Рішення № 90567202, 16.07.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/6107/18

Провадження №2/523/1570/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді І.В. Сувертак

за участю секретаря - О.О. Круглікова

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 м. Одесі в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом -

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78), треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна ( АДРЕСА_4 ), приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Качур Оксана Миколаївна ( 65012, м. Одеса, вул. Нова, 8), третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про визнання договорів недійсними та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду з позовом до вищевказаних відповідачів про визнання договорів недійсними та витребування майна. Заявлені позовні вимоги мотивувала тим, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 листопада 2007 року, її на праві власності належала однокімнатна квартира житловою площею 18,4 кв. м, загальною площею 38,2 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстрація права приватної власності на яку була здійснена за нею КП «ОМТІ та РОН» 24.03.2008 року.

У вересні 2017 р. випадково дізналась, що її квартира АДРЕСА_6 2016 році була перереєстрована на підставі договору купівлі-продажу на іншу особу. Цією особою, як їй стало відомо з матеріалів кримінального провадження, розпочатого правоохоронними органами за її заявою, виявився відповідач ОСОБА_2 , який придбав квартиру за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 27.12.2016 року, укладеним з особою, яка, діючи за підробленими документами, видала себе при укладенні договору за ОСОБА_1 , тобто за неї.

В подальшому ОСОБА_5 за нотаріально посвідченими договором купівлі-продажу від 18.08.2017 р. здійснив відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_5 ОСОБА_3 , який за нотаріально посвідченими договором іпотеки № 1625 від 18.08.2017 р., укладеним з ПАТ «Кредобанк», передав цю квартиру в іпотеку Банку в забезпечення укладеного кредитного договору № 4854.030045 від 17.08.2017 року, у зв`язку з чим, нотаріусом на квартиру 18.08.2017 року накладено обтяження шляхом внесення відповідно запису до Державного реєстру іпотек.

Оскільки, що вона не здійснювала відчуження належної її на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_5 та не видавала будь-яких довіреностей іншим особам на відчуження цієї квартири, звернулась 04.10.2017 р. до Суворовського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області із заявами про вжиття заходів до невідомих осіб, які підробили паспорт на її ім`я шахрайським шляхом у 2016 році заволоділи належною її на праві власності квартирою. На підставі її заяви Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області відкрито кримінальне провадження № 1201716049005070 за ч. 3 ст. 190, ч.1 ст. 358 КК України і розпочато досудове розслідування, яке триває.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири від 27 грудня 2016 року, укладений з ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим № 1759, в якому вона вказана у якості продавця квартири АДРЕСА_6 ; витребувати від ОСОБА_3 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , та повернути цю квартиру у її власність; визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір № 1625 від 18.08.2017 року, укладений між ОСОБА_3 і Публічним акціонерним товариством «Кредобанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур Оксаною Миколаївною, предметом якого є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 38,2 кв. м., житловою площею,18,4 кв. м., стягнути з відповідачів пропорційно задоволеними позовним вимогам понесені в справі судові витрати в розмірі 19564,1 гривень.

Ухвалою судді Суворовського районного суду міста Одеси від 14 травня 2018 року відкрито загальне позовне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78), треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна ( АДРЕСА_4 ), приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Качур Оксана Миколаївна (65012, м. Одеса, вул. Нова, 8), третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про визнання договорів недійсними та витребування майна,

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 05 жовтня 2018 року провадження по справі зупинено у зв`язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Цивільна справа № 523/6107/18 з Висновком експерта № 19-4958 від 29 січня 2020 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 523/6107/18 повернулась до Суворовського районного суду міста Одеси 25 лютого 2020 року.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2020 року провадження по справі відновлено і справа призначена до розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 03 червня 2020 року подала до суду заяву про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 , її шлюб з яким зареєстрований 27 жовтня 1984 року відділом РАЦС Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 червня 2020 року ОСОБА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , залучено до участі в розгляді цивільної справи № 523/6107/18 в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 09 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд цивільної справи № 523/6107/18 по суті заявленого позову.

В судове засідання 16.07.2020 року з`явилися позивачка, її представник, тертя особа на стороні позивача ОСОБА_6 .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник відповідача ПАТ «Кредобанк», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька І.М. і приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Качур О.М., в судове засідання не з`явилися повторно, про дату час на місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. причини неявки суду не сповістили, з заявами про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Від ПАТ «Кредобанк» до суду надійшла заява, в якій відповідач просив суд розглянути справу у відсутності його представника і відмовити у задоволені позову.

Також до суду надійшла заява від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька І.М. - третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, в якій нотаріус просила суд розглянути справу у її відсутність і постановити рішення згідно із законом.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи суд вважає за необхідне провести розгляд справи у відсутності відповідачів і третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, які не з`явилися у судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 і її представник-адвокат Рудницька Н.А. підтримали у судовому засіданні заявлений позов, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві, та стягнути з відповідачів на користь позивачки понесені в справі витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 зазначив, що позовні вимоги, заявлені позивачкою, вважає обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача ПАТ «Кредобанк» надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність заявлених позовний вимог і несвоєчасне звернення позивачки до суду за захистом своїх прав, що, на його думку, може свідчити про зацікавленість позивачки у відчужені квартири.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши безпосередньо всебічно, повно, об`єктивно наявні у справі докази та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд встановив наступні обставини:

Позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 листопада 2007 року на підставі договору про дольову участь у будівництві житла від 05 січня 2006 року № 32/18Г, акту прийому-передачі квартири, належала на праві приватної власності однокімнатна квартира житловою площею 18,4 кв. м., загальною площею 38,2 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується оригіналом свідоцтва, безпосередньо дослідженого судом у судовому засіданні (т. 1 а. с. 7).

Право приватної власності на вказану квартиру було зареєстровано за позивачкою на підставі свідоцтва про право власності від 22 листопада 2007 року КП «ОМТІ та РОН» 24.03.2008 року, що вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 березня 2008 року № 18209182 ( т. 1 а. с. 8).

Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою І.М. 27 грудня 2016 року за місцем розташування її офісу в м. Миколаєві посвідчено договір купівлі- продажу, укладений в цей день між невстановленою на даний час особою, яка видала себе за позивачку, надавши нотаріусу підроблений паспорт громадянина України КМ …. , виготовлений на ім`я ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , який зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за 2016 рік під № 1759. Відповідно до цього договору квартира за адресою: АДРЕСА_5 продана ОСОБА_2 за 345450 гривень (т. 1 а. с. 13-16 ).

З метою укладення вищевказаного договору купівлі-продажу від 27 грудня 2016 року приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькій І.М. були надані підроблені документи, серед яких знаходиться і підроблене свідоцтво про право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_1 від 22 листопада 2007 року.

Позивачка ОСОБА_1 договір купівлі-продажу належної їй на праві власності квартири адресою: АДРЕСА_5 з ОСОБА_2 27 грудня 2016 року не укладала і не підписувала. При укладенні і нотаріальному посвідченні цього договору присутня не була. З ОСОБА_2 не знайома.

На підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1620, ОСОБА_2 здійснив продаж квартири адресою: АДРЕСА_5 ОСОБА_3 за 714000 гривень ( т.1, а. с. 131-134).

ОСОБА_3 в той же день, 18 серпня 2017 року, уклав з ПАТ «Кредобанк» договір іпотеки № 1625, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М., відповідно до якого передав квартиру за адресою: АДРЕСА_5 в іпотеку ПАТ «Кредобанк» в забезпечення укладеного між ними 17 серпня 2017 року кредитного договору № 4854.030045 (т. 1 а. с. 204-209 ).

В числі документів, наданих приватному нотаріусу Качур О.М. для оформлення договору купівлі-продажу квартири з ОСОБА_3 , відповідачем ОСОБА_2 надана довідка ОСББ «Суворовский 34» за № 174 від 16.08.2017 року, згідно якої у відчужуваної ним спірній квартирі ніхто не зареєстрований. Копія довідки надана суду приватним нотаріусом Качур О.М. в пакеті копій документів, на підставі яких нею посвідчено договір купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року.

Викладені у вказаній довідці відомості спростовуються довідкою ОСББ «Суворовский 34» від 26 квітня 2018 року, оригінал якої досліджений судом. З цієї довідки вбачається, що в квартирі АДРЕСА_6 і проживає з 05.04.2014 року дочка позивачки - ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 21).

ОСОБА_2 після укладення договору купівлі-продажу від 27 грудня 2016 року у спірній квартирі не проживав.

ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_6 після укладення з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу цієї квартири не вселявся, в квартирі не проживає. Однак здійснив реєстрацію за адресою знаходження квартири.

Позивачка ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_3 не знайома. Спірною квартирою користуються позивачка і члени її сім`ї. В квартирі знаходиться належне ОСОБА_1 і членам її сім`ї на праві власності майно.

За заявами позивачки ОСОБА_1 Суворовським відділом поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2016 р. внесено відомості за фактом підробки паспорта на її ім`я з правовою кваліфікацією по ч. 1 ст. 358 КК України та 04 жовтня 2017 року - відомості за фактом заволодіння невстановленою особою шахрайським шляхом з використанням підроблених документів належною їй на праві власності квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_5 , з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, і розпочато досудове розслідування. Кримінальному провадженню присвоєно № 1201716049005070 ( т. 1 а. с. 11).

На час розгляду судом справи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201716049005070 триває ( т. 1 а. с.12).

Встановлені судом обставини підтверджуються поряд з вищевказаними письмовими доказам також переліченими нижче доказами, наданими суду позивачкою ОСОБА_1 , витребуваними за ухвалою суду у приватних нотаріусів ОСОБА_8 І ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи № 19-4958 від 29 січня 2020 року за матеріалам цивільної справи № 523/6107/18, наданим судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

Згідно Висновку судового експерта № 19-4958 від 29 січня 2020 року ( т. 3 а. с. 138-146)., відповідно до якого підписи і записи від імені ОСОБА_1 , зображення яких знаходиться:

« …1. в договорі купівлі-продажу квартири від 27 грудня 2016 року, посвідченому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою І.М. за реєстровим № 1759, в графі «Продавець», а.с.143т.3

2. … в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької І.М. за 2016 рік під номером нотаріальної дії: 1759 в графі «Підписи осіб (їх представників), які звернулись за вчиненням нотаріальної дії» ,а.с.143т.3

3. …в заяві … від 27.12. 2016 р., виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.» а.с.143 т.3.

Копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виготовленого на ім`я ОСОБА_1 , наданою суду приватним нотаріусом Грудницькою І.М., за яким нотаріус встановлювала особу продавця квартири при оформленні і нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 27 грудня 2016 року. З копії цього паспорту вбачається, що особа, зображена на вклеєних в нього фотографіях, не має жодної схожості з позивачкою ОСОБА_1 , тобто при укладені оспорюваного договору купівлі-продажу від 27 грудня 2016 року позивачка не була присутня. Договір укладався невстановленою на даний час особою, яка надала нотаріусу підроблений паспорт, видавши себе за власника квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , - позивачку ОСОБА_1 ( т. 1 а. с. 77-78).

Крім того, в підробленому паспорті вказано, що він виданий Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області 26 серпня 2004, і на сторінці шість паспорту проставлений запис: «Тернопільським РВ ГУДМС України в Тернопільській обл. Тернопольским РО ГУГМС Украины в Тернопольськой обл. 12 жовтня/октября 2012 р.». Сторінка 7 паспорту не містить будь-яких штампів і записів ( т. 1 а. с. 77-78 ).

В дослідженому судом оригіналі паспорту НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданому суду для огляду позивачкою, на фотографіях, в клеєних в цей паспорт, зображена позивачка ОСОБА_11 . В паспорті зроблений запис, що він виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільські області 28 серпня 2004. На шостій сторінці цього паспорту проставлений запис: «Тернопільським МВУДМС України в Тернопільській обл. Тернопольським ГО УГМС Украины в Тернопольськой обл. 06 липня/июля 2013», а на сторінці 7 проставлений штамп з записом: «Видано новий ЗЗП дата 03.01.2012 серія НОМЕР_2 » (т. 1 а. с. 22-23).

Не збігаються також відбитки печаток, проставлених на дослідженому судом оригіналі паспорта позивачки і на паспорті, копія якого надана суду приватним нотаріусом.

Довідкою Тернопільського МВУДМС України в Тернопільській обл. від 07.04.2016р.№2825 , виданою позиваці ОСОБА_1 , підтверджується, що паспорту НОМЕР_1 від 28 вересня 2004 року, оригінал якого знаходиться в неї, є дійсним і не був загублений (т. 3 а. с. 175 ).

Копією технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_6 від 25.09.2007 р., наданою суду приватним нотаріусом Грудницькою І.М., і оригіналом технічного паспорта на цю квартиру від 25.09.2007 року, дослідженим судом, з яких вбачається вбачається, що вони мають розбіжності.

Оригінал технічного паспорта на квартиру від 25.09.2007 року, наданий суду позивачкою, виготовлено комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» на бланку з Гербом України, у графі «Реєстраційний номер» проставлений номер № 682 пр. -168-3755 (т. 1 а. с. 17-18).

В технічному паспорті на квартиру від 25.09.2007 року, виготовленому тим же комунальним підприємством, копія якого надана приватним нотаріусом, графа «Реєстраційний номер» не заповнена, бланк технічного паспорту не містить Герб України ( т. 1, а. с. 62-63). Різниться і розташування відбитків печатки на цих технічних паспортах.

Додані до Звіту про оцінку майна, складеному оцінювачем Інституту незалежної експертної оцінки, фотознімки квартири за адресою: АДРЕСА_5 , копії яких надані суду приватним нотаріусом Грудницькою І.М., не збігаються з фактичним внутрішнім облаштуванням і оздобленням квартири та меблями, які знаходяться в квартирі, що свідчить про складення цього звіту без огляду квартири (т. 1, а. с. 66-74, т. 3 а. с. 176-179 ).

Також без огляду спірної квартири складено Звіт про незалежну оцінку – Висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки від 02.08.2017 р., складений ТОВ «Компанія «Парус», наданий приватному нотаріусу Качур О.М. під час оформлення і нотаріального посвідчення нею договору купівлі-продажу спірної квартири від 18 серпня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , та договору іпотеки №1625 від 18 серпня 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 і ПАТ «КРЕДОБАНК», що вбачається з досліджених судом доказів по справі ( т. 1 а. с. 147-173 ).

Реєстрація за ОСОБА_3 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року, підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ( т.1 а. с.225,226 ).

На підставі досліджених доказів і встановлених обставин (юридичних фактів) суд приходить до висновку, що квартира за адресою: АДРЕСА_7 вибула із власності позивачки ОСОБА_1 поза її волевиявленням. Договір купівлі-продажу спірної квартири від 27 грудня 2016 року укладений з ОСОБА_2 з використанням підроблених документів невстановленою особою, яка видала себе за позивачку.

Відповідно до ст. 317 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання майном належать власникові. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За загальним правилом, встановленим ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1–3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Оскільки квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_7 , вибула з власності позивачки поза її волевиявленням (вона не укладала договору купівлі-продажу від 27 грудня 2017 року), а договір купівлі-продажу, укладений з ОСОБА_2 27 грудня 2017 року від імені позивачки невстановленою особою, суперечить положенням Цивільного кодексу України, цей договір на підставі ст. 215 ЦПК України підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За недійсним правочином, особа не набуває права власності на майно.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У ч. 3 ст. 388 ЦК України передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

За нормою ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи встановлені судом обставини неправомірного вибуття квартири за адересою: АДРЕСА_7 із власності позивачки, вона як власник цього нерухомого майна має право витребувати його від ОСОБА_3 , який придбав квартиру за договором купівлі- продажу від 18 серпня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. в день укладення.

Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину за ч.1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою і шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року (справа № 6-605цс16), оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Враховуючи, що ОСОБА_3 згідно ст. ст. 330, 338 ЦК України не набув права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_7 і, відповідно, не мав права розпоряджатися цією квартирою, іпотечний договір № 1625 від 18.08.2017 р., укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Кредобанк» в забезпечення кредитного договору № 4854.030045 від 17 серпня 2017 року, як такий, що не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 317, 319 ЦК України, на підставі ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється, зокрема у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд не погоджується з доводами, викладеними у повноваженим представником відповідача ПАТ «Кредобанк» у відзиві на позовну заяву, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні. Позивачка до звернення з позовною заявою до суду вживала передбачених законом заходів для захисту її порушеного права власності. Позов пред`явлений ОСОБА_1 до суду в межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Згідно ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідачів на користь позивачки слід стягнути в рівних частках судові витрати в загальному розмірі 19984,50 грн., по 6661,50 грн. з кожного відповідача, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4864,10 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення доказів в розмірі 352,40 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн., витрат по оплаті судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 9420, 00 грн.,

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 77,141,211, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78), треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Грудницька Ірина Миколаївна ( АДРЕСА_4 ), приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Качур Оксана Миколаївна (65012, м. Одеса, вул. Нова, 8), третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 ), про визнання договорів недійсними та витребування майна , задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу квартири від 27 грудня 2016 року, укладений з ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Грудницькою Іриною Миколаївною за реєстровим № 1759, в якому ОСОБА_1 вказана у якості продавця квартири АДРЕСА_6 .

Витребувати у ОСОБА_3 (номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , та повернути квартиру АДРЕСА_6 у власність ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ).

Визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір № 1625 від 18.08.2017 року, укладений між ОСОБА_3 і Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур Оксаною Миколаївною, предметом якого є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 38,2 кв. м., житловою площею 18,4 кв. м.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) з ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) і Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», в рівних частках судові витрати в загальному розмірі - 19984,50 грн. , по 6661,50 грн. з кожного відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів (ч.6ст259 ЦПК України).

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2020 року.

Суддя