Рішення № 90559121, 17.07.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2166/20

Провадження № 2/591/1706/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.06.2019 року о 12-40 год. в м. Суми на перехресті вул. Харківська та вул. СКД, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia A7 н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 спричинені значні механічні пошкодження. Вина ОСОБА_2 підтверджена постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12.06.2019 року. Цивільно-правова відповідальність власника Skoda Octavia A7 н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП забезпечена полісом № AM/9908998 , укладеним з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант». Тому 05.06.2019 року позивачем була написана заява на виплату страхового відшкодування за фактом ДТП від 03.06.2019 року та подані усі необхідні документи страховику. У зв`язку з тим, що позивач зі страховиком не дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування, він був вимушений звернутися до незалежного судового експерта. 17.07.2019 року на замовлення позивача старшим судовим експертом Строкалісом Г.М . Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса був складений висновок експертного автотоварознавчого дослідження №1196. У висновку експерт зазначив, що ринкова вартість легкового автомобіля марки Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 без врахування пошкоджень після ДТП від 03.06.2019 року, станом на 03.06.2019 року складає 129170,00 грн.. Вартість відновлювального ремонту вищевказаного транспортного засобу згідно Висновку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 146245,51 грн.. Згідно Договору купівлі-продажу 5341/2019/1629783 транспортний засіб Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 було продано у стані, що залишився після ДТП за 37000,00 грн.. Страховик виплатив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 56306,56 грн.. Дана сума не була узгоджена з позивачкою, у відповідності до п. 36.2 Закону України «Про обов`якове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Страховик не звернув увагу на висновок №1196, який був доданий до заяви про виплату страхового відшкодування. Вважає, що таким чином страховик бажав мінімізувати свої витрати та частково позбавити його права на відшкодування шкоди. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №1196 ринкова вартість транспортного засобу складає 129170,00 грн., транспортний засіб Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 було продано після ДТП за 37000,00 грн. (129170,00-37000,00=92170,00грн). Згідно полісу АМ/9908998 розмір франшизи складає 500,00грн.. Враховуючи ту обставину, що ліміт страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну за полісом ОСЦПВВНТЗ становить 100000,00 грн, страховик мав виплатити позивачу: 129170,00-37000,00-500=91670,00 грн.. Натомість страховик сплатив всього 56306,56 грн.. Різниця, яку страховик повинен сплатити, це 91670,00 грн-56306,56 грн= 35363,44 грн.. Позивач звертався до ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування ще 17.09.2019 року. Відрахувавши 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», повинна була виплатити страхове відшкодування до 16.12.2019 року. Таким чином, ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» повинна сплатити пеню з розрахунком подвійної облікової ставки Національного банку України, а саме: 2685,08 грн.. Внаслідок ДТП автомобіль позивача був знищений. Експертом було встановлено, що матеріальний збиток складає більше вартості самого автомобіля. Таким чином, неправомірними діями відповідача була завдана шкода, і знищене майно позивача. Майже рік позивач вимушений був витрачати на захист свого права і зараз йому доводиться вже в цивільному порядку звертатися для відшкодування завданої шкоди, за час розгляду якого реальний розмір відшкодування завданого збитку знеціниться. Відсутність можливості скористатися власним транспортним засобом створювало додаткові складнощі в раціональному використанні вже спланованого часу, потребі у використанні додаткового транспорту, часу на його пошук, додаткових витрат. Враховуючи ступінь та обсяг душевних страждань, розмір моральної шкоди позивачка оцінює в 20000,00грн..

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кузнецов А.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, про обставини справи пояснив, як зазначено вище. Просить суд позов задоволити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме франшизу в розмірі 500,00 грн., але вимоги щодо стягнення моральної шкоди вважає недоведеними та не визнає їх повністю.

Представник відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначивши, що шкоду ними було відшкодовано у повному обсязі. Позивач звернувся 05.06.2019 року з повідомленням про ДТП, після чого був здійсненний огляд автомобіля та складено аварійний сертифікат №48-D/55/3 і аварійний сертифікат №98-D/56/3, де вказано, що ринкова вартість Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 становить 100096,22 грн., відновлювальний ремонт 223119,79 грн., і автомобіль вважається фізично знищеним, вартість автомобіля після ДТП - 43289,66 грн. і власнику відшкодована різниця у вартості автомобіля до та після ДТП. Тобто 100096,22 - 43289,66 = 56806,56 грн., що за вирахуванням франшизи складає 56306,56 грн. - саму ту суму, яку страховик сплатив. Позивач під час складання заяви про страхове відшкодування погодився з розрахунком ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» і тому на думку його представника відсутні підстави для задоволення позову.

