Рішення № 90547929, 23.07.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/10136/20

Пр. №2-а/521/159/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі - Карачковському П.П. за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, командира взводу 1-ї роти 2-го батальйону лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Січкар Олександра Володимировича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 09 червня 2020 року командиром взводу 1-ї роти 2-го батальйону лейтенантом поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Січкар О.В. відносно нього було винесено постанову серії ЕАМ №2661582 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зі змісту вказаної постанови вбачається, що 09 червня 2020 року о 22 годині 31 хвилині на 21-му км траси М-14 в Лиманському районі Одеської області він керував транспортним засобом «Man TGX 18.440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому встановлено додаткові світлові прилади, кількість, тип, розміщення та режим роботи яких не відповідає конструкції транспортного засобу, а саме встановлено чотири додаткові протитуманні фари вище рівня фар ближнього світла, чим порушив вимоги п. 31.4.3 ПДР України.

За порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 31.4.3 ПДР України, останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Позивач із фактом скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, не погоджується, вважає постанову серії ЕАМ №2661582 від 09 червня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням його прав.

Вказував, що власником транспортного засобу «Man TGX 18.440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі» (далі - ТОВ «Олсідз Блек Сі), на підтвердження чого надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Стверджував, що жодного переобладнання вказаного транспортного засобу не здійснювалося, а додаткові фари були встановлені заводом-виробником та вони не є протитуманними. При цьому його доводи не були взяті до уваги поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови.

Зазначав, що відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу від 09 вересня 2019 року, транспортний засіб «Man TGX 18.440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним. Переобладнань не вказано. Дата проходження наступного обов`язкового технічного контролю - не пізніше 05 вересня 2020 року.

За думкою позивача, при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським були допущені чисельні процесуальні порушення, а саме: не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення правопорушення, в оскаржуваній постанові не зазначено марки транспортного засобу та підпункту п. 31.4.3 ПДР України, на який останній посилався, а також строк і порядок її оскарження.

Вважає постанову такою, що ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ №2661582 від 09 червня 2020 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 26 червня 2020 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 15-16).

Ухвалою суду від 02 липня 2020 року було виключено з кола третіх осіб та залучено до участі у справі в якості другого відповідача - УПП в Одеській області ДПП (а.с. 20-21).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник УПП в Одеській області ДПП, діючий на підставі довіреності від 17 січня 2020 року, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Раніше надавав відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що 09 червня 2020 року під час виконання службових обов`язків командиром взводу 1-ї роти 2-го батальйону лейтенантом поліції УПП в Одеській області ДПП Січкарем О.В. було виявлено, що гр. ОСОБА_1 керував транспортний засіб «Man TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 , на якому встановлено додаткові світлові прилади, кількість, тип, розміщення та режим роботи яких не відповідає конструкції транспортного засобу, а саме встановлено чотири додаткові протитуманні фари вище рівня фар ближнього світла, чим порушив вимоги п. 31.4.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Вказував, що факт наявності на транспортному засобі «Man TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 , додатково встановлених чотирьох протитуманних фар вище рівня фар ближнього світла підтверджується фотознімком командира взводу Січкаря О.В. , який додається до відзиву.

Зазначав, що позивачем в обґрунтування власної позиції не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Вважає, що командир взводу 1-ї роти 2-го батальйону лейтенант поліції УПП в Одеській області ДПП Січкар О.В. мав всі законні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова серії ЕАМ №2661582 від 09 червня 2020 року обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством, а позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні та необґрунтовані.

Посилаючись на викладені обставини, представник УПП в Одеській області ДПП просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 60-66, 67, 106, 107-109, 110).

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце слухання справи повідомлялися судом у відповідності до вимог ст. ст. 124, 126 КАС України.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, оцінивши подані докази в їх сукупності, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачених ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6, 8, 9 і 11 ст. 121 КУпАП.

У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395 (далі -Інструкція) передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення ( п. 2 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно до положень п. 4 розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пункт 8 розділу ІІІ Інструкції передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна бути заслухана, досліджені докази і вирішені клопотання (п. 9 розділу ІІІ Інструкції).

Зі змісту постанови серії ЕАМ №2661582 від 09 червня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної командиром взводу 1-ї роти 2-го батальйону лейтенантом поліції УПП в Одеській області ДПП Січкарем О.В., вбачається, що 09 червня 2020 року о 22 годині 31 хвилинів Одеській області, Лиманському р-ні, траса М-14, 21 км. 700 м. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Man TGX 18.440», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому встановлено додаткові світлові прилади, кількість, тип, розміщення та режим роботи яких не відповідає конструкції транспортного засобу, а саме встановлено чотири додаткові протитуманні фари вище рівня фар ближнього світла, чим порушив вимоги п. 31.4.3 ПДР України та чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с. 7, 68).

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

У відповідності до пп. 31.4.3а п. 31.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Статтею 33 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики за №630 від 28 грудня 2010 року було затверджено національний стандарт України ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання (далі - ДСТУ 3649:2010), яким, зокрема, встановлено вимоги до зовнішніх світлових приладів.

Так, п. 6.1.1 розділу 6 ДСТУ 3649:2010 не дозволено змінювати розташування зовнішніх світлових приладів, їх демонтувати, встановлювати додаткові зовнішні світлові прилади та змінювати режим їх роботи, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ.

Відповідно до п. 6.1.5 розділу 6 ДСТУ 3649:2010 дозволено встановлювати 2 передні протитуманні фари, які повинні розміщуватися на висоті не менше 250 мм від поверхні дороги (але не вище фар ближнього світла), симетрично до повздовжньої осі транспортного засобу і не далі 400 мм від зовнішнього габариту за шириною.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці правила, не суть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №520/2261/19 від 25 червня 2020 року зазначила, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, представником відповідача разом з відзивом на позов до суду було надано в якості доказу роздрукований фотознімок, на якому зафіксований транспортний засіб «Man TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 63).

При дослідженні вказаного фотознімку, судом встановлено, що на транспортному засобі «Man TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 , дійсно наявні додатково встановлені чотири протитуманні фари вище рівня фар ближнього світла.

Позивач в судовому засіданні не заперечував той факт, що на вказаному транспортному засобі наявні додаткові протитуманні фари, при цьому стверджував, що вони були встановлені заводом-виробником та даний транспортний засіб був пригнаний з Естонії на територію України та реєстрований саме у такому стані.

Суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що на транспортному засобі «Man TGX 18.440», номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено додаткові протитуманні фари заводом-виробником, оскільки доказів на підтвердження зазначеного (сервісної книжки на даний транспортний засіб, тощо) останнім до суду надано не було.

Отже, порушення, яке допустив позивач згідно із приписами ПДР є порушенням вимог щодо розміщення і режиму роботи зовнішніх світлових приладів, які не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Зазначена у постанові норма ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність, у тому числі, за експлуатацію транспортного засобу, який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України закріплено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З вказаного можна зробити висновок, що дії позивача та викладена у самій постанові фабула свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 121 КУпАП та передбачає застосування штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, командира взводу 1-ї роти 2-го батальйону лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Січкар Олександра Володимировича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Блек Сі», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Рішення можу бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складено 23 липня 2020 року.

Суддя: О.М. Сегеда