського районного суду Полтавської області жодного належного доказу в обґрунтування своїх позовних вимог до ОСОБА_2 про встановлення факту належності майна померлому та витребування майна з чужого незаконного володіння. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

03 жовтня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в обґрунтування якої представник позивача ОСОБА_6 вказує, що відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016 «на день укладення цього договору всі технічні характеристики відповідають вищезазначеному правовстановлюючому документу та технічному паспорту… у зв`язку з цим покупець не наполягає на проведенні поточної технічної інвентаризації відчужуваного нерухомого майна, що є предметом цього договору». Крім того, оцінка майна проводилася приватним підприємством «Центр оцінки та юридичної допомоги» - звіт про оцінку майна від 13.05.2019 та Полтавським відділенням Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України – висновок експерта № 698/699/700/767-769 від 27.06.2019. В жодному з вказаних документів не було згадки ні про трансформатор, ні про комплектну трансформаторну підстанцію, а лише про «сарай В». Постановою приватного виконавця Гречин Н.В., складеної на виконання ухвали Пирятинського районного суду від 04.09.2019 щодо арешту та опису комплектної трансформаторної підстанції № 95 потужністю 10/0,4 кВ (трансформатор № 1272397, ТУ16-672.089-85, ТМГ 100/10-У1, маса полная 540 кг), що знаходиться за межами населеного пункту АДРЕСА_1 в адміністративних межах Пирятинської міської ради, підтверджено факт знаходження підстанції поза межами земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 . У договорі купівлі-продажу відсутній такий предмет (частина предмету), як «трансформатор». Не існує також інших окремих правочинів, предметом яких був би «трансформатор». Відповідач не надав до суду документів, що підтверджують просту письмову форму такого правочину, яка не може бути визнана такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Надана в якості ілюстрації існування якоїсь «домовленості» «розписка» також заслуговує критичної оцінки, оскільки реальна вартість комплектної трансформаторної підстанції сягає понад 300 тис. грн, включаючи вартість самого обладнання, проектних та монтажних робіт, плати за приєднання, отримання дозволів та погоджень, тощо.

Представник позивача адвокат Ступнік С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Суду надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Акцентував увагу, що предметом спору є комплектна трансформаторна підстанція, а не трансформатор. КТП – це підстанція, що складається з трансформаторів, вмонтованих в шафи або встановлених просто неба, блоків, розподільних пристроїв та інших елементів, які залишаються в зібраному, або повністю підготовленому до збирання вигляді. А трансформатор – це статистичний електромагнітний пристрій, який є складовою частиною КТП. Спірна КТП розташована не на земельній ділянці, яку ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 , а за кілька -надцять метрів від неї. Раніше КТП користувалася ОСОБА_4 З 2013 року КТП перебувала на балансі ОСОБА_3 . У жодному висновку та технічному паспорті, окрім останнього, не було такого об`єкту. ОСОБА_2 вже позивався до суду з позовом про визнання права власності на КТП, в тій справі розписка не фігурувала взагалі. Розуміючи, що іншим чином договір про постачання з ним не буде укладено, він ініціював процедуру змін до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого стало вбачатися, що він є власником об`єкту під назвою трансформатор. Для АТ «Полтаваобленерго» цього документу було достатньо і було укладено договір про розподіл електроенергії з ОСОБА_2 . Цей запис в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно було скасовано у квітні 2020 року за рішенням суду. На даний час ОСОБА_2 замінив якісь комплектуючи елементи, які вийшли з ладу. Він почав володіти і користуватися КТП у справному стані, то повернути теж повинен у справному стані.