23.04.2020 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрите провадження по справі і призначено до розгляду на 12.06.2020 року. Справа слуханням відкладалася.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховий поліс це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п. 1.8. «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Між ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/9908998 від 31.01.2019 року, яким був забезпечений транспортний засіб Skoda Octavia A7 н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12.06.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у ДТП від 03.06.2019 року та вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 на час ДТП була власником транспортного засобу Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, доданого до Висновку експертного авто товарознавчого дослідження №1196 від 17.07.2019 року.

Аварійним комісаром ОСОБА_4 було складено аварійні сертифікати №48-D/55/3 і №98-D/56/3, якими встановлено, що вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням зносу, становить 223119,79 грн., вартість транспортного засобу на дату ДТП становить 100096,22 грн., а вартість пошкодженого після ДТП Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 становить 43289,66 грн..

Позивач під час звернення до ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» з заявою про страхове відшкодування від 05.06.2019 року погодився на спосіб та розмір збитку, розрахований страховиком (а.с. 59).

В той же час суд критично відноситься до такої згоди.

Як було встановлено в судовому засіданні на час складання позивачем такої заяви ніякого розрахунку не існувало, а аварійні сертифікати №48-D/55/3 і №98-D/56/3 з`явилися вже пізніше.

Всі наступні дії позивача про призначення судової експертизи свідчать про те, що узгодження страхового відшкодування не відбулося.

Згідно ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

Заява про страхове відшкодування від 05.06.2019 року (а.с. 59) не містить змісту майнової вимоги.

Згідно ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Велика палата Верховного суду в справі №522/1029/18 від 18.12.2019 року в п.67 зробила наступний правовий висновок: ч. 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

17.07.2019 року старшим судовим експертом Строкалісом Г.М . Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса був складений висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1196, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданої власникові автомобіля Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 , станом на дату скоєння ДТП 03.06.2019 року, дорівнює вартості автомобіля і складає 129170,00 грн..

17.09.2019 року ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» отримало від позивача заяву про виплату страхового відшкодування разом з висновком експерта №1196, у якій позивачка вже зазначила зміст майнової вимоги у розмірі 35363,44 грн. та докази такого розміру.

Згідно п.36.2 ст.36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як встановлено ст.25 Законом України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

26.07.2019 року ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» склало страховий акт №ЦВ/19/2766, згідно якому розмір страхового відшкодування становить 56306,56 грн..

Після отримання страховою компанією заяви позивача від 17.09.2019, відповідач не врахував надані докази змісту майнових вимог і жодних дій з перерахунку страхового відшкодування не вчиняв, лише 13.10.2019 на адресу позивача направлено лист, яким повідомлено про прийняте раніше рішення про сплату страхового відшкодування відповідно до страхових сертифікатів №48-D/55/3 і №98-D/56/3 №3-03 в розмірі 56306,56грн..

Стаття 22 ЦК України визначає, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України передбачає, що у разі якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, то її відшкодування відбувається на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є економічно необгрунтваним, витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. У такому разі власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди.

Під час розгляду справи, представник позивачки спростував наведені відповідачем ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» розрахунки, зокрема щодо ринкової вартості транспортного засобу, та довів належними і допустимими доказами іншу ринкову вартість спірного автомобіля до моменту ДТП та його вартість безпосередньо після ДТП, а також розмір завданої в результаті ДТП майнової шкоди на суму 92170,00 грн. (відповідно до висновку експерта №1196 автотоварознавчого дослідження ринкова вартість транспортного засобу складає 129170,00 грн., вартість транспортного засобу після ДТП 37000,00грн., (129170,00-37000,00=92170,00 грн.).

Посилання страхової компанії на невідповідність розміру продажу транспортного засобу після ДТП в розмірі 37000,00 грн. розрахунку за аварійним сертифікатом у розмірі 43289,66 грн. суд знаходить непереконливим після ретельного дослідження наданих доказів сторонами.

