Ухвала суду № 905414, 19.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2007№К-8535/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: МіненкоО.М.

за участі представників позивача: БабаченкаА.Г. та відповідача: ДраногоО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «Обєднання Дніпроенергобудпром» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від31.05.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від28.07.2005 по справі№6/66

за позовом Закритого акціонерного товариства «Обєднання Дніпроенергобудпром»

до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від28.10.2004 №000892310/0 по податковому зобов'язанню з земельного податку у розмірі 49298,70грн., (вт.ч.основний борг 47468грн., та штрафні санкції у сумі 1830,70грн.), оскільки рішення двадцять п'ятої сесії Світловодської міської Ради, Кіровоградської області третього скликання від13.09.2001 №291, яким було затверджено грошову оцінку земель м.Світловодська, Кіровоградської області, визнано недійсним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від29.03.2002 по справі №1/64.

Підставою винесеного податкового повідомлення-рішення став Акт документальної перевірки підприємства позивача від25.10.2004 №65/2310-14276579, яким виявлено порушення п.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю» за період 2001-2004років у звязку із застосуванням середньої ставки земельною податку, замість 1% від грошової оцінки землі, затвердженої рішенням десятої сесії Світловодської міської ради від27.12.2002 №193 «Про плату за землю», чим зменшено суму земельного податку на суму 47468гривень.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від31.05.2005, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від28.07.2005 по справі№6/66 позові задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання по земельному податку в сумі2430,08грн. за основним платежем. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що позивач при складені розрахунку земельного податку за 2003-2004роки, враховуючи відсутність грошової оцінки землі м.Світловодська, керуючись п.2 ст.7 Закону України «Про плату за землю» виходив з середньої ставки земельного податку, так як рішенням Господарського суду Кіровоградської області від29.03.2002 по справі №1/64 визнано недійсним рішення двадцять п'ятої сесії Світловодської міської Ради двадцять третього скликання від13.09.2000 №291 «Про плату за землю» у м.Світловодськ.

Враховуючи встановлені підстави винесення податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції зазначив, що при складанні розрахунку земельного податку на 2003-2004роки позивачу слід було керуватися рішенням десятої сесії Світловодської міської Ради від27.12.2002 №193 «Про плату за землю», яке на момент перевірки є діючим та не відмінено в судовому порядку.

При цьому рішенням одинадцятої сесії Світловодської міської Ради двадцять четвертого скликання від18.02.2003 №214 «Про встановлення понижуючих коефіцієнтів до розміру плати за землю для підприємств закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" у 2003 році» встановлено у2003році на термін до 01.09.2003 понижуючий коефіцієнт 0,375 до розміру плати за землю по базі ВМТЗ і позивач був звільнений від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право, тобто з березня2003року.

Господарським судом встановлено, що сума земельного податку за даними перевірки складає 114330грн. Враховуючи, що за 2003-2004роки, відповідно поданого до зведеного розрахунку земельного податку по земельним ділянкам підприємством позивача нараховано земельного податку за 87566кв.м. на суму 33431грн. за кожен рік за середньою ставкою земельного податку замість 1% від грошової оцінки землі, таким чином суму земельного податку занижено на загальну суму 47468грн., за 2003рік на 18307грн., за 2004рік на 29161грн.

Суд першої інстанції дослідив визначену позивачу суму податкового зобов'язання по земельному податку з врахуванням суми за основним платежем та штрафних санкцій і визнав її правомірною на момент винесення акту перевірки. А оскільки в ході розгляду справи позивач надав господарському суду договори оренди земельної ділянки від31.01.2005 №249 та №252, укладені між Світловодською міською радою та підприємством позивача, які не могли бути відомі працівникам відповідача в момент проведення перевірки, складення акту та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, та враховуючи те, що надані позивачем договори оренди земельної ділянки впливають на розмір орендної плати за користування позивачем, господарський суд прийшов до висновку про необхідність визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за основним платежем в розмірі 2430,08грн.

Суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням Господарського суду Кіровоградської області від31.05.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від28.07.2005 по справі№6/66 позивач (далі-ЗАТ) подав касаційну скаргу в якій просить скасувати судові рішення. Скарга обґрунтовано тим, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначивши, що при проведенні розрахунку ОДПІ віднімала понижуючий коефіцієнт, а потрібно було його перемножити. Звідси і взялася різниця у нарахуванні плати за землю, з якою позивач не погодився. Пославшись на норми Закону України «Про плату за землю» скаржник також наголосив, що судами не було враховано, що розрахунок нормативної грошової оцінки земель бази ВМТЗ на 2004рік був наданий на дві площі: землі промисловості 1,4201га -66,49грн./м2 та землі під будівництво та реконструкцію 4,2659га - 27,70грн.м2., а Світловодська ОДПІ розрахувала всю земельну площу бази ВМТЗ в кількості 5,68596га по 1,018грн.м2.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судовому засіданні просив касаційну скаргу залишити без задоволенні, судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, які диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські Ради.

Відповідно судами правомірно встановлено, що при проведенні розрахунків з земельного податку за 2003-2004роки підприємство безпідставно керувалося рішенням господарського суду Кіровоградської області від29.03.2002 по справі№1/64, яким визнано недійсним рішення двадцять п'ятої сесії Світловодської міської Ради двадцять третього скликання від13.09.2000 №291 «Про плату за землю» у м.Світловодськ, у зв'язку з тим, що грошова оцінка земель м.Світловодськ на 2003-2004роки визначена рішенням десятої сесії Світловодської міської Ради від27.12.2002 №193 «Про плату за землю», яке на момент перевірки є діючим.

Помилковість міркувань скаржника вбачається в тому, що суд першої інстанції дослідив визначену позивачу суму податкового зобов'язання по земельному податку з врахуванням суми за основним платежем та штрафних санкцій і визнав її правомірною на момент винесення акту перевірки. Тобто оскільки судами встановлено, що сума земельного податку складає 114330грн., а позивача нараховано земельного податку за 87566кв.м. на суму 33431гривень за кожен рік за середньою ставкою земельного податку замість 1% від грошової оцінки землі, таким чином суму земельного податку занижено на загальну суму 47468грн., за 2003рік на 18307грн., за 2004рік на 29161грн. А оскільки в ході розгляду справи позивач надав господарському суду договори оренди земельної ділянки від31.01.2005 №249 та №252, які впливають на розмір орендної плати за користування позивачем та враховуючи понижуючий коефіцієнт на 2003рік, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно прийшли до висновку про необхідність визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за основним платежем в розмірі 2430,08грн.

Таким шляхом суд касаційної інстанції погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування Закону України «Про плату за землю», і визнає, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від31.05.2005 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від28.07.2005 по справі№6/66 не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Обєднання Дніпроенергобудпром» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від31.05.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від28.07.2005 посправі№6/66 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді А.І.Брайко

Г.К.Голубєва

А.О.Рибченко

М.О.Федоров