Ухвала суду № 90547501, 21.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 1512/2-310/11

провадження № 6/947/105/20

УХВАЛА

про відмову в зупиненні провадження у справі

21.07.2020 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.,

секретар судового засідання – Молодов В.С.

розглянув в залі суду у місті Одесі у судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Зімрьової О.О. про зупинення провадження № 6/947/105/20 у цивільній справі № 1512/2-310/11,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі № 1512/2-310/11 у цивільній справі № 1512/2-310/11.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року вказана заява прийнята та призначена до розгляду.

З боку представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Зімірьової О.О. шляхом електронного зв`язку через офіційну електрону адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження № 6/947/105/20 у цивільній справі №1512/2-310/11. В обґрунтування представник посилається на те, що 22.05.2020 була подана відповідачем апеляційна скарга на ухвалу суду від 24.03.2014 року у цивільній справі № 1512/2-310/11, якою заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було задоволено та поновлено строк пред`явлення виконавчого листа. Тому представник вважає за доцільне зупинити провадження за заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі № 1512/2-310/11 у цивільній справі № 1512/2-310/11 до розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проаналізувавши матеріали справи за заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому листі № 1512/2-310/11 у цивільній справі № 1512/2-310/11 суд доходить висновку про відмову в зупиненні провадження, у зв`язку з тим, що розгляд апеляційної скарги не пов`язаний з розглядом зави про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім іншого слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/5425/18 та від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18.

При викладених обставинах, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження, оскільки у даному випадку відсутня об`єктивна неможливість розгляду провадження № 6/947/105/20 у цивільної справи № 1512/2-310/11.

Стаття 129 Конституції України гарантує та встановлює основні засаду судочинства, якими є зокрема: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Зімрьової О.О. про зупинення провадження № 6/947/105/20 у цивільній справі № 1512/2-310/11 - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.