Сам аварійний комісар ОСОБА_4 автомобіль не оглядав, що підтверджено представником страхової компанії в судовому засіджанн і був оглянутий іншою особою. А.с. 75 містить відомості, які були використані аварійним комісаром ОСОБА_4 під час розрахунку вартості автомобіля в пошкодженому стані. ОСОБА_4 були використані відомості вартості залишків автомобілів у розмірі 33900 грн. від 10.06.2019 року, у розмірі 52100 грн. від 25.08.2018 року, у розмірі 49500 грн. від 21.11.2018 року, у розмірі 44300 грн. від 20.01.2019 року, у розмірі 39100 грн. від 26.06.2019 року.

Більш наближеними датами до ДТП є саме розмір 33900 грн. від 10.06.2019 року та 39100 грн. від 26.06.2019 року.

Крім того, згідно п. 7.19 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна №142/5/2092 від 24.11.2003 року, у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ.

Аварійним комісаром не використовувалася інформація продажу автомобіля Fiat Doblo, н.з. НОМЕР_2 в пошкодженому стані після ДТП за 37000 грн..

Верховний суд у своїй постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17 зробив висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тому суд вважає розмір вартості автомобіля в пошкодженому стані, за яким позивач продала автомобіль, реальним розміром вартості втраченого майна.

Згідно полісу АМ/9908998 розмір франшизи складає 500,00 грн.. Враховуючи це страховик мав виплатити позивачу: 92170,00грн-500,00грн=91670,00грн, натомість страховиком було виплачено 56306,56 грн., тому ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» має сплатити ще 35363,44 грн. (91670,00 грн-56306,56 грн.).

Згідно п.36.5 ст.36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Так, відповідачем отримано заяву позивача про виплату страхового відшкодування 17.09.2019 року, тобто з 17.12.2019 року нараховуються пеня з розрахунком подвійної облікової ставки Національного банку України, а саме: 2685,08 грн..

Таким чином, стягненню з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» на корить ОСОБА_1 підлягає: 35363,44 + 2685.08 = 38048,52 грн..

Згідно п. 36.6 Закону ОСОБА_2 має бути компенсована сума франшизи, яка передбачена договором страхування у розмірі 500 грн..

Крім того, відповідно до ч. 1, п. 9 ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за відшкодуванням моральної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Неправомірними діями ОСОБА_2 було пошкоджено майно позивача, вина відповідача встановлена постановою суду від 12.06.2019 року, що відповідає підставам для відшкодування моральної шкоди.

Хоча відповідач ОСОБА_2 і вважає, що відсутні докази моральної шкоди, сам він повідомив суду, що пошкодження його власного автомобіля в ДТП справило особисто на нього неабияке потрясіння.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надав роз`яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Як роз`яснено в п.9 Постанови, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуючи характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілих, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, при визначенні розміру моральної шкоди.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судом визнано презумпцію моральної шкоди, що полягає у тому, що у разі порушення майнових або немайнових прав, «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку, людина відчуває страждання (моральну шкоду).

У відповідності до ст. 82 ЦПК обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Враховуючи те що майно позивача, а саме автомобіль був знищений, внаслідок чого позивач позбавлений був можливості використовувати належне йому майно, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, при цьому, виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, характеру та обсягу душевних страждань позивача, їх тривалості, вимушеності змін в житті, необхідності докладати додаткових зусиль для організації життєвих зв`язків.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з вини ОСОБА_2 була завдана також немайнова шкода позивачу, яка полягає у моральних стражданнях, пов`язаних з пошкодженням майна.

Суд, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, вважає необхідним і достатнім визначити розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди в сумі 8000 гривень.

Крім того, у відповідності зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 840,80 грн. та витрат на проведення судової експертизи - 2260,80 грн., а загалом 3101,60 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 22, 23, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 11-13, 76-81, 82, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (Код ЄДРПОУ 32382598, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, будинок 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 38048,52 грн. (тридцять вісім тисяч сорок вісім грн. 52 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування франшизи - 500 грн.(п`ятсот грн., 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди - 8000 грн. ( вісім тисячі гривень).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (Код ЄДРПОУ 32382598, юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі України, будинок 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 1550,80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) - 1550,80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 липня 2020 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО