Ухвала суду № 90563744, 23.07.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5488/20

Провадження №2-з/359/75/2020

УХВАЛА

23 липня 2020 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., розглянувши заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомого майна,

встановив:

1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.

1.1. АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з вказаною заявою та посилається на те, що ним до Бориспільського міськрайонного суду пред`явлений позов про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, укладеного 20 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2719; а також скасування рішення №33044945 від 20 грудня 2020 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 може в будь-який час відчужити цей об`єкт нерухомого майна у власність інших осіб. В такому випадку АТ «Райффайзен Банк Аваль» буде змушений додатково звертатись до суду з позовом про визнання недійсним правочину з відчуження спірного житлового будинку. Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист прав позивача. Тому АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить суд накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1

1.2. АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав достатньо доказів для розгляду питання про забезпечення позову. На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

2. Обставини, встановлені судом, та зміст процесуальних правовідносин.

2.1. В липні 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» пред`явив до Бориспільського міськрайонного суду позов (а.с.5-9) та просить: визнати недійсним договір дарування житлового будинку, укладений 20 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В. та зареєстрований в реєстрі за №2719; а також скасувати рішення №33044945 від 20 грудня 2020 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок

АДРЕСА_2 . Процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

3. Норми процесуального права та стала судова практика, якими керується суд при розгляді заяви про забезпечення позову.

3.1. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

3.2. Згідно з ч.3 ст.150 цього Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

3.3. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

3.4. Як вбачається з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви про забезпечення позову.

4.1. Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №215722296 від 9 липня 2020 року (а.с.22-24) вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутній запис про накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 . Тому ОСОБА_2 має можливість в будь-який час відчужити вказаний об`єкт нерухомого майна у власність інших осіб. В такому випадку АТ «Райффайзен Банк Аваль» буде змушений додатково звертатись до суду з позовом про визнання недійсним правочину з відчуження спірного житлового будинку. Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходу забезпечення позову ускладнить ефективний захист прав позивача.

4.2. Крім того, предметом спору за пред`явленим позовом є житловий будинок АДРЕСА_1 . Ця обставина свідчить про те, що захід забезпечення позову у виді накладення обтяження на вказаний об`єкт нерухомого майна є співмірним із заявленими позовними вимогами

4.3. Безумовно, накладення арешту на житловий будинок призведе до втручання держави у право ОСОБА_2 на мирне володіння його майном. Водночас, таке втручання є не тільки виправданим, але й конче необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства та запобігання виникнення нових спорів. Такі цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Крім того, арешт житлового будинку полягає у позбавленні ОСОБА_2 можливості лише розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна. Водночас, відповідач зберігає за собою право повноцінно користуватись та володіти ним. Це свідчить про те, що накладення арешту на його житловий будинок не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги, передбачені ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5. Висновок суду.

5.1. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення пред`явленого позову допустимо накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .

Стягувач: акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, розташовується за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Боржник: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Ухвала суду може бути оскаржена відповідачами до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня постановлення судового рішення. Однак оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання. Крім того, відповідачі мають право подати заяву про скасування заходу забезпечення позову в порядку, передбаченому ст.158 ЦПК України.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець