Рішення № 90564972, 01.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2020Справа № 910/16581/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Ветеранів, будинок 2; ідентифікаційний код 24982002)

до Акціонерного товариства "Банк інвестицій і заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 83-Д; ідентифікаційний код 33695095)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера" (53207, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. 50-років НЗФ, буд. 74; ідентифікаційний код 38709835)

про стягнення 161 989, 08 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Єфремова І.В.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Західне територіальне квартирно-експлуатаційного управління з позовом до Акціонерного товариства "Банк інвестицій і заощаджень" про стягнення заборгованості в розмірі 161 989, 08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Астера" 05.07.2018 був укладений договір підряду № 208, виконання якого в свою чергу було забезпечено гарантією відповідача від 26.06.2018 № 12004/18-ГВ на суму 161 989, 08 грн.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Астера" не виконало умови вказаного вище договору, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача суму передбачену гарантією відповідача в розмірі 161 989, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 позовну заяву Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів направлення (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення в цінний лист, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку направлення відповідачу у справі копії позовної заяви і доданих до неї документів; докази сплати судового збору в розмірі 2 429, 84 грн.

13.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління на усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази направлення копії позовної заяви відповідачу та докази сплати судового збору в розмірі 2 429, 84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

29.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог у зв'язку з наступним: банківська гарантія підписана не уповноваженою особою та не скріплена печаткою позивача; зміст вимоги позивача не містить обставин порушення принципалом зобов'язань передбачених договором.

Відтак, відповідач стверджує, що позивачем не доведено та не обґрунтовано підстав та обставин, за яких відповідач зобов'язаний задовольнити таку вимогу позивач.

29.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера", оскільки саме невиконання вказаним товариством умов договору підряду № 208 на виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування № 1 за адресою: Закарпатська область, м. Мукачеве, військове містечко № 12 від 05.07.2018 призвело до виникнення необхідності сплати відповідачем на користь позивача гарантійної суми згідно банківської гарантії № 12004/18-ГВ в розмірі 161 989, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 клопотання Акціонерного товариства "Банк інвестицій і заощаджень" про залучення до участі у справі третьої особи задоволено та залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера".

17.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із запереченнями відповідача, оскільки лист-вимога була підписана уповноваженою на те особою та була оформлено належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства.

Також позивач зазначає, що у листі - вимозі міститься суть невиконаного принципалом зобов'язання, що відповідно останнім не оспорюється та встановлено судовим рішенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2020.

10.03.2020 до Господарського суду міста Києва електронною поштою надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких остання заперечує щодо задоволення позовних вимог оскільки гарантією передбачено саме невиконання принципалом умов договору.

Крім того, третя особа у своїх поясненнях зазначає, що посилання позивача на рішення № 907/111/19, в якому встановлено факт невиконання даним товариством договору підряду є незрозумілим, оскільки дане рішення законної сили не набрало, а тому такі доводи позивача є передчасними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Судове засідання призначено на 01.04.2020.

16.03.2020 до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв'язку повторно надійшли пояснення третьої особи.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину введений на території України Кабінетом Міністрів України, ухвалою Господарського суду від 01.04.2020 судове засідання відкладено на 20.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 судове засідання відкладено на 10.06.2020.

09.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 судове засідання відкладено на 01.07.2020.

У судовому засіданні 01.07.2020 у зв'язку із неявкою позивача, відсутністю будь-яких клопотань щодо поважності причин такої неявки, суд дійшов висновку здійснювати подальший розгляд справи без участі представника останнього у зв'язку з чим зазначив позовні вимоги позивача та мотиви їх обґрунтування.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, поважності причин такої неявки суду не повідомив.

01.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Однак, суд зазначає, що вказане клопотання судом не розглядалося, оскільки, воно надійшло уже після судового засідання, яке було призначене на 10:30. Із програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що дане клопотання зареєстроване в базі лише 15:45:25.

Відтак, суд звертає увагу сторін, що станом на 01.07.2020 при оголошенні судом вступної та резолютивної частини рішення дане клопотання було відсутнє в матеріалах справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 01.07.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.07.2018 між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера" укладено договір підряду № 208 на виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування № 1, в/м № 12, м. Мукачеве, Закарпатської області, відповідно до умов якого замовник - Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління доручає, а генпідрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера" забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із "Будівництво будівлі казарми поліпшення планування № 1, в/м № 12, м. Мукачеве, Закарпатської області", за адресою: Закарпатська область, м. Мукачеве, військове містечко № 12, вул. І. Зріні, 153, за виконується за рахунок коштів Держаного бюджету України.

На виконання вищевикладеного, з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера" (принципал) зобов'язань за договором Акціонерним товариством "Банк інвестицій і заощаджень" 26.06.2018 надано Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню (бенефіціар) банківську гарантію № 12004/18-ГВ, відповідно до умов якої відповідач (гарант) безумовно і безвідклично зобов'язується протягом п'яти днів сплатити бенефіціару суму у розмірі 161 989, 08 грн після отримання від бенефіціара письмової вимоги, з посиланням на цю гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара, якщо у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити має бути виплачена бенефіціару у зв'язку з невиконанням принципалом своїх зобов'язань у відповідно до договору із зазначенням обставин порушення принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором.

Така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 01 листопада 2019 року (включно) та направлятися гаранту рекомендованим листом або кур'єрською поштою.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем під час здійснення контролю та технічного нагляду за виконанням робіт відповідно до пп. 6.2.2 договору підряду № 208 від 05.07.2018 було встановлено, що генпідрядником (третя особа) порушується строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного у пп. 5.1.1. договору, а саме порушується термін завершення виконання робіт по об'єкту будівництва.

Відтак, у зв'язку з невиконанням свої зобов'язань за договором, замовник (позивач) у відповідності до пп. 6.2.1 та 6.2.1.2 достроково розірвав договір в односторонньому порядку.

Оскільки принципалом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера" порушено зобов'язання за договором підряду № 208 від 05.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлено письмову вимогу від 24.01.2019 № 303/23/3/ТК/371 щодо сплати банком суму гарантії в розмірі 161 989, 08 грн.

Водночас, відповідач у своєму відзиві, заперечуючи щодо заявлених позивачем позовних вимог, зазначає наступне.

28.01.2019 відповідачем було отримано лист-вимогу позивача від 24.01.2019 № 303/23/3/ТК/371.

Керуючись Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідач перевірив вимогу позивача на належне представлення та встановив, що вимога не відповідає умовам гарантії № 12004/18-ГВ від 26.06.2018 у зв'язку з тим, що остання підписана - Заступником начальника управління Головним інженером Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління ОСОБА_1, в той час як згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.01.2019 уповноваженим підписантом був ОСОБА_3

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що вимога позивача не була скріплена печаткою Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління і надає до матеріалів справи відповідну копію лист-вимогу позивача від 24.01.2019 № 303/23/3/ТК/371 без відбитку відповідно печатки.

Також відповідачем вказано, що зміст вимоги позивача не відповідає умовам гарантії щодо необхідності та достатності інформації, яка має міститися у такій вимозі, оскільки дана вимога не містить обставин порушення принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором, а сам позивач лише посилається на п. 5.1. договору підряду, стороною якого відповідач не є.

Відтак, відповідач вказує, що позивачем не доведено та не обґрунтовано підстав та обставин, за яких відповідач зобов'язаний задовольнити вимогу, яка не відповідає умовам гарантії та становить неналежне представлення.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України вказують, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Суд зазначає, що відповідальність гаранта перед кредитором носить грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов'язання гарант повинен сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ 15.12.2004 № 639 (надалі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до п. 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.

Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Суд зазначає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов'язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов'язання носить самостійний, автономний характер по відношенню до основного зобов'язання.

Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Таким чином, зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред'явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов'язання.

У той же час, статтею 565 ЦК України визначене право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора. Зокрема, згідно з ч. 1 вказаної статті гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Також частинами 2, 3 статті 563 ЦК України встановлено, що вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Суд дослідивши наявну в матеріалах справи копію банківської гарантії № 12004/18-ГВ від 26.06.2018 зазначає, що основними підставами для виплати гарантійного забезпечення є:

1) направлення вимоги про сплату гарантії не пізніше, ніж 01.11.2019 рекомендованим листом або кур'єрською поштою. У вимозі має бути вказана сума, яка підлягає виплаті бенефіціару та зазначення обставин порушення принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором;

2) вимога має бути підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара (позивача).

Як зазначалося вище, позивач у зв'язку із невиконання третьої особою умов договору підряду звернувся до відповідача із листом вимогою № 303/23/3/ТК/371 від 24.01.2019 щодо сплати коштів (гарантії) в розмірі 161 989, 08 грн.

Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази направлення даної вимоги на адресу відповідача в тому числі направлення її рекомендованим листом або кур'єрською поштою, проте враховуючи, посилання відповідача у відзиві на отримання даної вимоги 28.01.2019 та не заперечення відповідачем вказаної обставини, суд дійшов висновку, що факт направлення позивачем на адресу відповідача вимоги не заперечується.

Із наданої позивачем копії листа-вимоги № 303/23/3/ТК/371 від 24.01.2019 вбачається, що остання підписана заступником начальника управління-Головним інженером Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління ОСОБА_1, підпис якого скріплений печаткою Західного ТКЕУ (бенефіціара).

Що стосується повноважень даної особи на підписання листа-вимоги суд зазначає, що за змістом ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває та здійснює свої цивільні права та обов'язки через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що ОСОБА_1 не є уповноваженою особою, яка має підписувати лист-вимог, оскільки станом на 24.01.2019 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такою уповноваженою особою був ОСОБА_3.

Позивач в заперечення даних обставин, посилаючись на абз. 3 п. 11 Положення про Західне ТКЕУ, затверджене наказом начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 232 від 12.07.2018, вказує, що у разі відсутності начальника Західного ТКЕУ, його обов'язки виконує заступник або призначена начальником інша посадова особа, а тому полковник ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника начальника управління Західного ТКЕУ, виконував обов'язки начальника Західного ТКЕУ поки відповідно до наказу Міністра оборони України № 283 від 24.05.2019. на посаду начальника даного територіального управління не був призначений полковник ОСОБА_3

У матеріалах справи наявний витяг з наказу начальника Головного КЕУ ЗС України № 132 від 06.06.2019, з якого вбачається, що полковник ОСОБА_3 був призначений на посаду начальника Західного ТКЕУ згідно з наказом Міністра оборони України № 283 від 24.05.2019 та прийняв посаду, справи і приступив до виконання службових обов'язків за посадою лише з 06.06.2019, тобто після підписання 24.01.2019 вимоги бенефіціаром.

Водночас, згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату підписання вимоги № 303/23/3/ТК/371 від 24.01.2019, керівником Західного ТКЕУ зазначений ОСОБА_2 (з 17.04.2009).

Доказів того, що ОСОБА_2 на час підписання вимоги № 303/23/3/ТК/371 від 24.01.2019 р. не виконував обов'язків начальника Західного ТКЕУ або був відсутній, а на час своєї відсутності начальником територіального управління було призначено заступника начальника управління-головного інженера ЗТКЕУ ОСОБА_1, позивачем суду не надано.

Також позивачем не надано суду Положення про Західне ТКЕУ, затверджене наказом начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 232 від 12.07.2018, з якого вбачалось би, що у разі відсутності начальника Західного ТКЕУ, його обов'язки виконує заступник або призначена начальником інша посадова особа, а тому посилання позивача на вказане Положення є необґрунтованим.

У той же час, в матеріалах справи наявний примірник вказаної вимоги, отриманий відповідачем 28.01.2019, оригінал якої був досліджений у судовому засіданні, де міститься підпис тієї ж посадової особи ОСОБА_1, проте, без відбитку печатки бенефіціара на підписі вказаної особи.

Позивач, не заперечуючи направлення відповідачу вимоги без засвідчення підпису печаткою Західного ТКЕУ, зазначив, що дана обставина (скріплення печаткою) є додатковою умовою, зазначеною у гарантії, та не може відігравати вирішальну роль для виплати суми гарантійного забезпечення.

Однак, суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки у банківській гарантії № 12004/18-ГВ від 26.06.2018, яка за своєю правовою природою є договором, наявна умова щодо скріплення підпису уповноваженої особи на вимозі відбитком печатки бенефіціара. А тому, її відсутність на вимозі № 303/23/3/ТК/371 від 24.01.2019, є прямим порушенням умов гарантії.

Також судом встановлено, що лист-вимога бенефіціара не містила викладу конкретних обставин порушення принципалом (третьою особою) своїх зобов'язань, передбачених договором підряду. Зазначення позивачем, що генпідрядником більше, ніж на 20 календарних днів порушений строк завершення виконання робіт по І етапу, який визначений у п. 5.1 договору, є лише вказівкою, що строк виконання І етапу робіт генпідрядником не дотриманий, без конкретизації обставин порушеного зобов'язання, перелік яких зазначено п. 5.1. договору (земляні роботи, улаштування фундаменту, улаштування монолітного поясу по фундаменту і т.д).

Додатково суд вважає за доцільне зазначити, що посилання позивача на встановлені судом обставини порушення зобов'язань генпідрядника (третьої особи), що стосувались попередньої оплати за договором підряду № 208 від 05.07.2018 не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу, оскільки, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019 у справі № 907/106/19, на яке посилався позивач, як на встановлений факт неналежного виконання основного зобов'язання, не набрало законної сили.

Крім того суд звертає увагу позивача, що як вбачається із відзиву на позовну заяву, останній не був позбавлений можливості повторно звернутися до відповідача з вимогою оформленою відповідно до вимог чинного законодавства та умов, передбачених гарантією, оскільки про описані вище факти невідповідності вимоги відповідач повідомив позивача листом від 15.02.2019 № 05-1/2/810, копія якого міститься в матеріалах справи.

Частиною 1, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо виплати суми гарантії в розмірі 161 989, 00 грн позивачу за листом - вимогою № 303/23/3/ТК/371 від 24.01.2019 є правомірною, оскільки, остання не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам гарантії № 12004/18-ГВ від 26.06.2018, а тому вимога позивача не підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (79007, Львівська обл., місто Львів, вул. Ветеранів, будинок 2; ідентифікаційний код 24982002) до Акціонерного товариства "Банк інвестицій і заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 83-Д; ідентифікаційний код 33695095), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Астера" (53207, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. 50-років НЗФ, буд. 74; ідентифікаційний код 38709835) про стягнення 161 989, 08 грн - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.07.2020

Суддя Д.О. Баранов