Рішення № 90565435, 21.07.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020 справа № 914/69/20

За позовною заявою: Приватного акціонерного товариства “Сортнасіннєовоч-Львів”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівморепродукти”, м. Львів

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 550 000,00грн

Суддя У.І.Ділай

Секретар В.Д. Андрусик

За участю представників:

Від позивача: І.Ю. Сідловська - адвокат

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Сортнасіннєовоч-Львів” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівморепродукт” про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 550 000,00грн.

Ухвалою від 03.02.2020 відкрито провадження та призначено судове засідання на 25.02.2020.

Ухвалою від 25.02.2020 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 10.03.2020.

Ухвалою від 10.03.2020 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 31.03.2020.

31.03.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну предмета позову. Відповідно до поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача 550000,00грн безпідставно набутих грошових коштів, 111100,00грн інфляційних втрат, 38334,00грн 3% річних.

Ухвалою від 31.03.2020 продовжено строк розгляду підготовчого провадження та судове засіданні відкладено на 28.04.2020.

Ухвалою суду від 28.04.2020 підготовче засідання відкладено на 16.06.2020.

Ухвалою від 16.06.2020 заяву про зміну предмета позову прийнято до розгляду, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2020.

Ухвалою від 02.07.2020 розгляд справи відкладено на 21.07.2020.

16.07.2020 від представника позивача до суду надійшли письмові заперечення проти заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2020 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) та з посиланням на матеріали справи.

Представник відповідача в судове засідання 21.07.2020 не з`явився, однак направив клопотання про відкладення судового засідання.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами. А відтак клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання суд відхиляє.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

28 грудня 2016 року Приватним акціонерним товариством «Сортнасіннєовоч-Львів» здійснено безготівковий переказ грошових коштів в сумі 550 000 грн на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти».

На підтвердження зазначеного позивач долучив платіжне доручення № 1538 від 28.12.2016. В графі «призначення платежу» платником зазначено «Поворотна фінансова допомога згідно договору № 11/16 від 28.12.2016 Без ПДВ».

Як зазначив позивач, договір поворотної фінансової допомоги між ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» та ТОВ «Львівморепродукти» не був укладеним, що свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами.

З метою повернення грошових коштів, ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» 14.07.2017 надіслано на адресу ТОВ «Львівморепродукти» (79035. Львівська обл., м. Львів, вул. Липова Алея, буд. 5) вимогу про повернення грошових коштів від 13.07.2017.

10.08.2017 позивач повторно надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів від 13.07.2017.

За повідомленням позивача поштові відправлення із вимогами про повернення грошових коштів повернуто відділенням поштового зв`язку «Укрпошта» відправнику із зазначенням підстави: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із поясненнями представника позивача, між ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» та ТОВ «Львівморепродукти» не укладено договору поворотної фінансової допомоги, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору - грошові кошти в сумі 550000,00 грн є такими, що набуті ТОВ «Львівморепродукти» без достатніх правових підстав та в силу ст. 1212 ЦК України повинні бути поверну ті позивачу.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не повернув позивачу помилково перерахованих коштів. ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача 550000,00грн безпідставно набутих грошових коштів.

Крім того, позивач нарахував в порядку ст. 625 ЦК України 111100,00грн інфляційних втрат та 38334,00грн 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При зверненні до суду із позовом про стягнення з ТОВ «Львівморепродукти» перерахованих коштів в сумі 550000,00 грн ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» керується нормами ст. 1212 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Судом встановлено, що відповідач безпідставно отримав від позивача кошти, в зв`язку з чим станом на період звернення позивача до Господарського суду Львівської області, утворилась заборгованість в сумі 550000,00 грн, яка відповідачем на вимогу ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» не була повернута.

Зазначені обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи оригіналом платіжного доручення (оглянуті судом в судовому засіданні): № 1538 від 28.12.2016 на суму 550000,00 грн.

Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду. Проте подав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

В обґрунтуванні поданої заяви відповідач покликається на подану позивачем 31.03.2020 заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» просить стягнути уже грошові кошти в сумі 699 434, 00 грн (з яких 550 000 – безпідставно набуті кошти, 111 100 інфляційні втрати та 38 334 грн - 3% річних).

На думку відповідача 31.03.2020 позивач змінив предмет позову із стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 550 000 грн на стягнення коштів в сумі 699 434 грн. Відтак, ТОВ «Львівморепродукти» вважає, що змінивши предмет позову із стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 550 000,00 грн на стягнення грошових коштів в сумі 699 434, 00 грн, з 31.03.2020 позивач звернувся до відповідача з новою вимогою, тим самим пропустивши строк звернення до господарського суду з такою вимогою. Таке твердження відповідача ґрунтується на правовій позиції, викладеній в пункті 51 Постанови КГС ВС від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18, відповідно до якого зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

За твердженням відповідача останнім днем строку з яким позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 699 434, 00 грн (згідно з поданою позивачем і прийнятої судом заявою про зміну предмету позову) є 28.12.2019. В той же час, позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення коштів в сумі 699 434, 00 грн (заява про зміну предмету) - 30.03.2020, тобто з пропуском трьох річного строку звернення до суду.

Розглянувши подану відповідачем заяву та матеріали справи, оцінивши зібрані докази, господарський суд зазначає таке.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів повернення ТОВ «Львівморепродукти» спірних грошових коштів позивачу в розмірі 550000,00 грн.

Отже, отримані відповідачем грошові кошти в сумі 550000,00 грн є такими, що отримані ним без достатніх правових підстав та підлягають поверненню позивачу.

Стосовно заяви про застосування наслідків спливу позовної давності слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на положення ст. 253 ЦК України, обов`язок відповідача з повернення безпідставно набутих грошових коштів виникає з наступного дня після настання безпідставного збагачення, тобто з 29.12.2016, відтак, першим днем строку позовної давності є - 29.12.2016, останній день строку позовної давності припадає на 29.12.2019.

Отже, з огляду на положення ст.ст. 253, 261 ЦК України, останнім днем строку позовної давності за вимогою про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, отриманих відповідачем 28.12.2016 - є 29.12.2019.

ПрАТ «Сортнасіннєовоч-Львів» подано позовну заяву до Господарського суду Львівської області про стягнення з ТОВ «Львівморепродукти» безпідставно набутих грошових коштів 28.12.2019 через відділення поштового зв`язку № 19 у м. Львові.

Таким чином позовна заява подана позивачем 28.12.2019 - в межах трьохрічного строку позовної давності та вимога про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 550 000.00 грн, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, залишилася незмінною.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 111 100,00грн інфляційних втрат та 38334,00грн 3% річних суд зазначає наступне.

Аналіз ст. 1212 ЦК України вказує на те, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжує такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.04.2018 у справі №922/438/17.

У постанові № 127/15672/16-ц від 08.11.2019 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, в якому зазначено, що аналіз змісту норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

З огляду на наведене, у Господарського суду Львівської області відсутні правові підстави для застосування позовної давності в цьому спорі. Натомість наявні підстави для стягнення з відповідача нарахованих на кошти в сумі 550000,00грн згідно із статтею 625 ЦК України заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки відповідні грошові кошти не повернуті відповідачем позивачу, незважаючи на його вимогу.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних нарахувань, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 111 100,00грн інфляційних втрат, 38334,00грн 3% річних за період з 01.09.2017 по 27.12.2019 -підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівморепродукти” (79035, м.Львів, вул. Липова Алея, 5, ідентифікаційний код 25236666) на користь Приватного акціонерного товариства “Сортнасіннєовоч-Львів” (79019, м. Львів, пр. В.Чорновола, 45А, корп. 13, ідентифікаційний код 00492302) 550000,00 грн безпідставно набутих грошових коштів, 111100,00грн інфляційних втрат, 38334,00грн 3% річних та 10491,51грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 24.07.2020.

Суддя У.І. Ділай