Рішення № 90577517, 08.07.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1008/20

Номер провадження 2/585/487/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Машини І.М.,

при секретарі – Шемчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ромни в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

встановив:

До суду звернулося АТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця у розмірі 8006,91 грн. та 2102 грн. сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 23.05.2013 ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. 23.09.2017 позичальник ОСОБА_2 помер. 22.06.2018 банком була направлена претензія кредитора до приватного нотаріуса Кравченко А.В., яка 18.10.2018 надала відповідь про те, що ніхто зі спадкоємців не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини, спадкова справа була зведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». 12.09.2019 до спадкоємця позичальника ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно якого позивачем пред`явлено вимоги щодо повернення кредитних коштів, яка виконана не була. Станом на дату смерті ОСОБА_2 , заборгованість за кредитним договором б/н від 23.05.2013 становить 8006,91 грн., з якої: 8006,91 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

21 травня 2020 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідач в установлений законом строк відзиву на позов не направила. Ухвалу суду про відкриття провадження та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також позов з додатками ОСОБА_1 отримала.

Будь-яких клопотань, в тому числі, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасники судового розгляду не заявляли.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 22.06.2010 у формі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 7400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами Банку», складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 11 зв.).

ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 помер в с. Герасимівка Роменського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчого комітету Пустовійтівської сільської ради 24.09.2017 (а.с. 48).

05.09.2019 АТ КБ «Приватбанк» на адресу приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Кравченко А. В. направлено претензію кредитору у порядку ст. 1281 ЦК України, що стверджується самою Претензією та Реєстром поштових відправлень рекомендованих листів претензій кредитора (а.с. 61-65).

На претензію кредитора приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Кравченко А.В. повідомила, про заведення спадкової справи № 46/2018 від 11.07.2018 на підставі претензії банку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На час заведення спадкової справи осіб, які б зверталися до нотаріальної контори по питанню прийняття (відмови) спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не було, коло спадкоємців не відомо. У зв`язку з чим, за місцем відкриття спадщини надіслано лист до Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області, відносно кола спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , факту прийняття ними спадщини, складу спадкового майна відповідно до даних сільської ради.

Так, згідно даних паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого Роменським МРВ УМВС України в Сумській області 07.10.2002 відповідач ОСОБА_1 є дружиною позичальника ОСОБА_2 (а.с. 47 зв.)

Згідно з Довідкою Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області від 20.05.2020 № 316-02/35, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мав такий склад сім`ї: дружина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та теща – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 91).

За життя ОСОБА_2 належним чином зобов`язання по поверненню кредиту не виконував внаслідок чого, станом на 23.09.2017 (день смерті позичальника), заборгованість, згідно наданого розрахунку (а.с. 6-10) склала 7587,84 грн. у вигляді тіла кредиту.

01.10.2019 року на адресу ОСОБА_1 направлено лист-претензію щодо погашення заборгованості за кредитом спадкодавця ОСОБА_2 в розмірі 8006,91 грн., що стверджується листом-претензією та Реєстром поштових відправлень (а.с.61,62-65).

Вказана претензія відповідачем не виконання, заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 не погашена.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості спадкодавця, які врегульовані нормами Глави 71 та Глави 87 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачка ОСОБА_1 (дружина боржника) є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом першої черги та на день смерті останнього була зареєстрована за однією адресою з чоловіком, протягом строку для прийняття спадщини не заявила про відмову від спадщини, а тому, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.

Наведена обставина підтверджується згаданою вище довідкою Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області від 20.05.2020 № 316-02/35 (а.с.52).

Згідно з вимогами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Отже, ОСОБА_1 прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого чоловіка ОСОБА_2 .

З метою з`ясування наявності у ОСОБА_2 у складі спадщини нерухомого майна, яке прийняте спадкоємцями – щодо житлового будинку в АДРЕСА_1 , судом на адресу ОСОБА_1 19.06.2020 був направлений запит, яким від останньої витребовувалися документи, що посвідчують право власності на вказане майно. Запит суду відповідач отримала 01.07.2020, про що свідчить її підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак ані документів, ані іншої відповіді від ОСОБА_1 до суду не надійшло. (а.с. 108).

Згідно статті 1282 ЦК спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За таких обставин, оскільки, як встановлено судом у позичальника ОСОБА_2 після його смерті мається невиконане кредитне зобов`язання перед АТ КБ «Приватбанк», а відповідачка ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, в також враховуючи, що відповідач ухилилася він надання суду документів щодо нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , то суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Так, звертаючись до суду з даним позовом банк просить стягнути зі спадкоємця боржника тіло кредиту в розмірі 8006,91 грн., яке обраховано станом на 24.09.2019. Однак, оскільки боржник помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто двома роками раніше зазначеної дати боргу, то в період з 23.09.2017 по 24.09.2019 він вже не мав здатності мати цивільні права та обов`язки. Таким чином, до задоволення підлягає сума боргу станом на день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка складається з тіла кредиту в розмірі 7587,84 грн.

Суд, з огляду на часткове задоволення позову, врахувавши вимоги ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

При подачі позову банком було сплачено 2102,00 грн. судового збору.

Оскільки даним рішенням позов задовольняється частково та визначено до стягнення з відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 7587,84 грн., то вимоги банку задоволено на 94 %. (7587,84*100/8006,91).

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат у розмірі частки задоволених позовних вимог, що становить 1975,88 грн. (2102*94%/100).

На підставі положень ст.ст. 526, 1054, 1216, 12018, 1267, 1282 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

постановив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.05.2013, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 у вигляді тіла кредиту в розмірі 7587 (сім тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 84 коп..

В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» відшкодування витрат по оплаті судового збору в розмірі 1975 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів, але не пізніше закінчення строку карантину, враховуючи положення п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України, з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 24.07.2020.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина