Ухвала суду № 90566431, 23.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10977/20

Провадження № 1-кп/947/980/20

УХВАЛА

23.07.2020 року

Колегія суддів Київського районного суду м. Одеси, у складі:

Головуючого судді – Прохорова П.А.,

суддів – Войтова Г.В., Іванчука В.М.

при секретарі – Гремалюк В.В.,

за участю:

прокурора – Книжник О.В.

захисників – Паука А.І.,Троянди О.В.,Радіонова О.Л.

представника потерпілого – Чумаченко Д.О.

потерпілих - ОСОБА_1

обвинувачених – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480000281 від 29.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, –

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160480000281 від 29.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу строку запобіжного заходу.

Крім того, до суду надійшло клопотання захисників Троянда О.В. та Корчагіна А.В., які діють в інтересах ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт у нічний час доби, з підстав, зазначених в письмовому клопотанні, на які вони посилалися в судовому засіданні.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання, вказавши, що на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та не відпали, для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків необхідно відмовити в задоволенні клопотання захисників та вважав за доцільне продовжити дію застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить їх належної процесуальної поведінки.

Потерпілий ОСОБА_1 та представник потерпілого Чумаченко Д.О. підтримали думку прокурора.

Захисник Паук А.І., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , заперечував проти продовження строків запобіжного заходу. Разом з тим просив суд не застосовувати запобіжний захід, що пов`язаний з триманням під вартою та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також, захисник пояснив, що прокурором не доведено та не підтверджено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України та обвинувачений не має жодного наміру переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Захисник Радіонов О.Л., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , заперечував проти продовження строків запобіжного заходу, просив обрати запобіжний захід такий, що не пов`язаний з позбавленням волі та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Також, захисник пояснив, що прокурором не доведено та не підтверджено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України та обвинувачений не має жодного наміру переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.

Захисники Троянда О.В. та Корчагін А.В., які діють в інтересах ОСОБА_2 , просили відмовити у клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що прокурором не доведено та не підтверджено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України та просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисників та просив задовольнити клопотання.

Вислухавши думку учасників провадження, оцінивши надані докази у сукупності, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Обвинувачений ОСОБА_4 знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні.

Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за доцільне продовжити до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави, у зв`язку з тим, що злочин скоєний із застосуванням насильства.

Вищевикладене свідчить про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених та обмеження їх прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Так, рішенням ЄСПЛ у справі Орловський проти України, засудженого за вчиненого ряду особливо тяжких злочинів, було встановлено порушення п.3 ст.5 Конвенції - право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення під час розгляду справи з гарантією явки в судове засідання.

Згідно рішень ЄСПЛ у справі ОСОБА_5 проти Росії ризик втечі не повинен оцінюватися тільки на підставі суворості покарання, яке може слідувати; ОСОБА_6 проти ОСОБА_7 - ризик втечі повинен оцінюватися в світлі таких факторів, як характер людини, його моральні принципи, наявність місця проживання і роботи, сімейні узи, будь-які інші зв`язки з країною, в якій ведеться його переслідування; справа Ньюмейстер проти Австрії - ризик втечі неминуче знижується з плином часу, проведеного в ув`язненні; Ідалов проти Росії, Гаріцкі проти Польщі, Храіді проти Німеччини, Іліжков проти Болгарії - серйозність майбутнього покарання є релевантною обставиною при оцінці небезпеки втечі обвинуваченого, сама по собі тяжкість звинувачення не може служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення, що також знайшло своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України» зазначено, що визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Щодо клопотання захисників Твоянда О.В. та Корчагіна О.В. колегія суддів вважає, що клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 обгрунтоване та підлягає задоволеню з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчинені злочину за епізодом розбійного нападу на автомобіль ТОВ "КВІК ПЕЙ" та повністю відшкодував завдану матеріальну та моральну шкоду за заявленими позовами, шляхом зарахування коштів на депозитний рахунок в розмірі 13 690 грн. та 22 372 грн. Доказом відшкодування матеріальної та моральної шкоди ТОВ "КВІК ПЕЙ" до клопотання про зміну запобіжного заходу долучені оригінали квитанцій. Також ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає у м. Одесі, одружений, на його утриманні знаходяться малоліній син ІНФОРМАЦІЯ_4 , позитивно характеризується, як за місцем роботи так і проживання, раніше не судимий.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що стороною обвинувачення не було доведено, що наявному ризику не можливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , серед яких, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи вік обвинуваченого ОСОБА_2 , його стану здоров`я, та з урахуванням викладеного в сукупності, керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 7 Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 року, суд приходить до висновку про те, що на даній стадії судового провадження запобіжний захід у виді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 314, 369-372, 392-395 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Строк ухвали про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) діб, до 21.09.2020 року, включно.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Строк ухвали про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) діб, до 21.09.2020 року, включно.

Клопотання захисників Троянда О.В., Корчагіна О.В. – задовольнити.

Змінити застосований до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби з 22:00 год до 06:00 год., зобов`язавши його носити електронний засіб контролю та не залишати житло у вказаний період часу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: за першою вимогою прибувати до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду та утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, якщо такий є, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Виконання ухвали суду та контроль за поведінкою обвинувачених покласти на Київський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за місцем проживання обвинуваченого.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України визначити строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом два місяця, тобто до 21.09.2020 року.

Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) діб, обчислюється з моменту її оголошення та припиняє свою дію 21.09.2020 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду в частині визначеною чинним законодавством.

Головуючий суддя Прохоров П. А.

Суддя Войтов Г.В.

Суддя Іванчук В.М.