Рішення № 90533844, 21.07.2020, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/351/20

Провадження № 2/581/123/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2020 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

5 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3700, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршицьким І.В. від 24 березня 2020 року щодо звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Вимоги мотивує тим, що 24 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. за заявою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» вчинено виконавчий напис, реєстраційний №3700, щодо стягнення з нього грошових коштів за договором від 15 березня 2018 року, в сумі 9546,00 гривень. За заявою відповідача відкрито виконавче провадження ВП №61663932 по виконанню виконавчого напису. 28 квітня 2020 року він дізнався, що приватний виконавець Табінський О.В. виніс постанову про звернення стягнення на його заробітну плату на підставі виконавчого напису. Позивач намагався ознайомитися з матеріалами нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 3700 від 24 березня 2020 року шляхом направлення відповідної заяви, але відповідь на заяву не надійшла. Вважає, що нотаріус не дотримався вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, а саме виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, які свідчать про безспірність заборгованості.

Зазначає, що зі змісту виконавчого напису вбачається, що останній був вчинений нотаріусом на підставі договору, який не було нотаріально посвідчено, та із посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір. Однак постановою суду зазначену постанову було визнано незаконною та нечинною в частині можливості вчинення нотаріального напису на підставі кредитного договору.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання представник відповідача Ходченко О.М. не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у письмовій заяві просила розгляд справи провести за її відсутності.

Також представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, оскільки позивач порушив умови укладеного в електронній формі кредитного договору, тому у відповідача виникло право на захист свого порушеного права, яке відповідач реалізував, звернувшись до нотаріуса. Крім того, на адресу позивача була надіслана письмова претензія з вимогою погасити заборгованість. Виконавчий напис був вчинений нотаріусом у відповідності до чинного законодавства, підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було, подані для вчинення нотаріальної дії документи відповідали вимогам законодавства.

В судове засідання треті особи не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №3700, вчиненого 24 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за договором від 15 березня 2018 року, що проводиться приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. в межах виконавчого провадження № 61663932.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» про скасування заходів забезпечення позову справі.

Ухвалою суду від 3 червня 2020 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. надати копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 24 березня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №3700, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за договором від 15 березня 2018 року в розмірі 9546,00 гривень.

Ухвалою суду від 2 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» Ходченко О.М. про передачу справи за підсудністю.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

24 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3700, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1-20180315-28524 від 15 березня 2018 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Афінаж», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги № 02/03/2020-1 від 2 березня 2020 року є ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», за період з 15 березня по 25 липня 2018 року у розмірі 8346 грн., в тому числі: 3000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4230 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1116 грн. строкова заборгованість за штрафами та пенями. Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача у розмірі 1200 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача (а.с. 91).

Зазначений виконавчий напис був пред`явлений відповідачем до виконання в порядку, визначеному для примусового виконання рішень (а.с. 96).

На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. було відкрито виконавче провадження № 61663932 та постановою приватного виконавця від 2 квітня 2020 року було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 93, 21).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У відповідності до п.п. 1.1 - 1.2, п.п. 3.1 - 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Зазначену постанову доповнено розділом 2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», якою передбачено можливість вчинення виконавчих написів на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 в частині, зокрема, доповнення новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», якою передбачено можливість вчинення виконавчих написів на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. 24 березня 2020 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3700, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1-20180315-28524 від 15 березня 2018 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Афінаж», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги № 02/03/2020-1 від 2 березня 2020 року є ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», на підставі кредитного договору - документу, який відсутній у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Крім того, як зазначено у виконавчому написі, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, наданим відповідачем, що не може бути доказом безспірності заборгованості за кредитним договором. Виписка із особового рахунка боржника нотаріусу не надавалась, як і будь-які інші документи на підтвердження безспірності заборгованості. Натомість, безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем і існує тільки в складених відповідачем документах, які позивачем не визнані та із ним не узгоджені.

Отже, заборгованість за кредитним договором має спірний характер.

Також суд зауважує, що відповідачем по справі не надано суду доказів існування кредитних відносин між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Афінаж», а саме кредитного договору чи інших доказів, доказів укладення договору про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», а ухвала про витребування доказів залишилась невиконаною приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.

Таким чином, оскільки виконавчий напис вчинений на підставі документу, який відсутній у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, заборгованість за кредитним договором має спірний характер, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦК України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263 - 265 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 24 березня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований в реєстрі за № 3700, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за кредитним договором від 15 березня 2018 року в розмірі 9546 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, 4 оф. 520, код ЄДРПОУ 41146462).

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. (м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд 6-3 літ А, каб. 2-7).

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський О.В. (м. Київ, вул. Старосільська, 1 У, офіс 3).

Суддя О. В. Кузьмінський