Ухвала суду № 90546937, 23.07.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15490/14-ц

Провадження № 2/712/963/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави.

До судового засідання представником відповідача ОСОБА_2 скеровано до суду клопотання, в якому він просить закрити провадженні в цивільній справі № 712/15490/14-ц за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер запису: НОМЕР_1 , та не перебуває в процесі припинення.

Позов обґрунтовано тим, що 18.06.2013 року між ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 42/ЮКЛ-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у національній валюті), згідно якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 75000,00 грн. зі строком користування з 18.06.2013 року по 13.06.2014 року включно, процентна ставка 25% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за кредитним договором між ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та ОСОБА_1 18.06.2013 року укладено договір застави транспортного засобу № 42/ЮЗК-ІЗ, згідно якого предметом застави є автомобіль марки DAF, модель НОМЕР_2 , 1999 року випуску.

Таким чином, правовідносини у даному спорі виникли із виконання основного договору - кредитного договору № 42/ЮКЛ-13 укладеного 18.06.2013 року між ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору метою використання коштів є «поповнення обігових коштів».

Відповідно до п. 6.6.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний використати кошти за цільовим призначенням.

Згідно з п.п. 3.1, 3.1.1 Кредитного договору виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується заставою рухомого майна, а саме: автомобіль марки DAF, модель НОМЕР_2 , тип - сідловий тягач Е, 1999 року випуску.

Згідно п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на кредитний рахунок.

Відповідно до п. 6.1.14 Кредитного договору позичальник зобов`язаний протягом строку дії цього договору, починаючи з дати укладення цього договору, не менше ніж 100 % процентів розрахунків проводити через поточні рахунки, відкриті у Банку.

Згідно з п. 1.1. Договору застави застава за цим договором забезпечує виконання позичальником умов Кредитного договору.

Таким чином, спір виник у межах правовідносин із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 під час здійснення ним господарської діяльності.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/385/19 від 25 лютого 2020 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи,суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер запису: НОМЕР_1 , та не перебуває в процесі припинення.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет заставиобґрунтовано тим, що 18.06.2013 року між ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 42/ЮКЛ-13 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (у національній валюті), згідно якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 75000,00 грн. зі строком користування з 18.06.2013 року по 13.06.2014 року включно, процентна ставка 25% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за кредитним договором між ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та ОСОБА_1 18.06.2013 року укладено договір застави транспортного засобу № 42/ЮЗК-ІЗ, згідно якого предметом застави є автомобіль марки DAF, модель НОМЕР_2 , 1999 року випуску.

Таким чином, правовідносини у даному спорі виникли із виконання основного договору - кредитного договору № 42/ЮКЛ-13 укладеного 18.06.2013 року між ПАТ «КБ «ГЛОБУС» та ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору метою використання коштів є «поповнення обігових коштів».

Відповідно до п. 6.6.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний використати кошти за цільовим призначенням.

Згідно з п.п. 3.1, 3.1.1 Кредитного договору виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується заставою рухомого майна, а саме: автомобіль марки DAF, модель НОМЕР_2 , тип - сідловий тягач Е, 1999 року випуску.

Згідно п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на кредитний рахунок.

Відповідно до п. 6.1.14 Кредитного договору позичальник зобов`язаний протягом строку дії цього договору, починаючи з дати укладення цього договору, не менше ніж 100 % процентів розрахунків проводити через поточні рахунки, відкриті у Банку.

Згідно з п. 1.1. Договору застави застава за цим договором забезпечує виконання позичальником умов Кредитного договору.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивачки, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим за приписами частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП;

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх.

Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.

Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За положеннями статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 ЦК України).

Фізична особа, яка є власником, зокрема, рухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, даний спір виник у межах правовідносин із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 під час здійснення ним господарської діяльності.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, даний спір є господарським.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/385/19 від 25 лютого 2020 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі ч. 1 ст. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі Публічного акціонерного товариства «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави– задовольнити.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави– закрити.

Повідомити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Головуючий: