Ухвала суду № 905220, 03.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2007№К-15003/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

БившевоїЛ.І., ГолубєвоїГ.К., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників:

позивача Бойка.В. та відповідача ГалчиноїР.С. та МельникН.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗдолбунівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Рівненської області від10.11.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від08.02.2006 посправі№10/325

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні крохмальні технології»

до Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області від09.07.2004 №0000492340/1/1206.

Постановою Господарського суду Рівненської області від10.11.2005, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від08.02.2006 посправі№10/325 - позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Відповідач (далі-ДПІ) подав касаційну скаргу, обґрунтовуючи її пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Скаржник зазначає, що при перевірці виявлено, що податкова накладна від15.06.2001 №00000002 скріплена відбитком печатки з кодом - «31453306», на податковій накладній вказано інші реквізити продавця, а саме: - у рядку «індивідуальний податковий номер продавця» вказано номер 315113917074. А відсутність хоча б з одного цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної.

ДПІ наголошує, що відповідно до оглядового Листа Вищого Господарського суду України від23.11.2001 №01-8/1271 та інформаційного листа Вищого Господарського суду України від14.02.2002 №01-8/157 - відсутність обов'язкових реквізитів податкової накладної позбавляє покупця права на податковий кредит. А тому 1934350328грн. неправомірно віднесені до податкового кредиту, у звязку з чим свої дії ДПІ вважає правомірним. І враховуючи все зазначене в скарзі ДПІ просить скасувати постанову Господарського суду Рівненської області від10.11.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від08.02.2006 посправі№10/325 та постановити нове рішення.

Позивач (далі-ТОВ) заперечення на касаційну скаргу не надав.

Державна податкова інстанція у Здолбунівському районі Рівненської області подала клопотання про зміну назви відповідача Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області та визнання Державної податкової інстанції у Здолбунівському районі Рівненської області правонаступником відповідача на підставі наказу ДПА України від24.12.2005 №598 та наказу ДПА в Рівненській області від23.01.2006 №10 з додатком.

Досліджуючи позовні вимоги, судами першої та апеляційної інстанції встановлені фактичні обставини справи про те, що в період з 18.06.2004 по 09.07.2004 ДПІ проведено позапланову додаткову документальну перевірку ТОВ з питань дотримання вимогу податкового законодавства при формуванні валових витрат та підтвердження оплати за зерно цінними паперами за період 2002 та 2003 років. За результатами перевірки ДПІ було складено Акт від09.07.2004, де зазначено, що податкова накладна від15.06.2001 №00000002 скріплена відбитком печатки з кодом - 31453306, однак у рядку «індивідуальний податковий номер продавця», де зазначено - 315113917074, неправильно вказано реквізити продавця.

ДПІ вважає, що податкова накладна втрачає свою функцію звітного та розрахункового документу, а суми податку на додану вартість, що віднесені позивачем до податкового кредиту на основі цієї податкової накладної, є непідтвердженими. А тому податковим повідомленням-рішенням від09.07.2004 №0000492340/1/1206 було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1934350грн.

При цьому судами встановлено, що 15.06.2001 між Позивачем та ТОВ «Агроресурс» було укладено договір купівлі-продажу №2/1. Відповідно до додатку №1 до договору та видаткової накладної від15.06.2001 №РН-0000002 ТОВ«Агроресурс» було поставлено виробниче обладнання на загальну суму 11606101,68грн. (у т.ч. ПДВ 1934350,28грн.) та було складено податкову накладну №00000002 на суму 11606101,68грн. (у т.ч. ПДВ 1934350,28грн.), оригінал якої було надано Позивачу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право Позивача на податковий кредит в сумі 1934350,28грн., що підтверджується оригіналом податкової накладної від15.06.2001 №00000002, і виникло з дати отримання податкової накладної 15.06.2001.

Тому посилаючись на п.п.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд визнав правомірним віднесення ПДВ до податкового кредиту.

При прийнятті постанови, суд апеляційної інстанції, підтримав позицію суду першої інстанції повністю. Зазначивши, що з 10.02.2004 по 06.05.2004 ДПІ було проведено комплексну документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2002 по 31.12.2003. За результатами перевірки було складено Акт від06.05.2004 №59/23-15/31511399, в якому зазначено, що сума ПДВ, яка за даними перевірки підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача за грудень2003року складає 2131369грн. Від'ємне значення об'єкту оподаткування з ПДВ в грудні2003року виникло внаслідок включення до податкового кредиту суми придбання основних засобів, а саме - виробничого обладнання згідно додатку №1 до договору №2/1 від15.06.2001, укладеного між ТОВ «Агроресурс» та ТОВ «Новітні крохмальні технології» та податкової накладної від15.06.2001 в сумі 11606101,68грн., в т.ч. ПДВ 1934350,28грн. Таким чином, станом на 06.05.2004 податкову накладну від15.06.2001 №00000002 було досліджено ДПІ на предмет її оформлення у відповідності до вимог чинного законодавства. І враховуючи висновки, викладені в Акті перевірки від06.05.2004 №59/23-15/31511399, суд апеляційної інстанції визначився, що Позивач в грудні2003року обґрунтовано включив до складу податкового кредиту суму в розмірі 1934350,28грн.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168 «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається, зокрема, дата відвантаження товарів. Із пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищезазначеного закону вбачається, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В силу пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетних карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Податкову накладну від15.06.2001 №00000002 було включено до податкового кредиту в межах передбаченого на це строку, а саме, у звітному періоді грудень2003року її було внесено Позивачем до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) і суму ПДВ в розмірі 1934350,28грн. задекларовано в податковій декларації з ПДВ за грудень2003року. Податкова накладна №00000002 оформлена відповідно вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і така накладна є достатньою підставою для формування платником податку сум податкового кредиту по ПДВ.

Враховуючи наведені норми податкового законодавства, суд касаційної інстанції погоджується із обґрунтуванням висновків судів про те, що Позивач правомірно задекларував податковий кредит на підставі податкової накладної, яка самим Законом визначена як підстава для визначення такого кредиту.

При цьому, податковим законодавством України встановлено єдиний випадок що обґрунтовує підставність включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку. Підпунктом7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого зарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно ст.7.2.6 цього закону).

Тому суди обґрунтовано визначились з висновком про правомірність вимог Позивача, оскільки судом досліджено оригінал податкової накладної від15.06.2001 №00000002 з індивідуальним податковим номером Продавця - ТОВ «Агроресурс 314533026102. А індивідуальний податковий номер 315113917074 належить Покупцю ТОВ«Новітні крохмальні технології».

Відповідно аналізуючи наведені норми Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, які спростовують доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування норм матеріального права, встановлено, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно дослідили обставини справи та винесли постанову та ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, які не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Здолбунівської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області (Державної податкової інстанції у Здолбунівському районі рівненської області) залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Рівненської області від10.11.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від08.02.2006 посправі№10/325 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий О.В.Карась

Судді Л.І.Бившева

Г.К.Голубєва

А.О.Рибченко

М.О.Федоров