Рішення № 90576133, 24.07.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5324/19

провадження №2/489/749/20

Заочне рішення

Іменем України

24 липня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (далі – КП СКП «Гуртожиток») про визначення порядку користування квартирою та зміну договору найму житлового приміщення

встановив:

У жовтні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила змінити договір найму житлового приміщення користування квартири АДРЕСА_1 , виділивши позивачу кімнату площею 17,2 кв. м., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - кімнату площею 16,4 кв. м.; кухню, вмивальню, кладову, вбиральню, коридор – залишити у спільному користуванні.

Як на підставу позовних вимог вказала, що вона та відповідачі по справі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 . Даний будинок має статус гуртожитку та перебуває на балансі КП СКП «Гуртожиток». При цьому ОСОБА_3 в квартирі фактично не проживає, а лише є зареєстрованим за даною адресою. Сторони по справі не можуть дійти згоди щодо порядку користування вищевказаним житлом та з цього приводу вони знаходяться в конфліктних відносинах. А тому, вона просить виділити в її користування кімнату площею 17,2 кв.м., а відповідачам виділити в користування кімнату площею 16,4 кв., кухню, вмивальню, кладову, вбиральню, коридор – залишити у спільному користуванні.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.10.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, які були усунені 23.10.2019.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні призначене на 13.07.2020 на 10:20 год. сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, причини своєї неявки суду не повідомили. Повідомлення відповідачів про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації. Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно технічного паспорту на кімнати АДРЕСА_1 , виданому виконаному Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ЮР ТЕХ» 19.06.2019 на замовлення ОСОБА_1 , щодо користування вказаними квартирами, ОСОБА_1 рекомендовано виділити в користування кімнату площею 17,2 кв. м. та ОСОБА_2 кімнату площею 16,4 кв.м. В загальному користуванні знаходиться кухня, вмивальня, кладова, вбиральня, коридор.

Поняття гуртожитків визначено статтею 127 ЖК України, згідно якої для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Стаття 128 ЖК України передбачає порядок надання жилої площі в гуртожитках.

Згідно частини другої статті 128 України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Відповідно до статті 129 ЖК України, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (але не в житлове приміщення).

Відповідно статті 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, що укладається у письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем та наймачем - громадянином, на ім`я якого виданий ордер.

Підставою для видачі ордера є спільне рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затверджене виконавчим комітетом районної, міської, районної у місті, селищної, сільської ради народних депутатів, який і видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення (стаття 58 ЖК України).

Як вбачається зі змісту статті 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

У відповідності до пункту 3 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 498 (далі – Положення), жила площа в гуртожитках надається у вигляді окремого жилого приміщення для відособленого користування однієї особи чи сім`ї.

Згідно пункту 6 Положення, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає особі ордер за формою згідно з додатком, який є єдиним документом, що підтверджує право вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини право на повагу до свого житла охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статтею 16 ЦК України).

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Аналіз наведених вище норм законодавства, дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування своїм майном власник (наймач) має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема, із позовом про визначення порядку користування житлом.

Враховуючи те, що сторони по справі є наймачами квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується їх реєстрацією за вказаною адресою, в позасудовому порядку вони не можуть дійти згоди щодо порядку користування квартирою, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позивача з врахуванням даних технічного паспорту, щодо виділення в користування житлової площі кожній із сторін у спосіб вказаний позивачем.

Що стосується позовної вимоги про зміну договору найму житлового приміщення користування квартирою, то така вимога задоволенню не підлягає з тих підстав, що позивачем не зазначено коли саме та на яких умовах було укладено договір, та які саме його умови вона просить змінити, а також не вказано в якості сторони юридичної особи, з якою укладено договір найму житлового приміщення, який підлягає зміні.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягнення сума судового у розмірі 768,40 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в користування:

- ОСОБА_1 житлову кімнату площею 17,2 кв.м;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею 16,4 кв. м.

В загальному користуванні залишити приміщення кухні, вмивальні, кладової площею, вбиральні та коридору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн., по 368,20 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 24.07.2020.

Суддя І.В.Коваленко