Представник відповідача адвокат Гордієнко Ю.П. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Пояснив, що ОСОБА_1 є не єдиною спадкоємицею майна померлого ОСОБА_3 , тому претендувати на все майно не може. Позивач не надала жодного підтверджуючого документа, який би підтвердив факт належності КТП ОСОБА_3 . Єдиним доказом, на який посилається позивач і її представник, є договір на розподіл електричної енергії, укладений між АТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_3 . Даний документ свідчить лише про надання послуг, та не може підтверджувати право власності на будь-яке майно. Інший документ, що підтверджує придбання майна (це або Акт введення в експлуатацію, або квитанція, або якийсь розрахунковий документ на придбання чи можливо договір купівлі-продажу даного об`єкту) взагалі відсутній. У 2016 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та торгівельного комплексу, але було з`ясовано, що на КТП були відсутні документи, крім договору постачання. І тому дана КТП не ввійшла в технічну документацію ні торгівельного комплексу, ні взагалі в сам договір. Однак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були що в дружніх, що в ділових стосунках, то щоб не виникало в подальшому ніяких питань, ОСОБА_2 , перестрахувавшись, попросив ОСОБА_3 хоча б написати розписку про те, що КТП ним придбана у ОСОБА_3 . Якби тоді знали, що у майбутньому спадкоємці будуть претендувати на майно, то тоді б там все більш грамотно було розписано, і номер КТП і все інше. Але для звичайного споживача це називається просто трансформатор, хоча малось на увазі КТП. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і не може бути визнано факт належності КТП померлій особі. Також у червні 2020 року було замінено лічильник та трансформатор, то не можна встановлювати право належності повністю на КТП, коли є підтверджуючі документи, що воно належить іншій особі. Це є складовою частиною, але ці частини є відсотків 99 всієї КТП.

Представник третьої особи АТ «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії Галенко Ю.С. в судовому засіданні пояснила, що між АТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_3 було укладено договір надання послуг з розподілу електричної енергії на два об`єкти – торгові павільйони по АДРЕСА_2 році надійшли відомості про смерть ОСОБА_3 та заява від ОСОБА_1 на укладення договору споживача на надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт – торгові павільйони по АДРЕСА_1 ; і заява від ОСОБА_2 на укладення договору споживача на надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт – торгівельний комплекс по АДРЕСА_3 Зазначила, що ці два об`єкти обслуговують різні трансформаторні підстанції. ОСОБА_2 надав повний пакет документів для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, у тому числі підтвердження права власності на торгівельний комплекс. Трансформаторна підстанція не є нерухомим майном, право власності на нього не реєструється, а тому беруться документи які посвідчують право власності на приміщення.

Свідок ОСОБА_7 є сином відповідача. Суду показав, що у 2016 році йому стало відомо, що його батько хоче купити у ОСОБА_3 торгівельний комплекс. Оскільки він має юридичну освіту, то батько до нього телефонував і вони обговорювали питання варто чи не варто його купляти. До об`єкту, який придбавав його батько входили сам торгівельний комплекс, земельна ділянка, недобудований гостинно-ресторанний комплекс та трансформатор. Про це йому повідомляв батько і він також приїжджав, вони дивилися на все це майно перед тим як купували. Під час укладення договору присутнім не був, бо був за місцем роботи. Але батько до нього дзвонив і вони обговорювали всі питання. Договір укладався 21.10.2016. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовилися, що розрахунок буде на банківський рахунок. Але після укладення договору ОСОБА_3 виявив ініціативу і попросив у ОСОБА_2 , щоб розрахунок відбувався у готівковій формі. У батька тоді не вистачало коштів і він звернувся до своїх друзів, щоб ті позичили. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зійшлися в ціні у 1000 доларів США, про що ним було написано розписку. Свідок ОСОБА_7 ще допомагав їм скласти розписку, щоб юридично грамотно вона була складена. Оскільки в технічних документах помилково були внесені відомості про сарай, якого по факту там не було, про що ОСОБА_2 говорив ОСОБА_3 , то ОСОБА_2 звернувся до БТІ і внесли в реєстр відомості про КТП. ОСОБА_2 заключив з АТ «Полтаваобленерго» договір про розподіл електричної енергії. Реєстрацією КТП зайнялися лише у 2019 році, оскільки попередні три роки (2016-2019рр.) розглядалися судові спори з дочкою ОСОБА_3 . Протягом того часу КТП працювала.

Суд не мав можливості допитати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Так, представник відповідача заявляв клопотання про допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , яке судом було задоволено. Вказані свідки неодноразово викликалися у судове засідання судовими повістками, проте останні не отримували їх та до суду не з`являлися, до суду повернулися конверти з відміткою за закінчення терміну зберігання. Суд неодноразово зобов`язував представника відповідача забезпечити їх явку до суду, представник вказував, що забезпечить, проте згодом зазначав, що свідків повинен викликати лише суд. Явка вказаних свідків так і не була забезпечена стороною.

Повідомлення та виклик суду вважається врученим належним чином учаснику справи, якщо повертаються із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (КГС/ВС, № 904/9904/17 від 25 червня 2018 р.).

Розгляд справи по суті продовжено, досліджено зібрані по справі докази, закінчено з`ясування обставин справи й перевірки їх доказами, після чого судом постановлено ухвали без виходу до нарадчої кімнати про залишення без розгляду клопотання представника відповідача адвоката Гордієнка Ю.П. про виклик свідків

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, судом зазначається наступне.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» судам роз`яснено, що суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені нормативними положеннями ст. 16 ЦК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 3, ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого все його майно, де б воно не було та з чого б не складалося, і все те, що йому буде належати на день смерті та на що він за законом матиме право, заповів повністю дружині ОСОБА_1 (а.с. 6).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину прийняли: дружина померлого ОСОБА_1 на підставі заповіту; дочка спадкодавця – ОСОБА_9 , яка є спадкоємцем за законом на обов`язкову частку у спадщині (а.с. 76).

ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадкових прав на трансформаторну підстанцію, оскільки відсутні правовстановлюючі документи про належність цього майна спадкодавцю. Також право власності ОСОБА_1 на КТП не визнає відповідач ОСОБА_2 та вважає, що КТП належить йому (а.с. 76). Через це ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Суд зазначає, що наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК БС).

ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Відповідно до ДК БС будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.

Інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

Трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж відповідно ДК БС належать до інженерних споруд.

Визначення трансформаторної підстанції та комплектної трансформаторної підстанції наведене у ДГС 24291-90 «Електрична частина електростанції та електричної мережі. Терміни та визначення».

Відповідно до ДГС 24291-90 електрична підстанція - це електроустановка, призначена для прийому, перетворення і розподілу електричної енергії, складається з трансформаторів або інших перетворювачів електричної енергії, пристроїв управління, розподільних і допоміжних пристроїв по ДГС 19431. В свою чергу, трансформаторна підстанція - це електрична підстанція призначена для перетворення електричної енергії однієї напруги в енергію іншої напруги за допомогою трансформаторів. Комплектна трансформаторна підстанція (КТП) - це підстанція, що складається з шаф або блоків з вбудованим в них трансформатором і іншим устаткуванням розподільного пристрою, поставляється в зібраному або підготовленому для збірки вигляді.

Корпус таких підстанцій виготовляється збірно-зварювальним способом з металу. Внутрішнє наповнення підстанції знаходиться в прямій залежності від її прямого призначення.

Наведене свідчить, що комплектна трансформаторна підстанція (КТП) не містить обов`язкових ознак нерухомого майна, визначених ст. 181 ЦК України, оскільки її можливо перемістити і це не призведе до її знецінення та зміни її призначення.

Встановлено, що відповідно до договору дарування від 15.08.2007 ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар незакінчений будівництвом торгівельний комплекс та земельну ділянку, на якій розміщений цей незакінчений будівництвом торгівельний комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_3 , та в цілому складається з незакінченого будівництвом торгівельного комплексу А-1, процент готовності якого складав 28%, та земельної ділянки для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності розміром 0,150 га (а.с.7). Комплектна трансформаторна підстанція не була предметом договору дарування.

Станом на 03 червня 2009 року виготовлено технічний паспорт на торгівельний комплекс № 157Б, відповідно до якого вказаний об`єкт складається з нежитлової будівлі торгівельного комплексу «А-1» (до складу якого входять приміщення, приміщення персоналу та приміщення торгівлі) площею 502,7 кв.м., сарай «В» площею 3,0 кв.м., замощення «І» площею 66,8 кв.м., огорожа № 1-3 площею 52,4 кв.м. (а.с.8-9). Відомостей про комплектну трансформаторну підстанцію технічний паспорт також не містить.

24.05.2016 між ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії (постачальник) та ОСОБА_3 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1236, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 110,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка продажу електричної енергії визначена згідно з додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» (а.с.21-24).

Яка саме точка продажу та де вона знаходиться в договорі не значиться. «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», на який містить посилання договір від 24.05.2016, у матеріалах справи відсутній, суду на ознайомлення не надано.

В матеріалах справи наявні копії додатків №№6,7 до Договору про постачання електричної енергії від 18.06.2013 № 1236 – «Однолінійна схема» та «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», відповідно до яких споживачем значиться ФОП ОСОБА_3 (а.с.25,26)

Відповідно до додатку № 7 до Договору про постачання електричної енергії від 18.06.2013 № 1236 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» об`єкт споживача – торговий комплекс №2, адреса не вказана. Балансова належність електромереж та установок споживача – Ділянка ПЛ-10кВ від опори № 77 ПЛ-10кВ «Повстин до опори №405Д, РКТП № 95, КТП №95, зовнішні та внутрішні мережі 0,4 кв, внутрішнє електрообладнання, прилади обліку (а.с.26).

Вказані документи підтверджують факт споживання електроенергії ОСОБА_3 . Проте, встановити факт належності КТП у суду немає підстав з огляду на наступне.

У судовому засіданні досліджено матеріали, додані до заяви про забезпечення даного позову в рамках цієї справи (провадження № 2-з/544/18/2019).

Судом встановлено, що відповідно до рішення тридцять першої сесії Пирятинської міської ради (п`ятого скликання) від 22 квітня 2008 року Про надання погодження на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для встановлення електроопор та будівництва трансформаторної підстанції ПП ОСОБА_4 за межами населеного пункту в м. Пирятин в адміністративних межах Пирятинської міської ради вирішено погодити надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 56 кв. м. для встановлення електроопор та будівництва трансформаторної підстанції ПП ОСОБА_4 за межами населеного пункту м. Пирятин в адміністративних межах Пирятинської міської ради (провадження № 2-з/544/18/2019, а.с.6).

Як вбачається з цього, ПП ОСОБА_4 надано погодження на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для встановлення електроопор та будівництва трансформаторної підстанції вже після оформлення договору дарування, за яким остання подарувала ОСОБА_3 недобудований торгівельний комплекс.

Крім того, в Акті робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта (електроустановки) від 25.12.2007 зазначено, що власником КТП № 95, 100кВа, АДРЕСА_4 , є ОСОБА_4 (провадження № 2-з/544/18/2019, а.с.35)

Даний Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта (електроустановки) складено 25.12.2007, тобто також після укладення вищевказаного договору дарування.

Відповідно до паспортної картки ТП № 95 тип підстанції – КТП; дата вводу в експлуатацію – грудень 2007 року; місцезнаходження ТП – м АДРЕСА_4 (а.с.27).

З вказаного вбачається, що КТП не перейшла у власність ОСОБА_3 разом із договором дарування недобудованого торгівельного комплексу, оскільки ОСОБА_4 розпочала оформлювати дозвільні документи на своє ім`я вже після укладення договору дарування.

Будь-яких доказів переходу права належності на КТП від ОСОБА_4 до ОСОБА_10 немає.

У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні представник відповідача вказує, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки КТП належить ОСОБА_2 на підставі розписки, підписаної ОСОБА_3 , про отримання коштів за трансформатор № 1272397.

На вказаний довід суд зазначає наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016 ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 торгівельній комплекс по АДРЕСА_4 , що складається із нежитлової будівлі торгівельного комплексу «А-1», загальною площею 502,70 кв.м., сараю «В», замощення «І», огорожі № 1-3 (а.с. 10-12).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2016 ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер земельної ділянки 5323810100:00:045:0001, цільовим призначенням для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності, яка розташована по АДРЕСА_4 (а.с. 13-15).

Комплектна трансформаторна підстанція не була предметом за жодним із цих договорів.

Відповідно до наданої інформації виконавчим комітетом Пирятинської міської ради Полтавської області № 2823/02-24 від 09.09.2019 земельна ділянка, на якій розташована комплектна трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ № 95, відноситься до земель державної власності і розташована за межами населених пунктів в адміністративних межах Пирятинської міської ради. Розпорядником даної земельної ділянки є Полтавська обласна державна адміністрація (а.с. 61).

Розміщення КТП за межами торгівельного комплексу та недобудованого адміністративно-готельного блоку, які огороджені парканом, також підтверджується фотознімками (а.с. 89,90).

Суду надано копію розписки, підписаної 21.10.2016 ОСОБА_3 . Розписка надана ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 отримав від нього грошову суму в розмірі 1000 доларів США готівкою за трансформатор № 1272397, який розташований по АДРЕСА_3 , який не увійшов у перелік майна по договорам купівлі-продажу від 21.10.2016 (а.с. 46).

Суд не може погодитися з твердженням представника відповідача, що КТП належить ОСОБА_2 за розпискою, наданою ОСОБА_3 , оскільки суд не встановив факт, що дана КТП належала ОСОБА_3 та переходила до нього у власність. Тому суд не може прийняти такий довід як підставу для відмови у позовних вимогах.

Також представником відповідача надано суду інформаційну довідку ПП «Бюро послуг та консультацій», відповідно до якої по АДРЕСА_1 розташовані: нежитлова будівля «А-1», трансформатор № 1272397 «В», замощення «І», огорожа «1-3» (а.с. 47).

Станом на день ухвалення цього рішення, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про включення до переліченого майна трансформатора № 1272397 «В» скасовано за рішенням суду.

Представник відповідача також вказує на підставу вважати КТП належною ОСОБА_2 заміну останнім лічильника та трансформатора у КТП.

За довідкою №14-20-01-01/812 від 14.07.2020, наданою АТ «Полтаваобленерго», відповідно до акту-вимоги, виданого АТ «Полтаваобленерго» від 02.03.2019 було здійснено заміну засобу обліку електроенергії на КТП – 95, що живить об`єкт «торгівельний комплекс» по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , м. АДРЕСА_4 . Вищевказаний лічильник згідно договору № 2220619 від 30.07.2019, Акту технічної перевірки засобу обліку та Акту про пломбування засобу обліку знаходиться на балансі споживача (а.с. 202).

Проте, КТП – це підстанція, що складається з шаф або блоків з вбудованим в них трансформатором і іншим устаткуванням розподільного пристрою, поставляється в зібраному або підготовленому для збірки вигляді.

З вказаного вбачається, що замінені трансформатор та лічильник є лише складовими елементами підстанції. Підтверджуючі документи на придбання цих елементів підстанції вказують на належність відповідачу цих елементів, а не на всю підстанцію.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд, у разі часткового задоволення позову, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позов задоволено у повному обсязі, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідач у зв`язку з розглядом справи поніс витрати на правничу допомогу, які його представник просив врахувати при вирішенні спору.

Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, відповідно до квитанції № 16/07/2020 ОСОБА_2 сплатив 15000 грн адвокату Гордієнку Ю.П. за надання правничої допомоги у справі № 544/1060/19 (а.с.221). Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу у справі № 544/1060/19 адвокатом надані наступні послуги: попереднє опрацювання матеріалів справи, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (1 година – 1000 грн); опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини (2 години – 2000 грн); формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів), та їх отримання для справи (2 години – 2000 грн); підготовка процесуальних документів у справі (3 години – 3000 грн); ознайомлення з матеріалами справи (2 години – 2000 грн); представництво інтересів клієнта у судових засіданнях (5 годин – 5000 грн) (а.с.222).

Проте, судом встановлено, що даний розрахунок не відповідає дійсності. Так, відповідно до Журналу видачі справ для ознайомлення, адвокат Гордієнко Ю.П. тричі ознайомлювався з матеріалами справи, проте загальний час, затрачений на ознайомлення з матеріалами справи адвокатом становить 23 хвилини (05.09.2019 – 2 хвилини; 15.01.2020 – 8 хвилин; 15.07.2020 – 13 хвилин). В такому випадку, з розрахунку 1 година праці адвоката – 1000 грн, відшкодуванню за ознайомлення з матеріалами справи підлягають 383 грн 30 коп.

Також встановлено, що в сукупності затрачений час перебування у судових засіданнях по справі складає 3 години 14 хвилин, тому відшкодуванню підлягають 3233 грн.

Таким чином, з огляду на вказане з позивача на користь відповідача підлягають стягнення у відшкодування витрат на правничу допомогу 11616 грн 30 коп.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору позивачу відшкодуванню не підлягають.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.09.2019 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на комплектну трансформаторну підстанцію № 95 потужністю 10/0,4 кВ (трансформатор № 1272397, ТУ16-672.089-85, ТМГ 100/10-У1, маса полная 540 кг), що знаходиться за межами населеного пункту АДРЕСА_4 в адміністративних межах Пирятинської міської ради, на земельній ділянці комунальної власності. Ухвалено: здійснити примусове виконання ухвали суду шляхом проведення опису вказаної комплектної трансформаторної підстанції та передачі вказаного майна на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зобов`язати АТ «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії АТ «Полтаваобленерго» відключити від електропостачання та опломбувати вказану КТП; заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо вказаної КТП, а саме користуватися та розпоряджатися шляхом відчуження або демонтажу.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22.10.2019 ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області в частині здійснення примусового виконання рішення суду шляхом проведення опису комплектної трансформаторної підстанції № 95, що знаходиться за межами населеного пункту АДРЕСА_4 в адміністративних межах Пирятинської міської ради, покладення зобов`язань на АТ «Полтаваобленерго» відключити від електропостачання та опломбувати вище вказану комплектну підстанцію № 95, заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо комплектної трансформаторної підстанції № 95, а саме користуватися та розпоряджатися шляхом відчуження або демонтажу, негайного виконання ухвали скасовано. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі викладеного заходи забезпечення позову накладені ухвалою Пирятинського районного суду від 04.09.2019 по цивільній справі № 544/1060/19 (провадження № 2-з/544/18/2019) підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 79, 80-85, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії АТ «Полтаваобленерго», про встановлення факту належності майна померлому та витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 11616 (одинадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 30 копійок.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Пирятинського районного суду від 04.09.2019 по цивільній справі № 544/1060/19 (провадження № 2-з/544/18/2019) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії АТ «Полтаваобленерго», про встановлення факту належності майна померлому та витребування майна з чужого незаконного володіння, на комплектну трансформаторну підстанцію № 95 потужністю 10/0,4 кВ (трансформатор № 1272397, ТУ16-672.089-85, ТМГ 100/10-У1, маса полная 540 кг), що знаходиться за межами населеного пункту АДРЕСА_4 в адміністративних межах Пирятинської міської ради, на земельній ділянці комунальної власності.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий РВ ГУМВС України в Полтавській області 16.10.2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 24.11.2000.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Пирятинської філії АТ «Полтаваобленерго», юридична адреса Полтавська область м. Пирятин вул. Соборна, 40, ідентифікаційний код 25717294.

Суддя Ю.О. Ощинська