Рішення № 90572217, 24.07.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/590/20

Провадження по справі 2/305/433/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2020. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку загального позовного провадження, цивільну справу запозовом ОСОБА_1 , як представника за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Видричанська сільська рада Рахівського району, Закарпатської області про визначення особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 13.05.2020, відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09:00 годину 10 червня 2020 року. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі, Видричанську сільську раду Рахівського району, Закарпатської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

15.07.2020, представник позивача, ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог в частині мотивації позовної заяви.

Уточнені позовні вимоги мотивує тим, що позивачці ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 01.08.2011 належить на праві особистої власності, в цілій частині, житловий будинок АДРЕСА_1 . У спадковому будинку на день звернення до суду є зареєстрованим відповідач по справі - ОСОБА_3 , який являється її сином та на протязі останніх 17 років проживає в м. Вроцлав Польської Республіки зі своєю дружиною та дітьми. Згідно довідки №445, виданої 27.04.2020, Видричанською сільською радою Рахівського району Закарпатської області, відповідач зареєстрований у будинку матері за адресою: АДРЕСА_1 , однак у вказаному будимку не проживає. На протязі останніх 17 років проживає в м. Вроцлав Польської Республіки. Зняти з реєстрації з місця проживання відповідача ОСОБА_3 у добровільному порядку для неї являється неможливим, оскільки відповідач від цього відмовляється, що змушує її, як власника житлового будинку звернутися до суду за вирішенням спору, шляхом прийняття відповідного судового рішення. У зв`язку із реєстрацією відповідача ОСОБА_3 у належному їй на праві приватної власності житловому будинку, порушується її право приватної власності на саме житло, як на власність, так і на право його вільного та безперешкодного використання, володіння та розпорядження за цільовим призначенням. На підставі наведеного, просив винести рішення, за яким визнати ромадянина ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловими приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилися. Надали заяви, в яких просять розглянути справу без їх участі. На задоволенні позову наполягають з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач, ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явився. Надіслав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав. Просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Видричанської сільської ради Рахівського району, Закарпатської області у підготовче засідання не з`явився. Т.в.п. сільського голови, ОСОБА_4 надіслала заяву, в якій просить розглянути справу без участі їх представника. Позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право власності позивача, ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , в цілій частині, стверджується Договором дарування від 01.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Небога М.П., зареєстрованого вреєстрі за №1195 та витягом про державну реєстрацію прав №30833184 від 03.08.2011.

У відповідності до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року (з останніми змінами від 25.05.1998 року) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Так, наразі у житловому будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований відповідач, ОСОБА_3 . При цьому, відповідач,більше 17 років постійно не проживає за місцем своєї реєстрації, а проживає в Польській Республіці, що стверджується довідкою виконкому Видричанської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №455 від 27.04.2020.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави для проживання чи реєстрації у вище зазначеному будинку.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” в ч.5 ст.3 визначає, що місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. При цьому, формальна наявність реєстрації місця проживання не є підставою для збереження права користування жилим приміщенням.

Частиною 1 ст.383 ЦК України встановлено, що власник житла має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно з ч.1,2 ст.405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. З цих норм вбачається, що, по-перше, саме власник визначає коло осіб, які будуть користуватися належним йому жилим приміщенням, а по-друге, право користуванням жилим приміщенням мають члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що відповідач, ОСОБА_3 , позов визнав, надав згоду на зняття його з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивач, ОСОБА_2 при пред`явленні позову, була звільнена від сплати судового збору, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору на рахунок: отримувач коштів - УК у Рахів р/Рахівський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37862638, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA448999980313161206000007211, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Відомості щодо учасників справи:

Представник позивача, ОСОБА_1 , мешканець АДРЕСА_2

Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Видричанська сільська рада Рахівського району, Закарпатської області, місцезнаходження: с. Видричка, вул. Набережна, №29, Рахівського району, Закарпатської області,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма у часниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: М.О. Марусяк