Рішення № 90526588, 15.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2020 Справа №607/764/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,

у присутності учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Братівника І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 пред`явила до суду позов до відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової С.С., Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор плюс») про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23635403 від 13 липня 2015 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс». Обґрунтовує позов тим, що з 2002 року вона є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 44,1 кв.м. 24 травня 2006 року позивач передала належну їй квартиру в іпотеку в якості забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором №1901/0506/88-050 від 04 травня 2006 року, укладеного між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_4 , про що між нею та АКБ «ТАС-Комерцбанк» укладено договір іпотеки від 04 травня 2006 року, зареєстрований в реєстрі за №2387. 23 грудня 2010 року АДРЕСА_1 в м. Тернополі перейменовано на АДРЕСА_1 відповідно до рішення Тернопільської міської ради № 6/3/8 від «Про перейменування вулиці на честь АДРЕСА_1 в м. Тернополі». З моменту укладення договору іпотеки позивач не отримувала від банку жодних вимог чи претензій з приводу невиконання ОСОБА_4 своїх зобов`язань за кредитним договором. 15 січня 2020 року позивачу стало відомо, що власником спірної квартири з 13 серпня 2015 року є ТОВ «ФК «Вектор плюс», а підставою переходу права власності є іпотечний договір від 04 травня 2006 року та договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року. Жодних повідомлень про відступлення АКБ «ТАС-Комерцбанк» вимоги за договором іпотеки на користь ТОВ «ФК «Вектор плюс» їй не надходило. Позивач вказує на порушення принципу територіальності під час прийняття приватним нотаріусом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки на момент вчинення нотаріусом реєстраційних дій, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводилась за місцем розташування об`єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав. Крім цього відповідачами порушено порядок державної реєстраційних прав на нерухоме майно. Так, відповідач ТОВ «ФК «Вектор плюс» ухилився від виконання свого обов`язку, передбаченого Законом України «Про іпотеку», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та умовами іпотечного договору, оскільки не надіслав позивачу повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення нотаріусом 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі шляхом набуття права власності. Також відповідачами порушено положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Вказує, що квартира по АДРЕСА_4 відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки є її єдиним житлом та загальна площа квартири складає 44,1 кв.м. Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

Ухвалою судді від 17 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 06 лютого 2020 року на 14 год. 30 хв.

У зв`язку з неявкою відповідачів у вказану дату та час підготовче судове засідання відкладено на 05 березня 2020 року на 11 год. 00 хв.

05 березня 2020 року представник відповідача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» - Братівник І.В. подав клопотання, згідно з яким просив відмовити у задоволені позову. Щодо тверджень позивача про те, що відповідна реєстрація була здійснена нотаріусом поза межами нотаріального округу зазначив, що ТОВ «ФК «Вектор плюс» було дотримано вимоги законодавства щодо надання відповідачу вичерпного переліку документів, необхідних для реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження в іпотечному договорі (яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя) і на підставі відповідної заяви ТОВ «ФК «Вектор плюс», посвідченої нотаріусом, було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності, згідно з яким зареєстровано право власності на предмет іпотеки за ТОВ «ФК «Вектор плюс». Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріальні дії можуть вчинюватися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком обмежень у праві вчинення нотаріальних дій, установлених статтями 9, 53, 55, 60, 66, 72, 73, 94 Закону України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Щодо порушення порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно - сторони дійшли згоди про те, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в будь-який один із передбачених договором способів звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказує, що позивач у позові зазначає хибне заперечення про те, що сторони повинні укласти якийсь окремий договір (не вказуючи жодну суттєву умову, яку має містити цей договір та яка б була відсутня в укладеному іпотечному договорі). Щодо застосування дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»- мораторій на стягнення майна, наданого на звернення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє його примусово стягувати (відчужувати без згоди власника). Однак, звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), який передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не може вважатися примусовим стягненням (відчуженням без згоди власника), оскільки так право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки виникло на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), згоду на яке надано іпотекодавцем шляхом підписання відповідного договору.

У зв`язку з неявкою відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової С.С.у підготовче судове засідання 05 березня 2020 року на 11 год. 00 хв. підготовче судове засідання відкладено на 02 квітня 2020 року на 16 год. 00 хв.

24 березня 2020 року представник відповідача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» - Братівник І.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 07 травня 2020 року на 11 год. 00 хв.

04 травня 2020 року представник відповідача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» - Ковалевський Є.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 24 червня 2020 року на 16 год. 30 хв.

11 червня 2020 року відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова С.С. подала заяву про розгляд справи без її участі, згідно з якою просила ухвалити рішення відповідно до вимог закону.

24 червня 2020 року представник відповідача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» - Братівник І.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи.

24 червня 2020 року проведено підготовче судове засідання, закінчено підготовче провадження, призначеносправу до судового розгляду по суті на 15 липня 2020 року на 15 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із викладених у позовній заяві обставин та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, підтримав мотиви, викладені в письмовому клопотанні, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Як убачається з договору купівлі-продажу квартири серії АЕР №602378 від 21 березня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., зареєстрованого в реєстрі за №2169, ОСОБА_3 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м..

Наказом департаменту житлово-комунального господарства, екології і транспорту Тернопільської міської ради №33 від 12 квітня 2006 року, вирішено погодити здійснене ОСОБА_3 перепланування та вважати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 44,1 кв.м., житловою площею 23,8 кв.м.

Позивач ОСОБА_3 перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується копією будинкової книги для прописки гшромадян.

04 травня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір.

Відповідно до п. 1 іпотечного договору згідно з кредитним договором №1901/0506/88-050 від 04 травня 2006 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» надав ОСОБА_4 кредит у сумі 29000 доларів США.

Згідно з п. 2 іпотечного договору на забезпечення виконання основного зобов`язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 11 іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов`язанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу та і процентів за ним). При настанні зазначених випадків Іпотекодержатель надсилає позичальнику та Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

Пунктом 12 іпотечного договору передбачено альтернативні способи звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя та право вибору Іпотекодержателя одного із цих способів, зокрема відповідно до п. 12.3. згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке викладене в п.п. 12.3.1, - задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» у випадку задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому пункті 12.3. договору, договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність Іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності.

23 грудня 2010 року АДРЕСА_1 в м. Тернополі перейменовано на АДРЕСА_1 відповідно до рішення Тернопільської міської ради № 6/3/8 від «Про перейменування вулиці на честь АДРЕСА_1 в м. Тернополі».

Як слідує з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №196363878 від 15 січня 2020 року, квартира по АДРЕСА_4 , загальною площею 44,1 кв.м., житловою площею 23,8 кв.м., належить на праві приватної власності ТОВ «ФК «Вектор плюс». Підстава виникнення права власності: договір про відступлення прав за іпотечними договорами, серія та номер: 6970, виданий 28.11.2012, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.О.; іпотечний договір, серія та номер: 2387, виданий 04.05.2006, видавник: приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Білецька Н.А. підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 23635403 від 13.08.2015 12:10:01, приватний нотаріус Цукурова Світлана Сергіївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).

За приписами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (далі - Закон № 800-VI) норми статті 37 Закону України «Про іпотеку» передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Стаття 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачала, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону України «Про іпотеку» її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (частина перша статті 3 цього Закону у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс»).

Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 вказаного Закону у тій же редакції).

Державний реєстратор, яким може бути і нотаріус (пункт 1 частини другої статті 9 вказаного Закону у зазначеній редакції): 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (частина 4 статті 9 вказаного Закону у зазначеній редакції).

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зазначеній редакції). Так, відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У цьому випадку умовами іпотечного договору від 04 травня 2006 року, зокрема пунктом 11 договору, передбачено, що Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов`язанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цим договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу та і процентів за ним). При настанні зазначених випадків Іпотекодержатель надсилає позичальнику та Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору.

З наведеного слідує, що згідно з умовами іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Доказів надіслання позивачу повідомлення про намір іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідачем не надано.

У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (пункт 4 частини першої, абзац перший частини другої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинною на час державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «ФК Вектор Плюс»).

Отже, за відсутності документів, необхідних для державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «ФК Вектор Плюс», така реєстрація проведена з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17.

07 червня 2014 року набрав чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м. для квартири та 250 кв. м. для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Отже, у нотаріуса були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а та від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а, від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17 та від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18, повинні бути враховані при застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі.

Судом установлено, що квартира АДРЕСА_1 підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки є предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача, є її єдиним житлом, та загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів.

Таким чином, за відсутності доказів надіслання позивачу повідомлення про намір іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, беручи до уваги, що фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки без згоди власника майна відбувся всупереч дії мораторію, спірна квартира не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі шляхом реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Вектор плюс» як забезпечення виконання позивачем умов кредитного договору від 04 травня 2006 року, укладеного в іноземній валюті, суд вважає, що внаслідок оспорюваного рішення про державну реєстрацію права на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Вектор плюс» порушені законні права позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Способом захисту позивачем обрано вимогу про скасування оспорюваного рішення про державну реєстрацію речових прав на квартиру АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс».

Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав (частина друга статті 2 Закону «України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення реєстрації права власності)).

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення реєстрації права власності) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Отже, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правовою підставою для скасування запису у Державному реєстрі прав.

Аналіз наведених вище положень закону дає підстави для висновку, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та внесення про це відповідного запису призводить до відновлення становища, яке існувало до проведення державної реєстрації прав, яке скасовано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №295/1204/17.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин вищенаведені норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23635403 від 13 липня 2015 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 за ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»є законними та обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 263 - 265, 268, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23635403 від 13 серпня 2015 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою Світланою Сергіївною щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс», ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 38004195, місцезнаходження: вул. м. Київ, проспект С. Бандери, 28А;

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана Сергіївна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Повне рішення суду складено 21 липня 2020 року.

Головуючий суддяН. М. Сташків