Ухвала суду № 90530221, 22.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/306/2020 Справа № 641/2794/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Боговського Д.Є.,

суддів – Григор`єва Б.П., Фанди О.А.,

за участю секретаря судового засідання – Павленко Ю.М.,

прокурора – Мозгового М.Л.,

захисника – Локтіонова Е.В.,

перекладача - Ахмедова Е.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 огли,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000754 від 30.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР за № 12018220540000754 від 30.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та не змінились.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Локтіонов Е.В. заперечував проти продовження відносного його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Своє клопотання обґрунтовував тим, що у сторони обвинувачення відсутні підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також тим, що у обвинуваченого ОСОБА_1 є близькі родичі, які мешкають у м. Харкові, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби забезпечить виконання останнім його обов`язків та належної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_1 огли підтримував позицію свого захисника.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, судова колегія дійшла наступного.

Ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.04.2020 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 припиняє свою дію 01.08.2020, судове провадження не розпочато, прокурором подано відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо зміни або продовження строку запобіжних заходів щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Храїді ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Ілійков ІНФОРМАЦІЯ_2 Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Отже, вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 огли під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальних правопорушеннях-злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується.

Також суд враховує суспільну небезпечність інкримінованих йому кримінальних правопорушень-злочинів та ймовірність вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки він не має інших законних джерел для існування.

Крім того, обвинувачений підозрюється у вчиненні злочинів проти потерпілих із застосуванням насильства та з погрозою застосування небезпечного для життя насильства, що вказує на ризик продовження чинення тиску на потерпілих з їх боку з метою уникнення відповідальності.

Ці обставини виключають підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено,у зв`язку з чим суд продовжує строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Однак, враховуючи обставини даної справи, з огляду на те, що судовий розгляд даного кримінального провадження триває з листопада 2019 року, проте, зважаючи на його обсяги та складність, судовий розгляд на даний час не закінчено, водночас обвинувачений ОСОБА_1 огли тривалий час утримуються під вартою, а саме – з 07 травня 2018 року, колегія суддів вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід, проте у максимальних її межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, що становить у національній грошовій одиниці 630 600 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвиненим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи стосовно обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і заставодавцем у будь-який момент протягом дії вказаної ухвали суду, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вирішуючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби суд зазначає наступне.

Стаття 181 КПК України закріплює, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Захисник адвокат Локтіонов Е.В. просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби посилаючись на те, що у м. Харкові у обвинуваченого мешкають близькі родичі.

Натомість, захисником адвокатом Локтіоновим Е.В. не надано жодних доказів наявності родинних відносин між обвинуваченим та особами за місцем мешкання яких, захисник просить встановити обвинуваченому домашній арешт у нічний час доби та не вказано адреси місця проживання близьких родичів обвинуваченого.

Крім того, суд не вбачає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 огли його обов`язків, дотримання останнім належної поведінки, імовірної можливість чинення тиску на потерпілу сторону і свідків та прибуття до суду за першою вимогою.

Виходячи з викладеного у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби слід відмовити.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 317, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Локтіонова Е.В. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк дії ухвали до 19 вересня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк одержувача: ДКСУ м. Київ), призначення платежу: застава за (П.І.П. особи, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі № ... внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу). Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити Слобідському ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя- Д. Є. Боговський

Судді – Б.П. Григор`єв

О.А. Фанда