Рішення № 90550953, 22.07.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/4217/20

РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2020 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання - Діброви А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сватове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області рядового поліції Назаренка Артема Валерійовича про скасування постанови, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 15 квітня 2020 року відповідачем стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2394149 від 15 квітня 2020 року та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 грн. У постанові зазначено, що 15.04.2020 року о 21-57 год., він, керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 з причепом KRONE AZ, порушив правила дорожнього руху, а саме під час перевезення вантажу мав лише дві копії неправильно заповнених ТТН номер 5 від 15.04.2020 року, чим порушив вимоги наказу МТУ №363 та п. 22 ПДР України.

Позивач вважає, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, товарно-транспортну накладну власноруч не заповнював, копії не робив.

Також відповідач не дав можливості скористатись у повному обсязі правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, та порушив вимоги законодавства щодо всебічного, повного з`ясування обставин справи, зокрема, вимоги ст. 251 КУпАП.

Вважає дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без врахування його пояснень та дослідження доказів протиправними.

Тому позивач просить визнати дії відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2394149 від 15.04.2020 року, а провадження по справі - закрити.

22.06.2020 року на адресу суду надійшов від відповідача - інспектора УПП у Дніпропетровській області Назаренка А.В. відзив на адміністративний позов, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що 15.04.2020 року ним винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., в якій вказано, що останній керував вантажним тягачем та напівпричепом та не мав при собі товарно-транспортної накладної у трьох примірниках, чим порушив розділ 22 Правил дорожнього руху України та вимоги п. 1.3 наказу МТУ № 363. Вважає постанову законною, а вимоги позивача безпідставними та не підтвердженими жодними доказами, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі ( а.с. 53-55).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 22 липня 2020 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити (а.с.17).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.62).

Представник третьої особи - Департаменту поліції Національної поліції України Головко Є.Ю. у судове засідання не з`явився, подав письмове пояснення до суду, де зазначив, що позовна заява є необгрунтованою, обставини, викладені в позовній заяві, позивачем не доведені, винесення інспектором постанови у справі про адміністративне правопорушення не може бути визнано протиправним, відповідач діяв в межах своїх повноважень.

Зазначив, що Розділом 22 Правил дорожнього руху України встановлені вимоги до перевезення вантажів. Пунктом 11.3 МТУ № 363 встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує вантажовідправник у трьох примірниках. Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил перевезення вантажу.

Також вказав, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачувався, а відтак, позовна заява з урахуванням правового висновку Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020, підлягає залишенню без розгляду. Просив розглядати справу без участі представника третьої особи та відмовити у задоволенні позову (а.с.35-39).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 08.05.2020 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 20).

21.05.2020 на адресу суду надійшла заява від позивача про звільнення від сплати судового збору ( а.с. 28).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 25.05.2020 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме, сплати судового збору протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали ( а.с. 31).

Ухвала суду від 25.05.2020 року позивачем виконана в строк ( а.с. 49-51).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2394149 від 15.04.2020 року, винесеною відповідачем, позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. ( а.с. 4).

У постанові вказано, що 15.04.2020 року о 21-57 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним у засобом TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 , під час перевезення вантажу мав лише дві копії неправильно заповнених ТТН номер 5 від 15.04.2020 року, чим порушив вимоги наказу МТУ № 363 та порушив п.22 ПДР- порушення правил перевезення вантажів.

Позивач ОСОБА_1 не погодився з даною постановою і оскаржив її до суду.

Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає ч.2,4,5 ст. 258, ст.222 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил перевезення вантажів.

Розділ 22 Правил дорожнього руху України «Перевезення вантажу» містить пункти 22.1- 22.7.

При цьому вказані пункти не містять такого положення щодо перевезення вантажу з певною кількістю примірників товарно-транспортних накладних (ТТН) та не містять посилання на невірне заповнення товарно-транспортних накладних.

В оскаржуваній постанові вказано лише, що позивач порушив п. 22 ПДР, без зазначення конкретного пункту розділу.

Наказом Міністерства Транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні(далі - Привила). Правила містять розділ 11 «Правила оформлення документів на перевезення».

Пунктом 11.3 Правил, на який посилається відповідач, передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

У пункті 11.5 Правил зазначено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Виходячи з вищенаведеного, перевізнику для перевезення вантажу видається лише два примірника товарно-транспортної накладної, один для передачі вантажоодержувачу, інший для перевізника (водія). Третій примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника).

Отже, оскаржувана постанова не містить конкретного пункту ПДР України, які порушив позивач, а викладені у постанові порушення правил перевезення вантажу не передбачені Розділом 22 ПДР України. Також посилання на наявність у позивача лише двох копій ТТН є безпідставним, виходячи з пункту 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимог, посилається на ту обставину, що він Правил Дорожнього руху України не порушував, оскільки він товарно-транспортну накладну власноруч не заповнював, копії не робив.

Судом досліджено надану позивачем копію товарно-транспортної накладної № 5 від 15.04.2020 року, згідно якої Вантажовідправник (замовник) - фермерське господарство «Соболя», вантажоодержувач - ТОВ «Оптімусагро Трейд» ВП «ЗОЕЗ», автомобільний перевізник - Приватне підприємство «Артіль-Транс», водій - ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідачем в оскаржуваній постанові не зазначено в чому саме полягала неправильність заповнення даної ТТН та не вказано, які норми діючого законодавства передбачають відповідальність водія за неправильне заповнення ТТН. Також в оскаржуваній постанові відповідач взагалі не зазначив підпункт, пункт ПДР України, який порушив позивач.

Згідно зі ст. 280 КУпАП відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний позивач у його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, ...... а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач на порушення вимог ст. 280 КУпАП не з`ясував вказаних у даній статті обставин, поспішно виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився та відповідно до ч.2 ст.77 КАС України не довів законності прийнятого рішення.

За таких обставин, відповідачем не доведено, що в діях позивача 15.04.2020 року був наявний склад адміністративного правопорушення та наявна подія правопорушення.

Суд доходить висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП.

Згідно п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо відсутності доказів події і складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо позовної вимоги про визнання дій інспектора поліції протиправними суд зазначає, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, дії інспектора патрульної поліції щодо виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та складання постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі такого виявлення передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію», що має наслідком прийняття відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому самі по собі дії щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані протиправними.

Крім того, такий спосіб захисту не віднесений до вичерпного переліку спеціальних способів захисту в подібних категоріях справ, який наведено у ч.3 ст.286 КАС України. Достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим у задоволенні вимоги про визнання протиправними дії відповідача слід відмовити.

При цьому суд вважає, що визнання протиправними дій відповідача в даному випадку не являється окремою позовною вимогою, оскільки фактично позовною вимогою є скасування оскаржуваної постанови і закриття справи.

Суд, виходячи з положень ч.3 ст.286 КАС України, вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У даному випадку відповідач - інспектор Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області рядовий поліції Назаренко А.В. є посадовою особою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., а тому з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату (а.с.50).

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 280, 286, 295, 297 КАСУ, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області рядового поліції Назаренка Артема Валерійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2394149 від 15 квітня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., провадження по справі - закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 420 грн. (чотириста двадцять грн.) 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Бабічева