Рішення № 90559748, 22.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020 Справа №607/10251/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,

у присутності: позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2673235 від 12 червня 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., та закриття провадження у справі.

Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

В постанові зазначено, що 12 червня 2020 року близько 09 год. 01 хв. по вул. Руській, 22 у м. Тернополі ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Elantra», проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3.ґ. ПДР України.

Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час здійснення ним маневру перетину перехрестя горів зелений миготливий сигнал світлофора, який дозволяв рух, але під час перетину перехрестя на світлофорі загорілося жовте світло, у зв`язку з чим він, керуючись правилами дорожнього руху, закінчував маневр. Також, зазначає, що з урахуванням дорожньої обстановки і враховуючи, що він рухався з дозволеною швидкістю 40-50 км./год., не мав можливості зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10. ПДР, в той момент коли загорівся жовтий сигнал світлофору, не вдаючись до екстреного гальмування, тому він і продовжив рух далі.

Ухвалою судді від 13 липня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 286 КАС України, з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 22 липня 2020 року об 11 год.

20 липня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, зміст якого зводиться до того, що позивачем на місці розгляду адміністративної справи було стверджено, що жовтий сигнал світлофора не забороняє рух транспортних засобів, забороняючий сигнал світлофора лише червоний, а відтак йому можна було здійснювати рух на жовтий сигнал світлофора. Крім цього, представником відповідача до матеріалів справи долучено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.

Позивач а судовому засіданні позов підтримав з викладених у позовній заяві мотивів.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що 22 липня 2020 року у Тернопільському окружному адміністративному суді призначений розгляд справи №500/1387/20, відповідачем у якій також є Управління патрульної поліції в Тернопільській області. Однак, із долученої до клопотання копії ухвали вбачається, що розгляд цієї справи призначений на 10 год., крім цього, не долучено доказів про неможливість забезпечення для участі у справі іншого представника. Тому суд вважає зазначені причини неявки представника відповідача в судове засідання неповажними, відтак підстави відкладення розгляду справи, з урахуванням поданого відзиву і скорочених строків розгляду такої категорії справи, відсутні. З цих підстав відповідно до ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2673235 від 12 червня 2020 року, винесеної інспектором 1 батальйону 2 роти УПП в Тернопільській області лейтенантом поліції Кривокульською Оксаною Русланівною , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Як убачається з зазначеної постанови, 12 червня 2020 року близько 09 год. 01 хв. по вул. Руській, 22 у м. Тернополі ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3.ґ. ПДР України.

В постанові зазначено, що до неї додається відео ВО00087.

Зазначені відеозаписи переглянуті в судовому засіданні, проте факту вчинення порушення, зокрема проїзду позивача автомобілем на жовтий сигнал світлофора, на них не зафіксовано. Вказані відеоматеріали записані з нагрудних камер поліцейських вже після зупинки автомобіля на їх вимогу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність задовольнити позов з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення водієм транспортного засобу правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника та ряд інших порушень.

Відповідно до п. п. 8.7.3.ґ. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно з п. 8.10. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62, якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до п. 8.11. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10. ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтвердив у судовому засіданні, під час здійснення ним маневру перетину перехрестя горів зелений миготливий сигнал світлофора, який дозволяв рух, але під час перетину перехрестя на світлофорі загорілося жовте світло, у зв`язку з чим він не мав можливості зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10. ПДР, в той момент коли загорівся жовтий сигнал світлофору, не вдаючись до екстреного гальмування, тому він і продовжив рух далі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначалося, в оскаржуваній постанові вказано, що до неї додається відео ВО00087.

З переглянутих у судовому засіданні зазначених відеозаписів установлено, що ними не зафіксовано, що позивач мав можливість, не вдаючись до екстреного гальмування, зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10. ПДР.

Відеозапису з автореєстратора чи будь-яких інших доказів, на яких зафіксований факт порушення, чи які б безпосередньо доводили вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем не надано.

Проїзд на «жовтий» заборонний сигнал світлофора є можливим у виключних випадках, зокрема водіями, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10. ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, відповідно до п. 8.11. ПДР.

З позовної заяви вбачається, що саме такі дії вчинив позивач, про що він зазначав працівникам поліції.

Жодних доказів на спростування вказаних доводів, як і прямих доказів, які б підтверджували, що позивач мав можливість, не вдаючись до екстреного гальмування, зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10. ПДР, судом не здобуто.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, яка регламентує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом установлено, що оскаржувану постанову не обгрунтовано належними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги ст. 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не виконані.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП і закритття справи про адміністративне правопорушення.

З цих підстав позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 286, 295, 297, п. п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2673235 від 12 червня 2020 року, винесену інспектором 1 батальйону 2 роти УПП в Тернопільській області лейтенантом поліції Кривокульською Оксаною Русланівною , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код ЄДРПОУ 40108720.

Головуючий суддяН. М. Сташків