Рішення № 90574465, 23.07.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/720/20 Провадження № 2/450/991/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Нестерак Д.В.

з участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи Шевченківського районного у м. Львові відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання батьківства та внесення до актового запису про народження дитини даних про батька дитини, –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів, у якій просив визнати його батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключити з актового запису № 661 від ІНФОРМАЦІЯ_2 квітня 2019 року про народження ОСОБА_5 відомості про ОСОБА_4 , внести відомості до вказано актового запису, зазначивши прізвищем дитини « ОСОБА_6 », ім`ям – « ОСОБА_7 », по батькові – « ОСОБА_8 », а його – батьком дитини.

Мотивував свої позовні вимоги тим, що відповідачі 30 вересня 2015 року зареєстрували шлюб. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року у справі № 210/1721/19 шлюб між відповідачами розірвано. Зауважує, що до розірвання між ними шлюбу він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_5 . Однак у відомостях про батька вказаний відповідач, а не він. Зазначає, що він є біологічним батьком дитини. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 02 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строку з дня отримання ухвали для усунення недоліків, описаних у такій.

17 березня 2020 року від представника позивача ОСОБА_9 до суду надійшла заяву, якою він усунув недоліки позовної заяви, описані в ухвалі судді від 02 березня 2020 року.

Ухвалою судді від 29 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 25 червня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 23 липня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 заявила клопотання про допит ОСОБА_3 у якості свідка.

Протокольною ухвалою від 23 липня 2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про допит ОСОБА_3 у якості свідка задоволено.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка відповідач ОСОБА_3 повідомила, що позивач ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні визнала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи як шляхом направлення кореспонденції на його адресу, так і шляхом розміщення оголошення про його виклик у судове засідання на офіційному веб-сайті суду, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового розгляду не подав.

Третя особа Шевченківський районний у м. Львові відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, однак 17 липня 2020 року від представника ОСОБА_10 до суду надійшла заява, у якій вона просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.

Згідно п. 6.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року у справі № 210/1721/19 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4 вересня 2015 ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвано.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 24 травня 2019 року, стверджується, шо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом на підтвердження позовних вимог є визнання відповідачем ОСОБА_3 позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач дійсно є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду не надано.

Зокрема, позивачем не заявлялося клопотань про призначення судової генетично-молекулярної експертизи для точного встановлення походження дитини.

При цьому суд зазначає, що він відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з принципом диспозитивності, суд позбавлений повноважень самостійно призначати таку експертизу під час судового розгляду. Процесуальна відповідальність за відсутність ініціативи провести таку експертизу покладається виключно на сторону провадження, яка доводить факт, що потребує проведення такого дослідження.

Суд не бере до уваги показання допитаної в якості свідка відповідача ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що вона є заінтересованою особою у даній справі і не може надавати об`єктивні свідчення щодо обставин справи.

Частиною першою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

При цьому суд не приймає до уваги визнання відповідачем ОСОБА_3 позову, оскільки таке визнання суперечить фактичним обставинам справи, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, що викликає сумніви у достовірності такого.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому у задоволенні таких слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 33, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 128, 129 СК України, суд, –

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дзержинським РВ в м. Кривий ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 23 жовтня 2015 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Третя особа: Шевченківський районний у м. Львові відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, місцезнаходження 79007, м. Львів, вул. Котлярська, буд. 6, код ЄДРПОУ 33286099.

Повний текст рішення виготовлений 24 липня 2020 року.

Суддя Мусієвський В.Є.