Ухвала суду № 90553737, 21.07.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.07.2020

ЄУН №337/1143/20

Провадження №2/337/947/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Шварцер Г.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курузова-11» про визнання незаконним та скасування рішення правління, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

– визнати незаконним та скасувати рішення правління ОСББ «Курузова-11», оформленого протоколом засідання правління ОСББ «Курузова-11» від 22.12.2019 року №15/7;

– визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ «Курузова-11», та поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ «Курузова-11»;

– стягнути з ОСББ «Курузова-11» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22126,26 гривень, та моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Судові витрати просив стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 01 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків – п`ять днів з моменту отримання позивачем копії ухвали.

Ухвалою судді від 28 квітня 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

В підготовче судове засідання представник відповідача – голова правління ОСББ «Курузова-11» Лохманюк С.В. надав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на наявний спір поширюється юрисдикція господарського спору, і справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Також представник відповідача надав клопотання про розгляд питання про закриття провадження без його участі.

Позивач ОСОБА_1 і представник позивача адвокат Трофимова Г.М. також надали заяву, за змістом якою просять клопотання про закриття провадження у справі розглянути за їх відсутності і вирішити на розсуд суду. Заперечень проти закриття провадження не мають. Просять при винесенні ухвали про закриття провадження повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Вивчивши клопотання про закриття провадження та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог абз.1 частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Частиною третьою статті 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками юридичної особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такого правила зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

ОСОБА_1 , який є членом ОСББ та перебував на посаді голови правління ОСББ, заявив вимоги щодо правомірності прийняття загальними зборами членів ОСББ «Курузова-11» та правлінням ОСББ «Курузова-11» рішень щодо звільнення та припинення повноважень виконавчого органу – голови правління Залєвського С.І.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19).

Таким чином, суд вважає, що позивач помилково визначив предметну юрисдикцію спору, подавши позов в порядку цивільного судочинства, та не врахував, що спір між сторонами виник з приводу реалізації членом ОСББ «Курузова-11» корпоративних прав на участь в його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання голови виконавчого органу ОСББ.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На виконання вимог частини 1 статті 256 ЦПК України, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №145/166/18 (провадження №14-524цс19), суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Крім того, як вказує п.5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки позивачем заявлено відповідне клопотання, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 сплачена сума судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 200, 255, 256, 353, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Курузова-11» про визнання незаконним та скасування рішення правління, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Роз’яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 3363,20 гривень (три тисячі триста шістдесят три гривні 20 коп.), сплаченого 08 квітня 2020 року згідно квитанції №11, оригінал якої знаходиться в матеріалах цивільної справи ЄУН №337/1143/20, провадження №2/337/947/2020.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.С. Бредун