Рішення № 90549769, 20.07.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1204/20

Провадження № 2/206/671/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2017 в м. Дніпро по вул. Синельниківській та вул. Ілларіонівській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , та автомобіля «Daewoo «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР України. Потерпіла особа звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Розмір регламентної виплати склав 14968,86 грн., яку МТСБУ було сплачено потерпілій особі, розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 700,00 грн., які МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі. Цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків. В зв`язку із чим, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 15668,86 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також судовий збір (а.с. 1-4).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

05.02.2020 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла дана позовна заява з додатками (а.с. 1-27).

11.02.2020 ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 29).

03.04.2020 ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська дану цивільну справу передано за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 39).

29.04.2020 матеріали цивільної справи надійшли до Самарського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 45).

04.05.2020 судом призначено розгляд справи по суті на 20.05.2020 (а.с. 47).

15.05.2020 та 16.07.2020 до суду надійшли клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с. 49).

У судові засідання призначені 20.05.2020 та 20.07.2020 відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явився, в зв`язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

20.07.2020 складено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Моторне (транспортне) бюро України (МТСБУ) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є управління фондами Код КВЕД 66.30 (а.с 24-26).

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 206/4472/17 від 01.09.2017 встановлено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 7).

Судом встановлено, що 12.02.2017 о 08 год. 45 хв. в м. Дніпро по вул. Іларіонівській біля перехрестя з вул. Синельниківською ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції руху, в результаті чого здійснив зіткнення на перехресті з автомобілем «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Відповідно до копії довідки № НОМЕР_3 про дорожньо-транспортну пригоду, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 13.1. та п. 2.9.а. ПДР України, за участю автомобіля «ЗАЗ» «Sens» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , та автомобіля «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 8).

ОСОБА_3 є власником автомобіля «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 11).

Згідно копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 15.08.2017, власник автомобіля ЗАЗ д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , звертався до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду згідно якого 12.08.2017 приблизно о 08:40 год. на перехрещі вул. Синельниківської та вул. Ілларіонівської у м. Дніпро водій автомобіля ЗАЗ д.р.н. НОМЕР_1 не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з попереду їдучим автомобілем ЗАЗ д.р.н. НОМЕР_2 (а.с. 6).

ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси в будь-яких страхових компаніях України, в тому числі в МТСБУ, що підтверджується копією довіреності від 05.09.2017 (а.с. 10).

Згідно копії заяви від 29.09.2017, ОСОБА_4 звернувся до МТСБУ щодо відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 9).

Відповідно до копії звіту № 37/08/17 від 30.08.2017 про оцінку вартості збитків спричинених власнику колісного транспортного засобу, копії акту огляду транспортного засобу, копії ремонтної калькуляції № KOR370817 від 30.08.2017 та копії фототаблиці, транспортний засіб «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 15131,21 грн. (а.с. 12-19).

Згідно копії акту виконаних робіт за Дорученням МТСБУ № 44197 від 21.08.2017 та копії рахунку-фактури № 663 від 06.12.2017, вартість огляду та визначення заподіяної майнової шкоди транспортному засобу, складання калькуляції відновлювального ремонту склала 700,00 грн. (а.с. 20).

Як вбачається з копій платіжних доручень № 1262851 від 20.12.2017 та № 705425 від 26.01.2018, МТСБУ здійснило регламентні виплати ОСОБА_4 у розмірі 14968,86 грн. та оплату послуг аваркома ОСОБА_5 у розмірі 700,00 грн. (а.с. 21).

Транспортний засіб «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_1 не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, що підтверджується витягом, щодо перевірки наявності чинного договору внутр. страхування (а.с. 22).

Транспортний засіб «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 , VIN-код Y6DTF699P8W412716 станом на 12.08.2017 було застраховано у ПрАТ «УПСК», що є діючим членом МТСБУ, що підтверджується витягом, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ (а.с. 59).

МТСБУ направляло відповідачу ОСОБА_1 письмову претензію про регресні вимоги на суму 15668,86 грн № СУ/44197/4 від 04.09.2018 (а.с. 23).

В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частинами 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п.п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - закон) потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 3 Закону, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Згідно ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Згідно п. 21.4. ст. 21 Закону, у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 39.1. ст. 39 Закону визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Підпунктом а п. 41.1. ст. 41 Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

В той же час, згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим, що відповідає висновкам, зробленим у постановах від 28.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/791/16-ц (ЄДРСРУ № 73219603) та від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц (ЄДРСРУ № 72587626).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у даному випадку, між сторонами виникло саме право зворотної вимоги (регресу).

Таким чином, враховуючи, що відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, так у позивача після сплати страхового відшкодування виникло право подати регресний позов до відповідача на відшкодування витрат у розмірі 15668,86 грн.

Такий правовий висновок підтверджується також і правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 по справі № 6-2188цс16.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Верховний Суд України у постанові від 18 травня 2016 р. у справі № 6-658цс15 висловив наступну правову позицію: «Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати, понесені ним, щодо сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 5, 6, 9, 21, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 15, 16, 52, 1187, 1188, 1191ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 264-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, р/р № НОМЕР_5 в «Укрексімбанк», МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) понесені витрати в розмірі 15668,86 грн., які складаються з: 14968,86 грн. – вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, 700,00 грн. – витрати на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 (транспортного) страхового бюро України понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 23.07.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак