Ухвала суду № 90570748, 23.07.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 132/3150/18

Провадження № 1-кп/127/901/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача Бернади Є.В.,

суддів Бойка В.М., Воробйова В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Бондарчук А.В.,

сторони обвинувачення: прокурора Зайцева Д.,

сторони захисту: адвокатів Стринатка Ю.Д., Намчука В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Захисники обвинуваченого – адвокати Намчук В.М. та Стринатко Ю.Д. – заявили відвід судді-доповідачу в кримінальному провадженні. Відвід мотивований тим, що дії судді-доповідача свідчать про його упередженість. Зокрема, незважаючи на ухвалення судом рішення про припинення утримання ОСОБА_1 у металевій клітці останній у послідуючих засіданнях продовжував утримуватись у клітці, клопотання захисників про припинення такого утримання суддею-доповідачем залишається без розгляду без повідомлення причин. Крім того, незважаючи на подання через канцелярію суду клопотання про зміну раніше застосованого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суддею-доповідачем на вирішення поставлено спочатку клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. При цьому суддею-доповідачем не перевірено обґрунтованості підстав для застосування такого клопотання, яке подане менш ніж за три години до його розгляду.

Отже, захисники вважають, що суддя-доповідач порушує порядок ведення судового засідання, що свідчить про його упередженість.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Чинним кримінально-процесуальним законодавством України, зокрема частиною першою статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) визначено правові підстави, які унеможливлюють участь судді в кримінальному провадженні.

Як на підставу для відводу судді-доповідача сторона захисту посилається на те, що суддею-доповідачем не повідомляються причини подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, незважаючи на наявність судового рішення про припинення такого утримання.

Суд вважає за доцільне зауважити, що 24.12.2019 р. судом постановлено ухвалу, згідно з якою надано дозвіл на перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на час проведення судових засідань поза межами спеціально обладнаного загородження зі скла чи органічного скла, поряд із захисниками в присутності осіб, що здійснюють його конвоювання. Однак у подальшому працівники конвою повідомили суду, що у подальших судових засіданнях забезпечити виконання зазначеної узвали не здатні, як такої, що суперечить інструкції конвоювання і перебування конвойованих осіб у суді. Зазначене питання було предметом обговорення в судових засіданнях. Тому про наявність повторних клопотань суддею-доповідачем повідомлено учасників кримінального провадження, але вони зняті з розгляду, оскільки доводи, викладені у клопотанні отримали відповідну оцінку, інші ж доводи, які не були предметом обговорення і вирішення у судовому засіданні, в клопотанні зазначені не були.

Щодо порушення порядку вирішення клопотань щодо зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу та продовження такого строку утримання під вартою суд вважає за доцільне зауважити наступне.

Відповідно до частини першої статті 350 КПК клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Приписи зазначеної правової норми не містять застережень щодо порядку вирішення клопотань, натомість застерігають про те, що клопотання має бути вирішене після заслуховування думки щодо заявленого клопотання інших учасників судового провадження.

Суд також вважає за доцільне зауважити, що чинне кримінально-процесуальне законодавство чітко регламентує порядок здійснення допиту обвинуваченого, потерпілого, свідків, а також виступу в судових дебатах.

Під час відкриття судового засідання 26.05.2020 р. суддею-доповідачем повідомлено про надходження ряду клопотань сторони захисту, у тому числі й про зміну застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, а також повідомлено про здійснення їх почергового розгляду. При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою 26.05.2020 р., дійсно суддею-доповідачем слово надано саме прокурору. Однак, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що клопотання сторони захисту про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу було предметом обговорення одночасно з клопотанням сторони обвинувачення про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В ході зазначеного обговорення, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту мала можливість висловити свої доводи на підтвердження обставин, зазначених у своєму клопотанні, так і на спростування обставин, зазначених у клопотанні протилежної сторони.

Тому, зважаючи на вищенаведені приписи кримінально-процесуального закону, суд вважає, що судом не було здійснено порушення порядку вирішення клопотань учасників судового провадження, на яке посилається сторона захисту.

Суд також вважає за доцільне звернути увагу на висновок, викладений у постанові Верховного Суду (далі – ВС) від 17.09.2019 р. (справа № 277/599/15-к). У зазначеній постанові ВС зауважено, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Посилання сторони захисту на порушення порядку вирішення клопотань сторін кримінального провадження як підставу для ствердження про упередженість судді-доповідача суд оцінює критично з наведених вище підстав. Інших об`єктивних даних, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність будь-якої з обставин, передбачених частиною першою або частиною другою статті 75 КПК, які б унеможливлювали подальшу участь судді-доповідача у кримінальному провадженні, стороною захисту наведено не було. Крім того, суд вважає за доцільне зауважити, що усі процесуальні рішення у кримінальному провадженні ухвалюється судом колегіально у складі трьох професійних суддів, суддя-доповідач лише здійснює керування перебігом судового розгляду кримінального провадження. Жодних об`єктивних даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстави для сумніву в упередженості судді-доповідача стороною захисту наведено не було. Тому суд, аналізуючи доводи учасників кримінального провадження, вважає, що правові підстави для задоволення заяви сторони захисту про відвід судді-доповідача у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 81, 371 КПК, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви сторони захисту про відвід судді-доповідача у кримінальному провадженні – відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Суддя:

Суддя: